Рішення № 37277053, 17.02.2014, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/443/14

Провадження № 2/740/216/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 року Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої судді Гордієць Л.В.,

при секретарі Носилевській О.В.,

з участю представника відповідача - Шевченка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В:

28.01.2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом в якому зазначив, що відповідно до наказу №249-к від 30.12.2013 року виданого директором КП "Ніжинського управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі-КП "НУВКГ") ОСОБА_18 його було звільнено з посади головного юрисконсульта КП "НУВКГ" за п.4 ст.40 КЗпП України.

Вважає даний наказ незаконним, оскільки не була створена комісія, яка б фіксувала його відсутність на роботі, а тому виготовлені комісійні акти про його відсутність на роботі 02 та 03 грудня 2013 року є підробленими і не відповідають фактичним обставинам справи. В ці дні він був на роботі і перебував на своєму робочому місці у відведеному йому кабінеті у приміщенні адміністративного корпусу, який розташований в м.Ніжині по вул.Червонокозача,5. Зазначені у акті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_7 не мають спільного робочого місця поруч з ним та за своїми посадовими обов"язками протягом робочого дня з ним не зустрічаються.Тому, вважає, що вони не можуть достеменно знати про знаходження чи відсутність головного юрисконсульта на робочому місці.

Звертає увагу на акт від 02.12.2013 року, який складений за часом 17 год. 00 хв. На підставі письмових пояснень охоронця, хоча в цей час він перебував на роботі та жодних вимог на отримання пояснень не отримував, як і телефонних дзвінків з приводу своєї відсутності на робочому місці.

Письмові пояснення охоронця від 03.12.2013 року взагалі зафіксовані часом 17 год. 30 хв. з чого слідує, що даний акт є фактично службовою підробкою працівників КП "НУВКГ": бухгалтера ОСОБА_8, механіка ОСОБА_9, інспектора кадрів ОСОБА_6

Згідно ст.149 КЗпП за коже порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Тобто, для нього є незрозумілим за який саме прогул в який день, 02 чи 03 грудня 2013 року керівник прийняв рішення про звільнення.

Також вважає, що є грубим порушенням трудового законодавства звільнення його як голови профспілки без попередньої згоди виборчого профспілкового органу згідно ст.252 КзпП України та ст.41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".Посилання відповідача в наказі на необгрунтованість відмови у наданні згоди не грунтується на нормах матеріального права, так як законом роботодавцю не надано право аналізувати обгрунтованість відмови виборного профспілкового органу.

В позові до суду просив визнати незаконним наказ №249-к від 30.12.2013 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення, поновити його на роботі та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

07.02.2014 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог в якій зазначив, що незаконне звільнення його з посади головного юрисконсульта завдало йому значних моральних страждань, які виразились у необхідності докладати додаткові зусилля для організації свого звичайного образу життя.

В заяві просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 200 (дві) тисячі.

Також в заяві до суду просив допитати за його позовом в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, а саме факту перебування його на роботі та спростування інформації викладеної в наказі.

14.02.2014 року позивач надав суду заяву про розгляд даної справи у його відсутність.

Представник відповідача Шевченко О.А. позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачем скоєні прогули 02 та 03 грудня 2013 року, що має документальне підтвердження.Оскарження наказу до суду подано на суб"єктивних формальних підставах.

Відповідно до Статуту Професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина передбачено, що у період між загальними зборами управління вказаною профспілкою здійснюється профспілковим комітетом, склад якого затверджується загальними зборами членів профспілки.Засідання профкому відбуваються за необхідності, але не рідше одного разу на півроку.

Профспілковий комітет є виконавчим органом профспілки і створюється в кількості, що визначається загальними зборами, але не менше трьох осіб. Членами профспілки комітету можуть бути особи, які є членами профспілки.Члени профкому не можуть бути особи, що обрані до Наглядової ради. Усі питання, що входять до компетенції профкому, вирішуються ним колегіально, при цьому, профком повноважений вирішувати питання віднесені до його компетенції. Якщо на його засіданні присутні більшість його членів. Кожен член профкому володіє одним голосом та може виступити з ініціативою про прийняття рішення з будь-яких питань, що входять до компетенції комітету, а рішення профкому вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більшість членів комітету присутніх на його засіданні.

За змістом вказаного Статуту голова даної профспілки не входить до складу виборного органу профспілки за посадою. Позивач міг увійти до складу профкому виключно у разі його обрання до складу даного органу у передбаченому порядку.

