Ухвала суду № 37275079, 19.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року справа №805/18114/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року по справі № 805/18114/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.12.2013 року звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу № 607 від 21 листопада 2013 року в частині проведення перевірки магазину ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» у м.Донецьк, пр.Ілліча,44, визнання протиправними дій представників по проведенню позапланової виїзної перевірки магазину «Сав-Дістрибьюшн», визнання незаконним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09 грудня 2013 року № 02/235 та постанови про накладення штрафних санкцій від 02 грудня 2013 року № 247р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, якою просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» - є юридичною особою, 06.12.2007 року зареєстроване Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, ідентифікаційний код 35625082, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію та довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 16, 17).

Судом першої інстанції встановлено, що 22 листопада 2013 року відповідачем проведено позапланову перевірку ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» з питань перевірки характеристик продукції, за результатами якої було складено акт № 02/278 (а.с. 23-26).

У вказаному акті перевірки зазначено, що при перевірці духових шаф, вбудованих газових поверхонь та газових плит встановлено розповсюдження продукції на ній, її пакуванні, інструкціях або документах, в яких визначені гарантійні зобов'язання, розповсюдження вбудованих газових поверхонь без національного знаку відповідності на табличці з технічними даними та розповсюдження газових плит з неналежним застосуванням Національного знаку відповідності (без зазначення двох останніх цифр року, в якому підтверджено відповідність виробу), що не відповідає вимогам пунктів 7 та 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання», затвердженого постановою КМУ від 29.10.2009 року № 1149 та пунктів 9 та 27 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 року № 856 (а.с. 25).

Постановою КМУ від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» встановлено, що національний знак відповідності (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

Відповідно до Правил застосування національного знаку відповідності - національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим.

У разі підтвердження відповідності продукції, призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної ним продукції. Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

Представник позивача ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не заперечував, що на духових шафах, вбудованих газових поверхнях та газових плитах, її маркуванні, інструкціях або документах, в яких визначені гарантійні зобов'язання, не було Національного знака відповідності, стосовно розповсюдження вбудованих газових поверхонь без національного знаку відповідності на табличці з технічними даними та розповсюдження газових плит з неналежним застосуванням Національного знаку відповідності (без зазначення двох останніх цифр року, в якому підтверджено відповідність виробу).

Як свідчить повідомлення позивача про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, порушення встановлені перевіркою були усунуті (а.с.60), тому 10 січня 2014 року відповідачем було прийнято рішення № 02/4 про скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09 грудня 2013 року № 02/235 (а.с.78).

При цьому, позивач наполягає на скасуванні зазначеного рішення, вже скасованого Держспоживінспекцією у зв'язку з усуненням виявлених порушень.

Слід зазначити, що частинами 2 та 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до відповідальності притягаються такі суб'єкти господарювання.

Так, частиною 2 статті 44 цього Закону передбачена відповідальність стосовно особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, а частиною 3 передбачена відповідальність за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності чи за неналежно застосований Національний знак відповідності.

Вказане вище порушення було встановлено під час проведення позапланової перевірки Держспоживінспекцією у Донецькій області, позивачем воно не спростовано, а підставою позову є неправомірність проведення позапланової перевірки, до якої позивач допустив фахівців відповідача, хоча статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» йому надано право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

В постанові про накладення штрафних санкцій від 02 листопада 2013 року № 247р вказано, що позивачем порушено вимоги пункту 2 частини 2 та пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (а.с. 33).

Пункт 2 частини 2 статті 44 вказаного Закону передбачає відповідальність за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів.

Пункт 1 частини 3 статті 44 цього Закону встановлює відповідальність до розповсюджувача продукції, зокрема, за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності та за розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів).

Під терміном «введення в обіг продукції» слід розуміти будь-яке постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України. Отже, даний термін розповсюджується на суб'єкта господарювання, який виконує роботи або надає послуги на ринку України або який не підтвердив походження товару.

На підставі наведеної норми відповідачем прийнято постанову про накладення штрафних санкцій від 02 грудня 2013 року № 247р у розмірі 1850 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 31450,00 грн. (а.с. 33).

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що постанова про накладення штрафних санкцій від 02 грудня 2013 року № 247р. є обґрунтованою та прийнятою у відповідності до норм чинного законодавства.

Щодо вимог позивача про скасуваня наказу № 607 від 21 листопада 2013 року про проведення перевірки в частині проведення перевірки магазину товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРІБЬЮШН» у м.Донецьк, пр.Ілліча, 44, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем обраний невірний спосіб захисту права. Даний наказ не встановлює, не припиняє певних прав, свобод чи обов'язків позивача, тому належним способом захисту прав позивача буде оскарження наслідків проведеної позапланової перевірки.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність законних підстав для здійснення позапланової перевірки позивача, оскільки в пункті 1 акту перевірки вказано, що підставою перевірки є згода Держспоживінспекції України від 05 листопада 2013 року № 5090-2-7/6 (а.с. 23).

Таким чином, Держспоживінспекція України, будучи юридичною особою, діючи на підставі листа Генеральної прокуратури України від 21 жовтня 2013 року № 07/1/3-16314-13 та депутатського звернення народного депутата України В.Б. Бойка від 11 жовтня 2013 року № 216-к, звернулася до Держспоживінспекції у Донецькій області, з вимогою проведення позапланового заходу певних магазинів позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки порушень з боку суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач, не встановлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області по даній справі в повній мірі доведено правомірності прийняття постанови від 02 грудня 2013 року № 247р та рішення суб'єкта владних повноважень від 09 грудня 2013 року № 02/235.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року по справі № 805/18114/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року по справі № 805/18114/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В.Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А.Блохін