Постанова № 37275468, 11.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа№ 910/3852/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від заявника: ОСОБА_2 - довіреність 747 від 27.03.2013р.

від боржника: не з'явився,

арбітражний керуючий: Самофалов В.В. - свідоцтво НОМЕР_3 від 02.07.2013р.

арбітражний керуючий: Колесніков О.В. - свідоцтво НОМЕР_4 від 12.04.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року

у справі № 910/3852/13 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.10.2013 року припинено повноваження арбітражного керуючого Колеснікова Олександра Вікторовича (свідоцтво НОМЕР_4 від 12.04.2013 року, місце проживання: АДРЕСА_3) як ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1); призначено ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 арбітражного керуючого Самофалова Валентина Вікторовича (свідоцтво від 02.07.2013 року НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_2, адреса для листування: АДРЕСА_4); зобов'язано арбітражного керуючого Колеснікова О.В. протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття даної ухвали передати арбітражному керуючому Самофалову В.В. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута та інше.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_5 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та процесуального права.

Згідно розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2013 року для розгляду справи № 910/3852/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Доманська М.Л., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2013 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.12.2013 року.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці здійснено заміну складу колегії суду. Розгляд апеляційної скарги ФОП ОСОБА_5 здійснюється у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді Доманська М.Л., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 року розгляд справи відкладено на 19.12.2013 року.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Доманської М.Л. у відпустці справу передано колегії суддів у складі: головуючого судді - Остапенка О.М., суддів: Разіної Т.І., Шипка В.В.

До початку розгляду справи через відділ документального забезпечення суду на запит суду від 04.12.2013 року надійшли матеріали справи № 910/3852/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 15.01.2014 року відповідно до ст. 77 ГПК України.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. у відпустці для розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шипко В.В., судді: Верховець А.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.01.2014 року.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року у зв'язку з виходом головуючого судді Остапенка О.М. з відпустки, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Верховець А.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року відкладено розгляд справи на 11.02.2014 року відповідно до ст. 77 ГПК України у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників ініціюючого кредитора та боржника.

В судовому засіданні 11.02.2014 року представник заявника та арбітражний керуючий: Колесніков О.В. вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду міста Києва.

Арбітражний керуючий: Самофалов В.В. проти доводів заявника викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив суд апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року - без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.02.2014 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ФОП ОСОБА_5 слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Як вбачається із матеріалів справи, у лютому 2013 року ФОП ОСОБА_5 звернулася до господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_6

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2013 року порушено провадження у даній справі про банкрутство, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 90, ст. 91 Закону.

Постановою господарського суду міста від 29.03.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Каплю Наталію Іванівну.

Ухвалою суду від 20.05.2013 року було припинено повноваження арбітражного керуючого Каплі Н.І. як ліквідатора банкрута, новим ліквідатором призначено арбітражного керуючого Колеснікова О.В.

05.09.2013 року до суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" на дії ліквідатора боржника у зв'язку з його відмовою у визнанні заявлених грошових вимог.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у заяві від 01.08.2013 року про грошові вимоги до боржника ПАТ „Універсал Банк" вказувало на те, що 04.02.2010 року рішенням Солом'янського районного суду міста Києва з боржника на його користь присуджено до стягнення 53 582,71 грн. Також, рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11.02.2010 року присуджено до стягнення 115 064,70 грн. При цьому, дані судові рішення на момент подачі заяви (01.07.2013 року) не виконані, а зобов'язання виникли у боржника у зв'язку зі здійсненням ним підприємницької діяльності.

Поряд з цим, зважаючи на недоведеність банком своїх грошових вимог та факту прострочення боржника у відносинах з ним саме у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності у статусі фізичної особи - підприємця судом було відмовлено ПАТ „Універсал Банк" у визнані кредитором боржника.

Під час обговорення обставин справи, розгляду грошових вимог банку та скарги на дії ліквідатора, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги банку, оскільки мотиви відхилення ліквідатором боржника грошових вимог не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не відповідають фактичному стану обставин справи.

Так, на підтвердження заявлених вимог та викладених обставин у заяві з грошовими вимогами до боржника банком було подано суду наступні документи:

- копію виконавчого листа Солом'янського районного суду міста Києва від 18.02.2010 року у справі № 2-891-1/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_8 і ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" заборгованості у розмірі 113 805,70 грн., а також судового збору у розмірі 1 139,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- копію виконавчого листа Святошинського районного суду міста Києва від 31.03.2010 року у справі № 2-609/2010 про стягнення з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" 52 933,38 грн. заборгованості за договором кредиту, 529,33 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- постанову Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" у зв'язку з неможливістю стягнення коштів у ході проведення виконавчих дій, а саме: виконавчого листа Солом'янського районного суду № 2-891 від 18.02.2010 року;

- постанову Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження", а саме: виконавчого листа Святошинського районного суду міста Києва № 2-609 від 31.03.2010 року.

Ухвалою від 04.07.2013 року судом було зобов'язано ПАТ „Універсал Банк" надати рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04.02.2010 року у справі № 2-289-1/10, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11.02.2010 року у справі № 2-609/2010, договори, за якими відбулося прострочення боржника у вказаних справах, а ліквідатора - докази розгляду заяви ПАТ „Універсал Банк" з грошовими вимогами до боржника та докази його повідомлення про наслідки такого розгляду.

30.07.2013 року арбітражний керуючий Колесніков О.В. подав до суду повідомлення про розгляд кредиторських вимог до боржника, в яких зазначив про те, що ПАТ „Універсал Банк" не включено ним до реєстру вимог кредиторів на підставі того, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання закінчився 02.12.2012 року.

На думку колегії судів, посилання на закінчення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання слід розглядати як підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження, тоді як визнання чи невизнання грошових вимог, заявлених до боржника у межах провадження у справі про банкрутство у ліквідаційній процедурі має відбуватися шляхом всебічного дослідження всіх обставин спірних правовідносин боржника і його можливого кредитора, з'ясування факту наявності між сторонами зобов'язальних правовідносин та обставин прострочення боржника.

У даному випадку, арбітражний керуючий Колесніков О.В. не вчинив всіх належних до виконання ліквідатором боржника дій та обмежився відмовою, яка не ґрунтується на фактичних обставинах та не спростовує суть грошових вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Згідно із ч. 2 ст. 41 Закону з дня свого призначення ліквідатор здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб тощо.

У частині 7 ст. 41 Закону встановлено, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Частинами 11, 12 статті 41 Закону передбачено, що дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

В матеріалах справи наявні повідомлення ліквідатора про наслідки розгляду грошових вимог кредитора та лише його клопотання про оголошення розшуку транспортних засобів, зареєстрованих за боржником.

Враховуючи відмову у визнані кредиторських вимог банку до боржника на підставах, які не відповідають суті заявлених вимог, та аналізуючи у сукупності хід ліквідаційної процедури за час виконання арбітражним керуючим Колесніковим О.В. повноважень ліквідатора боржника, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про недостатність дій, вчинених арбітражним керуючим Колесніковим О.В. для належного виконання функцій ліквідатора боржника, захисту інтересів боржника і кредиторів, а тому, суд вважає за належне припинити повноваження арбітражного керуючого Колеснікова О.В. в якості ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_6

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо припинення повноважень арбітражного керуючого Колеснікова О.В. в якості ліквідатора ФОП ОСОБА_6 у зв'язку із неналежним виконанням ліквідатором своїх обов'язків.

Щодо призначення місцевим господарським судом нового ліквідатора ФОП ОСОБА_6, слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 97 Закону арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Частиною 2. ст. 97 Закону визначено, що не може бути арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа:

1. яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;

2. яка має судимість за вчинення корисливих злочинів;

3. яка не здатна виконувати обов'язки арбітражного керуючого за станом здоров'я;

4. якій заборонено обіймати керівні посади;

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом;

4) які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Згідно із ст. 1 Закону заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Як вбачається із матеріалів справи арбітражний керуючий Самофалов В.В. 26.09.2013 року подав заяву про участь у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_6, до якої додано належним чином засвідчену копія свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_3 від 02.07.2013 року.

За твердженнями Самофалова В.В., з Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості якого є загальнодоступними, йому стало відомо про розгляд судом скарги на дії ліквідатора у даній справі № 910/3852/13, а тому ним була подана відповідна заява як незацікавленої особою щодо сторін у справі.

Також, у вказаній заяві арбітражним керуючим Самофаловим В.В. було зазначено, що він не є: особою, яка згідно Закону вважається заінтересованою у даній справі; особою, яка здійснювала раніше управління цим боржником - юридичною особою; судимості за вчинення корисливих злочинів чи заборон суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має.

Інших заяв від кредиторів та арбітражних керуючих до суду не надходило.

З огляду на вищенаведене, місцевий господарським судом, з врахуванням того, що кандидатура арбітражного керуючого Самофалова В.В. відповідає вимогам Закону, обставин, передбачених ч. 2 ст. 114 Закону щодо нього не встановлено, а також приймаючи до уваги професійний досвід та відсутність обмежень щодо здійснення останнім діяльності арбітражного керуючого, дійшов вірного висновку про призначення арбітражного керуючого Самофалова В.В. ліквідатором ФОП ОСОБА_6

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ФОП ОСОБА_5, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційних скаргах, доводи скаржника не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року у справі № 910/3852/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року у справі № 910/3852/13 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 910/3852/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 17.02.2014 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

Т.І. Разіна