Із доданих позивачем до матеріалів справи документів неможливо встановити, чи було взагалі обрано ОСОБА_2 до складу профкому очолюваної ним профспілки, чи було обрано до складу того ж самого виборного органу інших осіб, які зазначені у протоколі від 25.12.2013 року як такі, що приймали рішення щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_2, чи було дотримано при обранні вимоги Статуту профспілки щодо кворуму загальних зборів, необхідного для проведення останніх, а саме- 2/3 загальної кількості членів профспілки. Залишено невідомим, яким є кількісний склад профспілки, що мав би бути визначений саме загальними зборами членів профспілки.Вважає що це питання є важливим для з"ясування повноважності профспілкового комітету та встановлення факту прийняття чи неприйняття рішень профкомом з того чи іншого питання.

Як засвідчує з роздруківка сторінки з Єдиного реєстру громадських формувань, з мережі Інтернет до даного реєстру не включено жодних відомостей щодо складу керівництва центральних статутних органів Професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина - ані профспілкового комітету, ані наглядової Ради. Останні зміни до реєстраційних даних вказаної профспілки відбулися 28.09.2011 року. Відповідно, відомості щодо обрання і перебування ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у складі профспілкового комітету вказаної профспілки не відповідають дійсності.

Виходячи зі змісту Статуту вважає, що ОСОБА_2 взагалі не є членом виборного органу Профспілки працівників комунального господарства міста Ніжина і вирішення питання щодо вжиття заходів дисциплінарної відповідальності власником (уповноваженим органом) взагалі не потребувало згоди профкому вказаної профспілки. Поданий ОСОБА_2 письмовий доказ нібито такого, що мав місце, розгляду питання щодо надання згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності профкомом професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина містить завідомо неправдиву інформацію.

Вважає, що дії керівника відповідача щодо видання наказу про звільнення позивача були вчинені в рамках управлінських повноважень, передбачених ст.65 Господарського кодексу України, а отже, зазначений наказ не містить жодних порушень норм чинного законодавства.

Також зазначив, що на його думку позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі дві тиячі гривень, хоча в цифровому виразі вказує "200".

Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що працює головним інспектором внутрішнього контролю в КП «НУВГК".Його робоче місце знаходиться в приміщенні по вул.Червонокозача,5 м.Ніжина. Він докладував директору щодо присутності на роботі ОСОБА_2Сам особисто перевіряв чи перебуває на роботі ОСОБА_2 Робоче місце ОСОБА_2було в одному кабінеті разом з ОСОБА_10 Останній на його запитання щодо неявки на роботу ОСОБА_2 відповідав, що не відомо де перебуваає ОСОБА_2.Підписував акт про відсутність на роботі ОСОБА_2, оскільки викладені в акті відомості відповідали дійсності.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 суду надали аналогічні покази показам свідка ОСОБА_4Також зазначили, що їхні кабінети знаходяться напроти кабінета в якому знаходиться робоче місце ОСОБА_2.Тому вони на протязі дня ходили перевіряли, чи є на роботі останній та підписували акти про відсутність його на роботі, що відповідало дійсності.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що працює інспектором з кадрів в КП «НУВГК" і її робоче місце знаходиться в приміщенні по вул.Червонокозача,5 м.Ніжина.За вказівкою директора перевіряла чи ходить на роботу ОСОБА_2 Протягом дня 02 та 03 грудня 2013 року ходила в кабінет де знаходиться робоче місце ОСОБА_2 і в часи коли він був відсутнім були складені комісійно акти. На вимоги надати пояснення щодо відсутності на роботі без поважних причин ОСОБА_2 обгрунтованих пояснень надати не міг.На підприємстві всім відомо, що ОСОБА_2 займається адвокатською діяльністю і його офіс знаходиться АДРЕСА_1. Дане приміщення напроти приміщення суду.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що підписав акт про відсутність на роботі ОСОБА_2 за 03.12.2013 року, оскільки дані викладені в акті відповідали дійсності.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що працює охоронником на прохідній КП "НУВКГ" від Ніжинського ДСО. Він відмічав коли приходив на роботу та уходив з роботи ОСОБА_2 03.12.2013 року та ці дані докладував ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 суду показали, що вони 30.12.2013 року о 10 годині здійснили виїзд до адвокатського офісу, де надає юридичну допомогу ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.Було запропоновано головному юрисконсульту ОСОБА_2 ознайомитися з наказом від 30.12.2013 року щодо прогулів та з наказом від 30.12.2013 року про накладення дисциплінарного стягнення. ОСОБА_2 накази отримав, але ставити підпис про ознайомлення з наказами відмовився.

Суд, вислухавши представника відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до наказу за №249-к від 30.12.2013 року виданого директором КП "НУВКГ" про накладення дисциплінарного стягнення, за грубе порушення трудової дисципліни застосовано до ОСОБА_2, головного юрисконсульта, згідно пунктом 2 статті 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 4 статті 40 КзпП України (за прогули без поважних причин).

По тексту наказу зазначено, що інспектору з кадрів ОСОБА_6 підготувати наказ про звільнення ОСОБА_2, головного юрисконсульта. за п.4 ст.40 КЗпП України (за прогули без поважних причин). Датою звільнення та останнім днем роботи ОСОБА_2 Вважати 30.12.2013 р.

З тексту вказаного наказу вбачається, що головний юрисконсульт ОСОБА_2 бу відсутній на роботі більше трьох годин протягом дня 02.12.2013 року з 09 год. 40 хв. до 14 год. 55 хв. та з 16 год. 50 хв. до 17 год. 00 хв., 03.12.2013 року з 10 год.15 хв. до 13 год. 30 хв. та з 14 год. 00 хв. до 14 год. 55 хв.

Письмові пояснення щодо причин відсутності на роботі ОСОБА_2 надав необгрунтовані. Жодних підтверджуючих документів поважних причин відсутності на роботі в вищезазначені дні не пред"явив.

Професійна спілка працівників комунального господарства міста Ніжина на подання директора КП "НУВКГ" "Про отримання згоди на звільнення ОСОБА_2 за прогул без поважних причин" №871 від 10.12.2013 відмовила у наданні згоди на звільнення останнього, але дана відмова є необгрунтованою, що підтверджується рядом доказів, зокрема актом про відсутність на роботі, поясненням чергових охоронників.

Вказаним наказом визнано для ОСОБА_2 робочі дні 02.12.2013 р. і 03.12.2013 р. днями прогулів без поважних причин. Бухгалтерії заробітну плату за робочі дні 02.12.2013, 03.12.2013 нарахувати за фактично відпрацьований час.ё

Як вбачається з наказу, підставами для його видачі були: комісійно складені акти про відсутність на роботі ОСОБА_2 від 02.12.2013 року та від 03.12.2013 року, пояснення охоронників УДСО ОСОБА_17, ОСОБА_13, вимога про надання письмового пояснення №843 від 03.12.2013 р. та №846 від 04.12.2013р., письмові пояснення ОСОБА_2 від 05.12.2013 р., протокол засідання профспілкового комітету №21 від 25.12.2013 р.

Відповідно до наказу №251-к від 30.12.2013 року виданого директором КП "НУВКГ" ОСОБА_2, головного юрисконсульта звільнено 30.12.2013 року за прогули без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України з виплатою грошової компенсації за 8 календарних днів не використаної щорічної (основної і додаткової) відпустки.

Підставою для такого наказу був наказ №249-к від 30.12.2013 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2"

Тобто, звільнено ОСОБА_2 за ч.4 ст.40 КЗпП України відповідно до наказу за №251-к від 30.12.2013 року "Про звільнення ОСОБА_2"

Слід відмітити, що позивач в позові до суду не заявляє вимогу про визнання незаконним наказу №251-к від 30.12.2013 р про звільнення, а заявляє вимогу щодо незаконності наказу №249-к від 30.12.2013 року "Про накладення дисциплінарного стягнення".З суті позовних вимог ОСОБА_2 випливає, що він оскаржує незаконне звільнення з роботи, просить поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути завдану моральну шкоду.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивач в позові до суду просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не додає жодного доказу щодо середнього заробітку, розрахунку та періоду стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов"язаний витребувати такі докази.

Жодного клопотання про витребування доказів позивач суду не заявляв.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.43 КзпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 цього , може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу.

Відповідно до ч.2 ст.252 КЗпП України звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу осіб, обраних до складу профспілкових органів і не звільнених від виробничої роботи, допускається, крім додержання загального порядку звільнення, лише за попередньою згодою профспілкового органу, членами якого вони є, а голів і членів профспілкових органів на підприємстві, крім того, - лише за згодою відповідного об"єднання профспілок.Звільнення профспілкових організаторів і профгрупоргів з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за згодою органу відповідного профспілкового об"єднання.

