Ухвала суду № 37272683, 30.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 35/57 30.01.14

За скаргою державної акціонерної компанії «Хліб України»

На дії відділу Державної виконавчої Печерського районного управління юстиції у місті Києві

У справі за позовом Державного агентства резерву України

До відповідача державної акціонерної компанії «Хліб України»

Про повернення до державного резерву 57000 тонн пшениці третього класу, стягнення відсотків в сумі 25054920 грн., 47880000 грн. штрафу, 102708158,94 грн. пені

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від скаржника Костюк І.В. (за дов.)

від стягувача Вистотенко І.М. (за дов.)

від органу виконання рішень не з'явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернувся з позовом Державний комітет України з державного матеріального резерву до державної акціонерної компанії «Хліб України» про повернення матеріальних цінностей на суму 31350000 грн., 8604720 грн. відсотків та 67157970 грн. штрафних санкцій.

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Зокрема, сторона просить зобов'язати відповідача повернути до державного резерву 57000 тонн пшениці третього класу, стягнути відсотки в сумі 25054920 грн., 47880000 грн. штрафу, 102708158,94 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2007 р. позов задоволено частково. Зокрема, зобов'язано відповідача повернути до державного резерву 57000 тонн пшениці третього класу, стягнуто з відповідача 15328212 грн. плати за користування зерном, 27001171,73 грн. пені, В частині стягнення 123586987,21 грн. пені та 9726708 грн. відсотків за користування зерном відмовлено. Крім того стягнуто з відповідача 6145,41 грн. державного мита та 28,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 р. рішення залишено без змін.

17.05.2010 р. видано відповідні накази

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 р. залишено без змін.

Державна акціонерна компанія «Хліб України» звернулася до суду зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, в якій просить визнати протиправними дії органу виконання рішень щодо внесення подання № 137/10 від 30.10.2013 р. про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, зобов'язання органу виконання рішень відкликати подання № 137/10 від 30.10.2013 р. про притягнення боржника до кримінальної відповідальності. За твердженням скаржника, існують поважні причини невиконання рішення суду. Так, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2010 р. порушено провадження у справі № 46/528-б про банкрутство державної акціонерної компанії «Хліб України», якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Також боржник подав клопотання про поновлення строку для подачі скарги.

Ухвалою суду від 25.12.2013 р. поновлено строк для подачі скарги та призначено її до розгляду.

Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві подано пояснення по суті скарги, в яких орган виконання рішень зазначив, що діяв в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Крім того орган виконання рішень просив розглянути скаргу без участі його представника.

Державне агентство резерву України подало заяву про зміну позивача Державного комітету України з державного матеріального резерву його правонаступником Державним агентством резерву України (код 37472392).

Нормами статті ст. 25 ГПК України передбачено, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити заяву Державного агентства резерву України.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу,суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК України).

22.09.2010 р. на виконання до державного виконавця Синельник Ю.М. надійшов наказ № 35/57 від 17.05.2010 р. господарського суду міста Києва про зобов'язання державну акціонерної компанії України «Хліб України» повернути до державного резерву 57000 тонн пшениці третього класу.

24.09.2010 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 21789146, копії постанови направлено сторонам до відома та виконання.

02.02.2012 р. державний виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 35834665

13.03.2013 р. згідно з актом передачі виконавчих проваджень по дільниці обслуговування № 10 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Власюк C.B. виконавче провадження передано для подальшого виконання державному виконавцю Кравцовій О.С.

10.06.2013 р. у зв'язку з невиконанням рішення суду та законних вимог державного виконавця державним виконавцем Кравцовою О.С. винесено постанову про накладення штрафу на боржника.

11.06.2013 р. державним виконавцем з метою перевірки виконання зобов'язання здійснено вихід за адресою місцезнаходження боржника державної акціонерної компанії «Хліб України»: м. Київ, вул. Саксаганського, 1 та встановлено, що майна яке боржник зобов'язаний повернути відповідно до наказу господарського суду міста Києва не виявлено, про що складено акт державного виконавця.

11.06.2013 р. державним виконавцем вручено повторну вимогу про зобов'язання виконати рішення суду з наданням строку виконання до 5 днів.

Вимога державного виконавця станом на 30.10.2013 р. не виконана, про що складено акт державного виконавця від 29.10.2013 р..

30.10.2013 р. у зв'язку з невиконанням рішення суду та законних вимог державного виконавця державним виконавцем Кравцовою О.С. винесено постанову про накладення штрафу на боржника.

Станом на 30.10.2013 р. рішення суду боржником було не виконано, у зв'язку з чим 30.10.2013 р. державним виконавцем направлено подання до Печерського РУГУ MBС України для вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно винних посадових осіб державної акціонерної компанії «Хліб України», а саме: голови правління державної акціонерної компанії «Хліб України» Донкова Сергія Вікторовича за умисне невиконання рішення суду.

30.10.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що станом на 30.10.2013 р. рішення суду не виконано. Вимоги державного виконавця від 24.09.2010 р. та 10.06.2013 р. не виконанні. У зв'язку з тим, що без участі боржника виконати дане рішення не можливо, державним виконавцем 30.10.2013 р. направлено подання до правоохоронних органів з метою притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно вчиняти дії з метою своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно з нормами статті 5 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 89 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, державний виконавець наділений повноваженнями накладати штрафи на посадових осіб юридичних осіб-боржників в порядку, визначеному ст. 89 Закону, що спростовує доводи позивача про протиправність дій відповідача при винесенні оскаржуваного подання.

При цьому введення мораторію на задоволення вимог кредиторів державної акціонерної компанії «Хліб України» ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2010 р. у справі 46/528-б не є поважною причиною невиконання боржником рішення суду щодо повернення до державного резерву 57000 тонн пшениці третього класу.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа - підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;

Отже, виходячи зі змісту ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», можливість порушення та продовження провадження у справі про банкрутство пов'язана з наявністю незадоволених зобов'язань боржника перед кредитором, що мають виключно грошовий характер, тобто пов'язана з фінансовою неспроможністю останнього.

Вимоги кредиторів, стосовно передачі індивідуально визначеного майна не можуть бути предметом звернення до боржника в процедурі банкрутства. До складу грошових зобов'язань не включаються речово-правові вимоги з повернення або передачі майна, але кредитор в цьому випадку має речово-правову вимогу, а не вимогу грошового характеру.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (п. 9.13) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, суд відхиляє скаргу державної акціонерної компанії «Хліб України» на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

Керуючись ст.ст. 25, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Замінити позивача Державний комітет України з державного матеріального резерву його правонаступником Державним агентством резерву України (код 37472392).

Скаргу державної акціонерної компанії «Хліб України» на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві відхилити.

Суддя С. А. Ковтун