Ухвала суду № 37277778, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12764/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Лещенко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Прокуратура міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі- Відповідач), треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Третя особа - 1), Прокуратура міста Києва (далі - Третя особа 2) про визнання протиправною та скасування постанови №305/13/1 від 25.07.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року скасовано заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2013 року шляхом зупинення дії постанови № 305/13/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийнятої 25 липня 2013 року Відповідачем стосовно Позивача, а також заборони Відповідачу та Третім особам вчиняти будь-які дії, направлені на виконання оскаржуваної постанови, до прийняття в адміністративній справі №826/12764/13-а судового рішення по суті.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Позивач подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року; скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 року та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

В апеляційних скаргах апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2013 року задоволено клопотання Позивача та вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови №305/13/1 від 25.07.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності шляхом заборони Відповідачу та Третім особам вчиняти будь-які дії, направлені на її виконання до прийняття судового рішення по суті даної справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2013 року провадження в справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року провадження в справі поновлено та розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення позову у зв'язку із спростуванням обставин, на підставі яких судом вжито такі заходи, призначено на 07 жовтня 2013 року.

Відповідно положень ст.118 КАС України відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч.ч. 1 і 2 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для збереження вжитих заходів забезпечення позову до прийняття у справі судового рішення по суті та про наявність підстав для негайного скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено позапланову перевірку будівництва автозаправного комплексу на Наддніпрянському шосе у Печерському районі міста Києва з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої 12.07.2013 року складено відповідний акт.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що на об»єкті за вказаною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва автозаправного комплексу, замовником якого є Позивач. Роботи виконує генпідрядна організація ТОВ «Петротрейд-Буд».

Крім того, виявлено порушення законодавства у сфері містобудування, а саме: виконання будівельних робіт здійснювалося за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням ст.ст.34, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

14.06.2013 року Відповідачем відносно Позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про порушення останнім ст.ст.34, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

12.07.2013 року Відповідачем складено приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без отримання дозволу на виконання будівельних робіт; зобов'язано Позивача зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті з 12.07.2013 року, а також усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та у строк до 23.07.2013 року знести самовільно збудований автозаправний комплекс.

25.07.2013 року контролюючим органом винесено постанову №305/13/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 1 032 300,00 грн за вчинення правопорушення, передбаченого абз.3 п.5 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За приписами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст.31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно абз.2 п.1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 3 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Проведення позапланової перевірки будівництва автозаправного комплексу на Наддніпрянському шосе у Печерському районі міста Києва зумовлене надходженням до Відповідача листа Прокуратури міста Києва від 08.07.2013 року №07/2/2-11677-13 із вимогою про проведення спільної перевірки законності будівництва під Дарницьким залізнично-автомобільним мостовим переходом через річку Дніпро.

Позивач відмовився від підписання та отримання складених за результатами проведеної перевірки документів, у зв'язку з чим матеріали перевірки направлені йому листом від 12.07.2013 року №7/26-43/1207/02/4 та отримані останім 14.07.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначено Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року №557 (далі - Порядок №557).

Згідно п.2 Порядку №557 віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Відповідно п.3 Порядку №557 категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Підпунктом 1 пункту 6 Порядку №557 визначено, що до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак, зокрема, згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки.

Під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат (п.7 Порядку №557).

Статтею 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» визначено, що об'єкт підвищеної небезпеки - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Отже, автозаправний комплекс на Наддніпрянському шосе у Печерському районі міста Києва є об'єктом підвищеної небезпеки.

Відповідно п.п.1, 2 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, підготовчі роботи - це роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, а також після подання Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, або отримання зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Згідно п.3 ч.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт (ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Позивачем отримано державний акт на право власності на земельну ділянку від 03.04.2006 року серії КВ №140504, дозвіл на виконання підготовчих робіт від 10.08.2010 року №2132-Пч/С та повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, зареєстрованого Відповідачем 06.08.2012 року вх.№7/26-0608/30.

Проте, у Позивача відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт.

За визначенням п.1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно п.30 вказаного Порядку виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про підтвердження факту виконання Позивачем будівельних робіт наявними в матеріалах справи копіями фотознімків об'єкта, договором підряду №110 Гп від 01.06.2012 року, укладеним між Позивачем та ТОВ «Петротрейд-Буд», за умовами якого ТОВ «Петротрейд-Буд» взяло на себе зобов'язання щодо виконання на свій ризик уього комплексу робіт з будівництва автозаправного комплексу, актом обстеження земельної ділянки від 12.07.2013 року №124, складеного Державною інспекцією сільського господарства в місті Києві, з якого вбачається, що на момент обстеження земельної ділянки ведуться будівельні роботи, присутня будівельна техніка, побудовано нежитлове приміщення, знаходяться тимчасові споруди для зберігання робочого інвентарю.

Згідно абз.3 п.5 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення - виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання - на об'єктах V категорії складності у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що Відповідачем доведено відповідно положень ч.2 ст.71 КАС України правомірність винесеної ним постанови №305/13/1 від 25.07.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість та правомірність рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судові рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 14 лютого 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.