Ухвала суду № 37278527, 24.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/4078/13 Головуючий у І інстанції Чіркова Г.Є.Провадження № 22-ц/780/960/14 Доповідач у 2 інстанції ДаценкоКатегорія 40 24.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

13 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Березовенко Р.В.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з надзвичайних ситуацій, Київської обласної державної адміністрації, Вишгородської міської ради Київської області про забезпечення права на житло,

встановила:

У жовтні 2013 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому посилалася на те, що вона, як дружина померлого ліквідатора на ЧАЕС 1 категорії, інваліда першої групи, на підставі п. 10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на позачергове забезпечення жилою площею.

Просила зобов'язати відповідачів виділити та перерахувати на рахунок Київської обласної державної адміністрації цільовим призначенням відповідні кошти для придбання окремої квартири для неї в м. Вишгороді із урахуванням додаткової площі. Зобов"язати Київську обласну державну адміністрацію за рахунок бюджетних коштів придбати окрему квартиру для неї в м. Вишгороді із урахуванням її права на додаткову площу та зобов'язати Вишгородську міську раду видати їй ордер на вселення у придбану за бюджетні кошти квартиру у м. Вишгороді.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 грудня 2013 року провадження в справі закрито з підстав, передбачених ст. 205 ЦПК України.

У апеляційній скарзі позивачка просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу з цього питання, посилаючись на порушення норм процесуального права, яке полягає в тому, що даний спір про захист права конкретної фізичної особи на одержання житла є не публічним, а приватноправовим, який належить розглядати в порядку цивільного судочинства згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України. Тому суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що даний спір є публічно-правовим і повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження в даній справі, суд обґрунтовував свої висновки тим, що спору про цивільне право на розгляд суду не представлено, даний спір є публічно-правовим і повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства відповідно до вимог ст. 17 КАС України.

Однак, з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Згідно роз'яснень п. 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» справи у спорах про захист порушених, невизнаних або оспорюваних інтересів, що виникають із житлових правовідносин, згідно з частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV розглядаються за правилами цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З огляду на положення частини другої статті 17 КАС України спори, в яких урегульовані нормативно визначеною процедурою управлінські дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з реалізацією житлових прав фізичних осіб (щодо обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нагляду і контролю за забезпеченням реалізації права громадян України на житло, додержання правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків тощо), є публічно-правовими і розглядаються за правилами адміністративного судочинства.

Як убачається з позовної заяви, позивачка посилається на те, що оскільки відповідно до вимог п. 10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на позачергове забезпечення жилою площею, як дружина померлого ліквідатора на ЧАЕС 1 категорії, інваліда першої групи, то просила зобов'язати відповідачів виділити та перерахувати на рахунок Київської обласної державної адміністрації цільовим призначенням відповідні кошти для придбання окремої квартири для неї в м. Вишгороді із урахуванням додаткової площі, зобов"язати Київську обласну державну адміністрацію за рахунок бюджетних коштів придбати окрему квартиру для неї в м. Вишгороді із урахуванням її права на додаткову площу та зобов'язати Вишгородську міську раду видати їй ордер на вселення у придбану за бюджетні кошти квартиру у м. Вишгороді.

У апеляційній скарзі позивачка посилається на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено винятків з установленого ст. 15 ЦПК України правила, зокрема щодо розгляду спорів про забезпечення житлом членів сім"ї, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Закриваючи провадження у справі, суд не звернув уваги на те, що із зазначених позовних вимог убачається спір щодо забезпечення житлом позивачки, як члена сім"ї, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, який виник із житлових правовідносин і згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 та п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 грудня 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді