Постанова № 37275440, 19.02.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2014 року Справа № 904/8621/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєда І.М. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Дармін М.О.

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

Представники сторін:

від позивача - Козинець О.В., довіреність №1056 від 27.05.13р.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. у справі №904/8621/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "Веста - Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 118 948 501,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ПАТ "Веста - Дніпро" на свою користь заборгованість на загальну суму 118 948 501,12 грн., що складається з:

- заборгованості за кредитним договором № 8/К-гр від 05.11.2007р. у сумі 3503980,00

євро, що еквівалентно 37983143,20 грн.;

- заборгованості за кредитним договором №2/К-гр від 23.01.2008р. у сумі 6393200,72 євро, що еквівалентно 69302295,80 грн.;

- заборгованості за кредитним договором № 278 від 01.07.2010р. у сумі 1459707,40 доларів США, що еквівалентно 11663062,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеними із позивачем кредитними договорами №8/К-гр від 05.11.2007р., №2/К-гр від 23.01.2008р. та №278 від 01.07.2010р., а також виникненням обставин, які надають банку право вимагати від позичальника дострокового повернення кредитних коштів процентів та штрафних санкцій, що нараховані у розмірах та на умовах, визначених цими договорами, зокрема у зв'язку із визнанням недійсним у судовому порядку договору іпотеки №40 від 25.04.2008р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. (суддя Мельниченко І.Ф.) провадження у справі №904/8621/13 зупинено до розгляду господарським судом міста Києва справи №910/24940/13. Зобов'язано позивача і відповідача надати процесуальні документи про результати розгляду справи №910/24940/13.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. у справі №904/8621/13 мотивована висновком про пов'язаність зазначених справ та неможливістю розгляду справи №904/8621/13 до розгляду, пов'язаної із нею справи №910/24940/13, яка розглядається господарським судом міста Києва.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. у справі №904/8621/13, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати означену ухвалу суду, як необґрунтовану та таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що з матеріалів справи видно, що немає жодної обставини, яка б перешкоджала або унеможливлювала розгляд пов'язаної справи господарським судом Дніпропетровської області та немає жодної підстави, яка б в свою чергу зумовила зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної справи іншим судом. Звертає увагу на те, що предметом спору у зупиненій справі є стягнення з відповідача заборгованості за трьома договорами, у той час як у пов'язаній справі відповідач просить визнати недійсним лише один договір №2/К-гр від 23.01.2008р. Вважає, що суд першої інстанції міг самостійно дослідити обставини правовідносин між сторонами та мав відмовити у клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі щодо стягнення заборгованості, оскільки зупинення провадження у даній справі призводить до необґрунтованого затягування розгляду справи та права позивача на вирішення його справи упродовж розумного строку із дотриманням принципу правової визначеності.

ПАТ "Веста-Дніпро" письмовий відзив на апеляційну скаргу не надало, у зв'язку із чим колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.02.2014р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як встановлено матеріалами справи, між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (надалі - Банк, позивач), та Українсько-Угорським закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Веста-Дніпро", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Веста-Дніпро" (надалі - Позичальник, відповідач), був укладений кредитний договір №8/К-гр від 05.11.2007р., за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 25000000,00 грн. зі сплатою 15,5 % річних за весь час користування кредитом з кінцевим строком повернення кредиту 04.11.2010р.

Шляхом укладання додаткових угод: №1 від 06.11.2007р., 3 2 від 05.05.2008р., № 3 від 22.05.2008р., №4 від 22.05.2008р., №5 від 20.12.2008р., №6 від 22.04.2009р. та договорів про внесення змін: №7 від 01.06.2009р., №8 від 01.03.2010р., №9 від 11.11.2010р., №10 від 29.12.2010р., №11 від 27.12.2011р., №12 від 02.02.2012р., №13 від 21.02.2012р., №14 від 18.12.2012р. сторонами були внесені зміни до кредитного договору №8/К-гр від 05.11.2007р. у розмір процентної ставки за користування кредитом, порядок та строк повернення кредиту, який повертається частинами за визначеним сторонами графіком та має бути остаточно повернутий до 20.12.2014р.

Також між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові енергетичні системи", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Веста- Дніпро", був укладений кредитний договір №2/К-гр від 23.01.2008р., за умовами якого позивач надав правопопереднику відповідача кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 25250000,00 грн. з кінцевим строком повернення кредиту 21.01.2011р. зі сплатою 16,5 % річних за весь час користування кредитом.

Шляхом укладання додаткових угод: № 1 від 23.01.2008р., №2 від 25.03.2008р., №3 від 29.04.2008р., №4 від 30.04.2008р., №5 від 05.05.2008р., №6 від 22.04.2009р., №7 від 28.10.2008р., №8 від 01.03.2010р та договорами про внесення змін: №9 від 01.06.2009р., №10 від 11.11.2009р., №11 від 01.03.2010р., № 12 від 11.11.2010р., № 13 від 29.12.2010р., № 14 від 27.12.2011р., №15 від 02.02.2012р., № 16 від 21.02.2012р., № 17 від 18.12.2012р. сторони вносили зміни до розміру траншів кредиту, розміру процентної ставки, порядок та строк повернення кредиту, який повертається частинами за визначеним сторонами графіком та має бути остаточно повернутий до 20.12.2014р.

Також між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №278 від 01.07.2010р., за умовами якого позивач зобов'язався надав відповідачу кредит в сумі 2040000,00 доларів США, але не більше еквіваленту 15991513,28 грн. з кінцевим строком повернення кредиту до 30.06.2013р. зі сплатою 13% річних за весь час користування кредитом.

Шляхом укладання додаткової угоди №1 від 02.07.2010р. та договорів про внесення змін: №2 від 29.12.2010р., № 3 від 27.12.2011р., №4 від 02.02.2012р., №5 від 21.02.2012р., №6 від 18.12.2012р. сторони внесли зміни до розміру траншів кредиту, розміру процентної ставки, порядок та строк повернення кредиту, який повертається частинами за визначеним сторонами графіком та має бути остаточно повернутий до 30.05.2014р.

Як вказує позивач, свої зобов'язання Банк перед Позичальником виконав у повному обсязі, надавши відповідно до умов вказаних кредитних договорів кредитні кошти, проте станом на 01.10.2013р. Позичальник зі своєї сторони умови зазначених кредитних договорів не виконав, проценти за користування кредитом в обумовленім розмірі не сплатив, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором №2/К-гр від 23.01.2008р. між Акціонерним товариством закритого типу "ЦВЕК-Д" та позивачем був укладений іпотечний договір №40 від 25.04.2008р., у відповідності до умов якого Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно (будівлі та споруди), які належать йому на праві власності, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 25А.

Однак, як вказує позивач, 15.04.2013р. набрало законної сили рішення господарського суду міста Києва у справі №5011-37/15187-2012 про задоволення позову Акціонерного товариства закритого типу "ЦВЕК-Д" до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", треті особи: ПАТ "Веста - Дніпро", ТОВ "Промислові енергетичні системи", яким договір іпотеки від 25.04.2008р. визнано недійсним.

Як обумовили сторони у п. 2.11.3 кредитного договору №2/К-гр від 23.01.2008р., Кредитодавець має право призупинити надання траншів/кредиту та вимагати дострокового погашення заборгованості за цим договором у повному обсязі у разі визнання недійсним договору іпотеки, що укладений в забезпечення виконання зобов'язання Позичальника за цим договором.

Відповідно до п. 4.5 вказаних кредитних договорів, у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених цими договорами, Кредитодавець має право вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, штрафних санкцій, а Позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані Кредитодавцем у письмовій вимозі.

Також сторонами в п. 7.5 вказаних кредитних договорів обумовлено, що у разі настання обставин, визначених п. 4.5. цих договорів, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, і відповідно, Позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за фактичний час користування, штрафні санкції у розмірах та на умовах, які визначені цим договором.

Як вказує позивач, 24.09.2013р., Банком було направлено відповідачу вимогу №31/1-6433 від 23.09.2013р., в якій повідомлено, що з вищевикладених підстав термін повернення кредиту вважається таким, що настав, тому Банк вимагав достроково погасити заборгованість за кредитними договорами у повному обсязі та попереджав відповідача про звернення до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості у разі невиконання цієї вимоги.

Таким чином, предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення певної суми грошових коштів заборгованості, що утворилась в ході виконання трьох окремих означених вище кредитних договорів, але вимоги щодо стягнення якої були об'єднані позивачем у одній позовній заяві із посиланням на пов'язаність їх між собою поданими доказами, а саме - єдиною вимогою №31/1-6433 від 23.09.2013р. про дострокове повернення кредитних коштів.

16.01.2014р. відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про зупинення провадження у справі до завершення розгляду по суті спору іншої справи №910/24940/13 в господарському суді міста Києва, предметом спору у якій є визнання недійсним договору №2/К-гр від 23.01.2008р., на підставі якого позивач частково обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача у даній справі.

Як підтверджено матеріалами даної справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2013р. порушено провадження у справі №910/24940/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання недійсним кредитного договору №2/К-гр від 23.01.2008р. в редакції від 29.12.2013р., розгляд якого призначений на 13.01.2014р.

Зважаючи на те, що позовні вимоги у справі №904/8621/13 ґрунтуються на неналежному виконанні умов саме цього кредитного договору, місцевий господарський суд дійшов висновку про пов'язаність зазначених вище справ, та про неможливість розгляду справи № 904/8621/13 до розгляду пов'язаної з нею справи № 910/24940/13, яка розглядається господарським судом міста Києва, що й слугувало підставою для зупинення провадження у даній справі з підстав, передбачених ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Проте колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такий висновок місцевого господарського суду необґрунтованим з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного суду іноземної держави.

Як роз'яснено в п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Таким чином, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку зазначає: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншім судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншім судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо змісту ухвали, у разі якщо господарський спір не вирішується по суті, зокрема, ухвала має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Відтак ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Дослідивши зміст описової, мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що вона не відповідає вищенаведеним вимогам процесуального законодавства.

Так оскаржувана ухвала місцевого господарського суду, в порушення вказаних вище вимог процесуального законодавства, не містить будь-яких посилань на те, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду іншої справи (№910/24940/13) унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді цієї справи та чим пов'язані ці справи.

Судом першої інстанції з'ясовано і це підтверджується матеріалами справи, що позовні вимоги у справі №904/8621/13 ґрунтуються на неналежному виконанні умов кредитного договору №2/К-гр від 23.01.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою зупинення провадження у справі господарський суд першої інстанції визнав наявність на розгляді господарського суду міста Києва іншої справи №910/24940/13 про визнання недійсним кредитного договору №2/К-гр від 23.01.2008р.

Однак фактично предметом спору у справі №904/8621/13 є стягнення заборгованості, що виникла на підставі трьох договорів, в той час як предметом спору у справі №910/24940/13 є визнання недійсним лише одного кредитного договору №2/К-гр від 23.01.2008р.

Як вбачається із наданої до матеріалів даної справи копії позовної заяви ПАТ "Веста - Дніпро" до ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" про визнання недійсним кредитного договору №2/К-гр від 23.01.2008р., щодо розгляду якої господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 910/24940/13, підставою для пред'явлення вимог про визнання цієї угод недійсною є посилання позивача на обставини, які свідчать про порушення вимог ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

При цьому будь-яких заперечень щодо необґрунтованості позовних вимог у даній справі відповідач, із посиланням на недійсність умов кредитного договору №2/К-гр від 23.01.2008р., позивачу не висував.

Однак судом першої інстанції не наведено мотивів, чому під час розгляду даної справи господарським судом не може бути встановлено та надано належної правової оцінки усім фактам та здійснено правових висновків щодо дійсності кредитного договору №2/К-гр від 23.01.2008р. або існування підстав для визнання цього договору недійсним.

Само по собі зазначення про існування на розгляді іншого суду пов'язаної справи не може бути підставою для застосування ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому також слід врахувати, що за загальним правилом, встановленим ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо якщо він не визнаний судом недійсним, а у разі визнання оспорюваного кредитного договору недійсним, сторони вправі звернутись до господарського суду з заявою про перегляд даної справи за нововиявленими обставинами.

До того ж, дійшовши висновку про необхідність зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд не навів мотиви, за якими відхилено доводи позивача, який заперечував щодо задоволення такого клопотання відповідача.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 4 до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі знайшли своє підтвердження, оскільки, прийнявши ухвалу про зупинення провадження у даній справі, місцевий господарський суд не навів відповідних обґрунтувань щодо необхідності такої процесуальної дії.

За приписами ч.ч. 1 і 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що не відповідає нормам процесуального законодавства, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014 року у справі №904/8621 підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті, як це передбачено ч.7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем за подання до суду апеляційної скарги відповідно до Закону України "Про судовий збір" було сплачено судовий збір у сумі 609,00 грн.

Пункт 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у постанові в разі скасування чи зміни рішення повинно бути зазначено, зокрема, про новий розподіл судових витрат. Однак, згідно роз'яснень, наданих в п. 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 99, 101, 103, п. 4 ч.1 і ч. 2 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014 року у справі №904/8621 - скасувати.

Матеріали справи скерувати для розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Повний текст постанови підписано - 24.02.2014р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов