Постанова № 37269204, 14.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 лютого 2014 року 15 год. 30 хв. № 826/18346/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 20 листопада 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (також далі - позивач) до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (також далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10 квітня 2013 року №100250000/2013/500163/2 про коригування митної вартості (також далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, зокрема щодо необґрунтованого застосування резервного методу визначення митної вартості товарів та не взяття до уваги документів, поданих позивачем для здійснення визначення зазначеної вартості.

Ухвалою суду від 02 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, поданих до суду через канцелярію 17 грудня 2013 року. Пояснив, що оскаржуване рішення прийнято обґрунтовано та із дотриманням передбаченої законодавством процедури.

У судовому засіданні 20 січня 2014 року представниками сторін заявлені письмові клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 20 січня 2014 року судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 31 січня 2014 року через канцелярію від представника позивача надійшли письмові пояснення по суті позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем 09 квітня 2013 року подано відповідачу митну декларацію №100250000/2013/026410 з метою декларування ввезених у митному режимі імпорту товарів:

- товар № 1 - риба морська - лаврак, охолоджена, з головою і зябрами, не патрана, виробник Camli Feed Animal & Husbandry, торгова марка "Pinar Balik", вага нетто 3000,00 кг, за ціною 3,8695 євро/кг;

- товар № 2 - риба морська - аурта, охолоджена, з головою і зябрами, не патрана, виробник Camli Feed Animal & Husbandry, торгова марка "Pinar Balik", вага нетто 5250,00 кг, за ціною 4,1509 євро/кг;

- товар № 3 - форель радужна, охолоджена, з головою і зябрами, без нутрощів, виробник Camli Feed Animal & Husbandry, торгова марка "Pinar Balik", вага нетто 1500,00 кг, за ціною 3,2595 євро/кг (далі - товари).

Відправник товарів (експортер) Yasar dis Ticaret A.S. (Туреччина).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем подано відповідачу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 20 березня 2013 року №125/2012/0000146; міжнародну автомобільну накладну від 04 квітня 2013 року № 0545880; книжку МДП РХ.72332225 від 04 квітня 2013 року; довідку про транспортні витрати від 09 квітня 2013 року № 028 (475-1); рахунок-фактуру від 10 квітня 2013 року № СФ-0000447 за послуги перевезення; рахунок-фактуру (інвойс) на товар від 04 квітня 2013 року № 20136099; пакувальний лист від 04 квітня 2013 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07 березня 2013 року № 475; ветеринарні свідоцтва; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; довідку про декларування валютних цінностей від 07 травня 2013 року № 541; сертифікат відповідності; декларацію виробника; підтвердження законності вилучення водних ресурсів; інформацію про позитивні результати санітарно-епідеміологічного контролю; інформацію про позитивні результати екологічного контролю; інформацію про позитивні результати фітосанітарного контролю; міжнародний ветеринарний сертифікат від 04 квітня 2013 року; сертифікат про походження товару; сертифікат якості від 04 квітня 2013 року; копію митної декларації країни відправлення від 04 квітня 2013 року № 13350300ЕХ055278.

Разом з тим, відповідачем в електронній формі направлено позивачу вимогу про подання додаткових документів, а саме:

- договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписки з бухгалтерської документації;

- каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товарів;

- висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів або сировини.

Дані вимоги доведені до позивача шляхом електронного повідомлення.

Листом від 10 квітня 2013 року № 214 позивачем додатково подано відповідачу: лист щодо неможливості надання бухгалтерської документації, оскільки це перша поставка від контрагента; лист постачальника Yasar dis Ticaret A.S. від 10 квітня 2013 року про те, що ділові відносини із третіми особами є комерційною таємницею підприємства; інформацію з Інтернету щодо вартості риби станом на 14 тиждень 2013 року; прайс-лист від 04 квітня 2013 року; комерційну пропозицію від 04 квітня 2013 року.

Крім того, на підтвердження витрат на транспортування позивачем подано транспортні (перевізні) документи, а саме довідку про транспортні витрати від 09 квітня 2013 року № 028 (475-1) та рахунок-фактуру від 10 квітня 2013 року № СФ-0000447. При цьому, зазначено, що позивач не має можливості надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товарів або сировини.

10 квітня 2013 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким митна вартість для товарів № 1 встановлена у розмірі 5,4986 євро/кг, для товарів № 2 - 6,0355 євро/кг, для товарів № 3 - 11,0260 євро/кг.

Відповідачем визначено митну вартість товарів за резервним методом визначення митної вартості товару (метод-6), який ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 54, ч. 3 ст. 53, п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України (далі - МК України), контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) відповідні додаткові документи.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особи митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи вбачається, що у поданих для митного оформлення документах разом з митною декларацією від 09 квітня 2013 року № 100250000/2013/026410 відповідачем виявлено розбіжності, що унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості, а саме у розділі 3 "Умови та графік поставок" контракту від 07 березня 2013 року № 475 зазначено, що товар має поставлятись на умовах FCA Kemalpasa Bulvari, а у поданому для митного оформлення інвойсі від 04 квітня 2013 року № 20136099 зазначено умови поставки FCA Izmir.

Викладена обставина стала підставою для подальшого витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Як зазначено вище, позивачем подано додаткові документи, однак ними не підтверджено заявленої митної вартості товарів, оскільки такі документи подані не у повному обсязі.

Водночас, заявлена позивачем митна вартість товарів є нижчою від рівня митної вартості таких товарів, час імпорту яких є максимально наближеним до часу імпорту оцінюваних товарів, митне оформлення яких уже було здійснено та інформація по яких міститься у ціновій базі даних Єдиної автоматизованої системи державної митної служби України.

Згідно з п. 6 Указу Президента України від 25 серпня 1994 року № 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походження з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів", при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника, контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до пп. 1.4 п. 1 розділу 2 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 24 червня 2009 року № 602, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом контролю правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості.

Згідно зі ст. 57, ч. 2 ст. 58 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується, лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Стосовно тверджень позивача щодо неправомірності застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості суд зазначає, що у графі 33 оскаржуваного рішення обґрунтовано неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Зокрема, зазначено, що: метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не застосовується тому, що декларантом не подано додаткових документів для підтвердження митної вартості, у митного органу була наявна інформація (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості подібних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості; метод 2-а не застосований у зв'язку з відсутністю у митного органу цінової інформації на ідентичні товари; метод 2-б не застосований у зв'язку з відсутністю у митного органу та декларанта цінової інформації на подібні (аналогічні) товари; методи 2-в та 2-г не застосовані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Резервний метод застосований у зв'язку з наявною інформацією у митному органі щодо митної вартості раніше імпортованих товарів.

Відповідно до ст. 266 МК України, на декларанта покладений обов'язок надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Оскільки позивачем у встановленому порядку не підтверджено заявлену ним митну вартість товарів, як того вимагає чинне законодавство, а саме декларантом не подано у повному обсязі додаткові документи, які б підтвердили заявлену митну вартість товарів, та враховуючи наявну у митниці цінову інформацію, вірним є рішення митного органу про необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товарів.

Тобто, визначення відповідачем митної вартості здійснювалось згідно зі ст. 57 МК України шляхом послідовного використання методів визначення митної вартості.

Таким чином, дії відповідача щодо коригування митної вартості товарів є законними та такими, що відповідають чинному законодавству, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин