Постанова № 37269208, 31.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31 січня 2014 року 11 год. 49 хв. № 826/19295/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Чупринко Н.І., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання його вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 31 січня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 05 грудня 2013 року надійшов позов публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (також далі - позивач) до департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (також далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача з визначення розміру доплати пайового внеску за договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 13 лютого 2009 року № 30, що перевищує 505595,30 грн., а також зобов’язання відповідача не пізніше ніж через 15 робочих днів із дня набрання законної сили постановою, прийнятою за наслідками вирішення даного спору, укласти з позивачем додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до умов якої розмір доплати пайового внеску не буде перевищувати 505595,30 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив про необхідність обрахунку граничного розміру пайового внеску, від якого залежить сума доплати, що підлягає сплаті відповідачу, з урахуванням кошторисної вартості будівництва, а не фактичної (балансової) вартості збудованого об’єкта.

Ухвалою суду від 09 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 24 січня 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 18 грудня 2013 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), перейменованим на підставі підпункту 2.1 п. 2 рішення Київської міської ради від 15 березня 2013 року №198/7535 у департамент економіки та інвестицій виконавчого органу у Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відкритим акціонерним товариством "Укрексімбанк" (замовник) (далі - ВАТ "Укрексімбанк") укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 11 лютого 2009 року № 025-02/1/110209, якому, відповідно до листа відповідача від 13 лютого 2009 року № 049-08/859, присвоєно наступні реквізити: від 13 лютого 2009 року № 30 (далі - договір пайової участі).

Згідно з п. 1.1 розділу 1 договору пайової участі, предметом договору є сплата ВАТ "Укрексімбанк" пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - пайовий внесок), у зв’язку із прибудовою, загальною площею 1851,90 кв.м., до існуючої будівлі банку на вулиці Антоновича (Горького), 127 у Голосіївському районі міста Києва (далі - об’єкт).

На виконання умов договору пайової участі, позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кошти у загальному розмірі 2017930,00 грн.

27 жовтня 2011 року відповідачем складено розрахунок пайової участі, який надано позивачу листом від 02 листопада 2011 року № 049-18/6272-11, відповідно до якого, загальна кошторисна вартість будівництва (у цінах 2011 року) складає 25235253,00 грн., а граничний розмір пайового внеску - 2523525,00 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно зі ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

Замовник, який має намір здійснити будівництво об’єкта містобудування у населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об’єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Відповідно до п. 3.1, 3.12 розділу 3 договору пайової участі, позивач зобов’язався перерахувати пайовий внесок у розмірі 1932610, 00 грн. (без ПДВ) у строк із лютого по квітень 2009 року включно рівними частинами, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс інфляції з моменту виникнення зобов’язання і до моменту його фактичного виконання.

На виконання умов договору пайової участі, позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кошти, зокрема 26 лютого 2009 року - 663160,00 грн., 26 березня 2009 року - 672640,00 грн., 28 квітня 2009 року - 682130,00 грн. (загальний розмір - 2017930,00 грн.).

Зазначений розмір сплачено з урахуванням індексу інфляції, що складає 85320,00 грн. Кошти перераховано у зв’язку із розстроченням сплати пайового внеску на виконання п. 3.12 договору пайової участі.

На підтвердження перерахування коштів позивачем направлено відповідачу лист від 30 вересня 2009 року № 049-18/2394.

Згідно з п. 1.3 розділу 1 договору пайової участі, розмір пайового внеску становить 1932610,00 грн. та підлягає уточненню після надання документів, що підтверджують фактичні витрати на будівництво (реконструкцію) об’єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Згідно з пп. 6.3 п. 6 Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 30 грудня 2010 року № 573/5385 (далі - Порядок № 573/5385), граничний розмір пайової участі (внеску) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста розраховується, виходячи із загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта та не перевищує встановленого законом розміру.

Проведення остаточного розрахунку розміру пайового внеску, розрахованого із застосуванням норми щодо його граничного розміру, здійснюється Управлінням після надання забудовником (інвестором) фактичних показників щодо вартості об’єкта будівництва відповідно до акта готовності об’єкта до експлуатації та свідоцтва інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, на виконання п. 1.3 договору пайової участі та абзацу 3 підпункту 6.3. п. 6 Порядку № 573/5385, позивач листом від 20 червня 2011 року № 025-02/5044 надав відповідачу документи щодо затвердження проектної документації з метою проведення остаточних розрахунків, зокрема акт готовності об’єкту до експлуатації від 23 травня 2011 року.

Згідно із п. 1.4 розділу 1 договору пайової участі, розмір пайового внеску не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, що встановлений чинним законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для житлових будинків.

Отже, із системного аналізу викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що обрахунок граничного розміру пайового внеску, від якого залежить розмір несплачених позивачем відповідачу коштів, має проводитись з урахуванням фактичної (балансової) вартості збудованого об’єкта.

Згідно з актом готовності об’єкту до експлуатації, вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, що є фактичним показником щодо вартості об’єкта будівництва, складає 26659569,00 грн.

Тобто, як вбачається з викладених обставин, відповідачем правомірно розраховано граничний розмір пайового внеску у розмірі 2665957,00 грн. (26659569,00 грн.*0,10).

Оскільки відповідно до умов договору пайової участі, позивачем уже сплачено кошти у розмірі 1932610,00 грн., без урахування коштів, сплачених в рахунок індексу інфляції, то залишок суми пайового внеску позивача, що підлягає сплаті, складає 733347,00 грн., як це встановлено відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання його вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 05 лютого 2014 року