Згідно до ст. 243 КЗпП України та відповідно до Конституції України та Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати професійні спілки з метою представництва, здійснення і захисту своїх трудових та соціально-економічних прав та інтересів, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі професійних спілок.

Держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об'єднаннями громадян.

З даних протоколу засідання профспілкового комітету №21 від 25.12.2013 року вбачається, що на засіданні були присутні ОСОБА_2 - голова профспілки, ОСОБА_10 - член профспілкового комітету, ОСОБА_11 - член профспілкового комітету та на порядку денному розглядали подання про отримання згоди на звільнення ОСОБА_2 за прогул без поважних причин.

Слухали ОСОБА_2, який повідомив, що 02 та 03 грудня 2013 року він перебував на робочому місці.Складені акти про відсутність його на роботі - це результат неприязнених відносин до нього зі сторони адміністрації КП "НУВКГ".

Слухали ОСОБА_10, який зазначив, що данні акти були складені і підписані працівниками під тиском з боку адміністрації.Вказав, що ніхто головного юрисконсульта не розшукував.

Голосували одноголосно щодо відмови у наданні згоди на звільнення головного юрисконсульта та голови профспілки ОСОБА_2

Слід відмітити, що не зрозуміло відповідно до яких правових норм голова профкому ОСОБА_2 голосував сам за себе.

На засіданні не ставилося на обговорення питання щодо законності викладених фактів в поданні, тобто не з"ясовувалися дійсні обставини допущених прогулів без поважних причин ОСОБА_2, не доведено істинності твердження останнього та ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_2 не допускав прогули, а також те, що дії адміністрації викликані неприязненими стосунками.

Отже, виходячи з протоколу засідання профкому відсутні фактичні дані достовірності висновків, що покладені в основу рішення профкому про відмову у наданні згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2

В судове засідання позивач не надав жодного доказу який би спростовував факти викладені в наказах роботодавця за №249-к та №251-к від 30.12.2013 року, а саме щодо скоєних прогулів без поважних причин. Тому, не заслуговує на увагу посилання позивача на неприязні відносини до нього з боку адміністрації відповідача.

Позивач в заяві до суду просив допитати в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою спростування фактів відсутності його на роботі 02 та 03 грудня 2013 року.

Обговоривши дане клопотання, суд ухвалив не допитувати вказаних осіб в якості свідків, оскільки сам позивач в судове засідання не з"явився. На даний час Ніжинським міськрайсудом розглядається справа щодо визнання наказу незаконним та поновлення на роботі ОСОБА_11 за прогули без поважних причин 02 та 03 грудня 2013 року.

Відповідно до наказу керівника КП "НУВКГ" за №156-в від 03.12.2013 року ОСОБА_10 перебував у відрядженні в м.Чернігів терміном на 1 день 03.12.2013 року.

Також твердження позивача щодо перебування на роботі повністю спростовується допитаними в суді свідками.

Частиною 10 статті 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діялььності" визначено, що профспілка, її організація, об"єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов"язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом (положенням). Аналогічні положення містить частина 1 статті 37 цього ж Закону.

Відповідно до п.6.5 Статуту Професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина передбачено, що у період між загальними зборами управління вказаною профспілкою здійснюється профспілковим комітетом, склад якого затверджується загальними зборами членів профспілки.Засідання профкому відбуваються за необхідності, але не рідше одного разу на півроку.

Відповідно до п.6.7 Статуту Профспілковий комітет є виконавчим органом профспілки і створюється в кількості, що визначається загальними зборами, але не менше трьох осіб. Членами профспілки комітету можуть бути особи, які є членами профспілки.Члени профкому не можуть бути особи, що обрані до Наглядової ради.

Відповідно до п.6.9 усі питання, що входять до компетенції профкому, вирішуються ним колегіально, при цьому, профком повноважений вирішувати питання віднесені до його компетенції. Якщо на його засіданні присутні більшість його членів. Кожен член профкому володіє одним голосом та може виступити з ініціативою про прийняття рішення з будь-яких питань, що входять до компетенції комітету, а рішення профкому вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більшість членів комітету присутніх на його засіданні (пункт 6.11).

За змістом вказаного Статуту голова даної профспілки не входить до складу виборного органу профспілки за посадою. Позивач міг увійти до складу профкому виключно у разі його обрання до складу даного органу у передбаченому порядку.

Із доданих позивачем до матеріалів справи документів неможливо встановити, чи було взагалі обрано ОСОБА_2 до складу профкому очолюваної ним профспілки, чи було обрано до складу того ж самого виборного органу інших осіб, які зазначені у протоколі від 25.12.2013 року як такі, що приймали рішення щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_2, чи було дотримано при обранні вимоги Статуту профспілки щодо кворуму загальних зборів, необхідного для проведення останніх, а саме- 2/3 загальної кількості членів профспілки. Залишено невідомим, яким є кількісний склад профспілки, що мав би бути визначений саме загальними зборами членів профспілки.

З наведеного суд вважає, це питання є важливим для з"ясування повноважності профспілкового комітету та встановлення факту прийняття чи неприйняття рішень профкомом з того чи іншого питання.

Як засвідчує роздруківка сторінки з Єдиного реєстру громадських формувань, з мережі Інтернет до даного реєстру не включено жодних відомостей щодо складу керівництва центральних статутних органів Професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина - ані профспілкового комітету, ані наглядової Ради. Останні зміни до реєстраційних даних вказаної профспілки відбулися 28.09.2011 року. Відповідно, відомості щодо обрання і перебування ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у складі профспілкового комітету вказаної профспілки не відповідають дійсності.

З наведеного, суд вважає, що ОСОБА_2 взагалі не є членом виборного органу Профспілки працівників комунального господарства міста Ніжина і вирішення питання щодо вжиття заходів дисциплінарної відповідальності власником (уповноваженим органом) взагалі не потребувало згоди профкому вказаної профспілки, а поданий ОСОБА_2 письмовий доказ нібито такого, що мав місце, розгляду питання щодо надання згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності профкомом професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина містить завідомо неправдиву інформацію.

Тому, суд вважає, що таке рішення профкому не має юридичного значення.

Крім наведеного, суд враховує наступне.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 28.01.2014 року у справі за позовом професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина до виконуючого обов"язки міського голови секретаря міської ради Кірсанова Олега Володимировича про визнання незаконною бездіяльність виконуючого обов"язки міського голови секретаря Ніжинської міськради Кірсанова О.В. Встановлено, що в комунальному підприємстві "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" діє дві первинні профспілкові організації: комунального підприємства "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарств" (120 осіб) та професійна спілка працівників комунального господарства м.Ніжина (4 особи).

Відповідно до примірного положення "Про профспілкового організатора" схваленого постійною комісією РАДИ ФПУ з питань організаційної роботи 05.12.2007 профорганізатор - це керівник первинної профспілкової організації, обраний на зборах, через якого вона здійснює свої повноваження згідно з статутом профспілки.

Профорганізатор, як правило, обирається у первинних профспілкових організаціях чисельністю до 15 членів профспілки.

Відповідно до листа за №01-54 від 29.11.2013 року Чернігівської обласної організації професійної спілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України, яке підписано головою обласної організації профспілки В.О.Ємельяненко, направленого на адресу керівника КП "Ніжинське УВКГ" повідомлено наступне.

Профспілка працівників комунального господарства міста Ніжина яка створена В КП "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" дещо надуманна і її діяльність по захисту членів профспілки ефективною бути не може. Відсутня будь-яка структура. Організація чисельністю 4 члени профспілки на підприємстві, де працює майже три сотні працівників, дещо дивує. Статус профспілки фактично не визначений. Згідно діючих положень профспілкова організація чисельністю до 15 чоловік профспілковий комітет не обирає, обирається профорганізатор. Статутом названої профорганізації передбачено вибори профкому в складі не менше 3-х чоловік, Наглядової ради - теж не менше 3-х чоловік. Члени профкому не можуть бути членами наглядової ради. Статутом не встановлено розмір щомісячних профспілкових внесків, що дає привід вважати профспілку формально створеною.Вважає, що реєстрація профорганізації була проведена без наявних на те підстав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що адміністрація відповідача на законних підставах притягнула ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, а тому підстав для визнання наказу про його звільнення з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України суд не вбачає.

Позовні вимоги ОСОБА_2 є необгрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 40, 43, 147, 235, 237-1, 243, 252 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: