Ухвала суду № 37275086, 18.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/4652/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Тишківського С.Л.

представника позивача: Скржешевського М.С.

представника відповідача: Міровського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Скіф" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Він-Скіф" (Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представники Позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками Відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Він-Скіф" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 810/22/36966979 від 25.10.2013р., згідно висновків якого встановлено порушення Позивачем вимог податкового законодавства.

На підставі висновків викладених в акті перевірки, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006612201 від 14.11.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 131 140 грн., № 0006602201 від 14.11.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 216 089 грн. та № 0006622201 від 14.11.2013р., відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 32 916 грн.

Так, перевіряючими в акті перевірки встановлено, що на порушення п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України Позивачем до ряд. 3 Декларацій "інші доходи" не включено суми безповоротної фінансової допомоги отриманої від фізичної особи ОСОБА_5 відповідно до прибуткових касових ордерів: від 11.10.2011р. № 6 на суму 4000 грн., від 29.11.2011р. № 2 на суму 9000 грн., від 13.12.2011р. № 8 на суму 70000 грн.; та фізичної особи ОСОБА_6 відповідно до прибуткового касового ордеру від 13.12.2011р. № 7 на суму 70000 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується представниками сторін у судовому засіданні, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Він-Скіф" № 4 від 12.05.2011р. вирішено, зокрема, дати згоду на включення до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Скіф" ОСОБА_5 із пропорційним розподілом часток в статутному капіталі між двома учасниками товариства, в зв'язку з чим було також вирішено збільшити розмір статутного капіталу ТОВ "Він-Скіф" до 300 000 грн.

Відповідно до прибуткових касових ордерів від 11.10.2011р. №6 на суму 4000 грн., від 29.11.2011р. №2 на суму 9000 грн., від 13.12.2011р. №8 на суму 70000 грн. ОСОБА_5 було внесено готівкові кошти в загальному розмірі 83 000 грн. Разом з тим, відповідно до прибуткового касового ордеру №7 від 13.12.2011р. ОСОБА_6 було внесено готівкові кошти в розмірі 70 000 грн. Наведені обставини підтверджуються копією касової книги та не заперечуються представниками сторін.

Нову редакцію статуту затверджено загальними зборами засновників від 12.05.2011р., державна реєстрація яких проведена 28.12.2011р. (номер запису 1 1741050005007371).

Таким чином, в акті перевірки встановлено, що відповідно до наданих документів засновники ТОВ "Він-Скіф" здійснювали внесення готівкових коштів з метою поповнення статутного капіталу товариства до моменту державної реєстрації змін розміру статутного капіталу товариства, в зв'язку з чим занижено показники ряд. 03 Декларацій "інші доходи" всього на суму 153 000 грн., оскільки чинне законодавство України зобов'язує господарське товариство зареєструвати саме рішення про зміну розміру статутного фонду, яке з цього моменту набирає юридичної сили і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, пов'язаних з цим.

Колегія суддів вважає такі висновки Відповідача безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пп.136.1.3 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України доходи у вигляді суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи не враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Згідно пп.14.1.81 п.14.1 ст.14 ПК України прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

В ході апеляційного розгляду справи представник Позивача пояснив, що суми коштів за вказаними прибутковими касовими ордерами Позивачем до 28.12.2011 року, тобто до моменту державної реєстрації рішення про зміну статутного фонду, було віднесено в Кт 404 рахунку "Внески в незареєстрований статутний капітал". А після 28.12.2011 року - до фінансових інвестицій в обмін на корпоративні права.

Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції, контролюючим органом не враховано та не надано належної оцінки тому, що як надходження коштів так і державна реєстрація рішення про зміну розміру статутного фонду товариства відбулись в одному звітному періоді - в IV кварталі 2011 року, а тому жодним чином не могли вплинули на формування показника ряд.3 декларації «Інші доходи».

Таким чином, колегія суддів вважає, у Відповідача відсутні підстави вважати отримані товариством кошти в якості внесків до статутного фонду безповоротною фінансовою допомогою.

Що стосується господарських правовідносин Позивача з ТОВ «Агенція цільових комунікацій», колегією суддів встановлено наступне.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.04.2011р. по 01.07.2012р. встановлено їх завищення у загальній сумі 689 139 грн. внаслідок придбання ТОВ "Він-скіф" металопрокату плоского в ТОВ "Агенція цільових комунікацій".

В підтвердження виконання зазначеної господарської операції Позивачем надано головну книгу за 2011-2012р.р., оборотно-сальдові відомості, аналізи та картки по рахунках, накладні на придбання товарів, накладні на списання ТМЦ, банківські та касові документи, товарно-транспортні накладні, авансові звіти, видаткові накладні, акти виконаних робіт.

Крім того, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. встановлено його заниження на загальну суму 104 912 грн. та завищено від'ємне значенні з податку на додану вартість за грудень 2012 року всього в сумі 32 916 грн.

Відповідно до наданих до перевірки податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних, приходних накладних, касових чеків, даних рахунків 644 "Податковий кредит", 301, 311, 631 з субрахунками встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ "Він-Скіф" відносило до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбанню товарів у ТОВ "Агенція цільових комунікацій" та транспортних послуг на загальну суму ПДВ 137 828 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Він-Скіф" було придбано у ТОВ "Агенція цільових комунікацій" самонарізи та прокат плоский з вуглецевої сталі, що підтверджується наданими рахунками-фактури, видатковими та податковими накладними, актом виконаних робіт автотранспортного перевезення, актами здачі-прийняття робіт надання транспортно-експедиційних послуг, податковими накладними про надання транспортно-експедиційних послуг.

Судом встановлено, що придбаний у ТОВ "Агенція цільових комунікацій" товар Позивач реалізував на підставі договорів ФОП ОСОБА_7, ПП "Будімідж", ПП "Автотім БЦ", ТОВ "ТСК Центр", ТОВ "УПК "Крок", ТОВ "Хімтекстиль", ОСОБА_8 та на підставі умовної домовленості ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, документи мають силу первинних у випадку фактичного здійснення господарської операції, з огляду на що для визначення податкового кредиту, сплачені в ціні товару суми податку на додану вартість повинні бути фактично здійснені і підтверджені належними первинними документами, складеними у відповідності до законодавчих вимог і які відображають реальність господарської операції.

Надані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд дійшов обґрунтованого висновку про відповідність їх вимогам чинного законодавства України та правомірність ведення Позивачем бухгалтерського обліку на підставі таких документів, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Враховуючи зазначене, оцінюючи взаємовідносини Позивача з ТОВ "Агенція цільових комунікацій", суд враховує наявність належних договорів на поставку товару, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, податкових та видаткових накладних, реальне подальше використання товарів у господарській діяльності й конкретні результати від цього.

Твердження Відповідача про нереальність господарських операцій з ТОВ "Агенція цільових комунікацій", оскільки у Позивача відсутні товарно-транспортні накладні є необґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що товарно-транспортна накладна - це документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а тому недоліки заповнення товарно-транспортної накладної чи її відсутність не мають значення для вирішення спору щодо наявності у Позивача права на формування податкового кредиту чи витрат за наявності належним чином виданої податкової накладної та інших первинних документів, які підтверджують реальність виконання господарської операції.

Крім того, безпідставними є посилання апелянта на анулювання ТОВ "Агенція цільових комунікацій" Свідоцтва платника ПДВ 29.11.2012 року, оскільки господарські операції Позивача із зазначеним контрагентом здійснювались до 29.11.2012 року, а відтак Позивач мав право включати суми ПДВ, сплачених по виданих ТОВ "Агенція цільових комунікацій" податкових накладних, до податкового кредиту.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції, здійснені Позивачем відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності Позивача із вказаним підприємством, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.

Суд вважає, що Позивачем було доведено реальність придбання ТМЦ у ТОВ "Агенція цільових комунікацій", що в подальшому були використані у своїй господарській діяльності та рух активів у процесі здійснення зазначеної господарської операції підтверджується наявними матеріалами справи, а відповідно зазначені суми ПДВ, сплачені по правовідносинах із ТОВ "Агенція цільових комунікацій" були правомірно віднесені Позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у перевіряємому періоді на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 лютого 2014 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.