Постанова № 37269147, 06.02.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 р. справа №818/9141/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Мамонтової К.В.,

представників позивача - Потапенко Н.І., Мороз А.І.,

представника відповідача - Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/9141/13-a за позовом публічного акціонерного товариства "Охтирський м'ясокомбінат" до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Охтирський м'ясокомбінат" звернулося до суду з адміністративним позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2013 року №0000942201, №0000962201 та №0000952201 на суму 556532,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Агробіз-12». Податковим органом не було взято до уваги, що реальність виконання спірних господарських операцій повністю підтверджується необхідними первинними документами бухгалтерського обліку. Крім того, відповідачем безпідставно було донараховано орендної плати за землю в сумі 50860,70грн. При цьому податковим органом не враховані умови договорів оренди земельних ділянок, якими передбачені розміри орендної плати та порядок внесення змін щодо розмірів орендної плати.

Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року та у зв'язку з встановленими перевіркою фактами порушень п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138; пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 п.198.1, п.198.3 ст.198; п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України. Висновки акту перевірки про завищення позивачем витрат ґрунтуються на дослідженні наданих на перевірку первинних документів та на висновках акту Бахмацької МДПІ від 11.10.2012р. про не підтвердження операцій з постачання худоби, оформлених ТОВ «Агробіз-12» з ТОВ „Медео-Захід" у період з 01.01.2011 року по 31.08.2012 року. Складені від імені ТОВ „Медео-Захід" документи підписані директором Стасюк А.А., який в цей час знаходився у СІЗО, а тому не міг особисто приймати участь у веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ „Медео-Захід", підписувати документи та укладати договори. Крім того, наявність порушення норм податкового законодавства щодо завищення позивачем витрат на собівартість обґрунтовується також відсутністю у позивача ветеринарних свідоцтв, шляхових листів, книг складського обліку м'ясної продукції, книги обліку виданих довіреностей, книг обліку заїзду і виїзду транспортних засобів на територію підприємства. При перевірці правильності оформлення копій товарно-транспортних накладних встановлено порушення їх оформлення. Виходячи з вище наведеного, перевіркою не підтверджено факту реального здійснення господарських операцій між ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» та ТОВ «Агробіз-12». У зв'язку з тим, що у перевіреному періоді ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» застосовувало пільгу по податку на додану вартість згідно ст.16 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу, то податковий кредит повинен формуватись відповідно з п. 199.2, п. 199.3, п. 199.4, п. 199.5 ст.199 цього Кодексу. На порушення вказаних норм ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» самостійно не було скориговано податковий кредит на частку податку на додану вартість по придбаним ТМЦ, які не використовувались в оподатковуваних операціях, в результаті чого завищено податковий кредит спеціальної декларації, всього у сумі 67 733 грн. Відповідно до п.13 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету. Також під час перевірки досліджувались договори оренди земельних ділянок, укладених позивачем з органами місцевого самоврядування. Рішенням Охтирської міської ради від 25.12.2009р. №905/МР було затверджено нові матеріали грошової оцінки землі м. Охтирка та введено їх у дію з 01.01.2011р. Охтирська міська рада (орендодавець згідно договорів оренди) пропонувала позивачеві у добровільному порядку внести зміни до договорів оренди землі щодо зміни нормативної грошової оцінки землі. У відповідь на вказану пропозицію позивач відмовив у підписанні додаткових угод до договорів оренди, пославшись на відсутність законних підстав для їх підписання. У зв'язку з цим, рішенням Господарського суду Сумської області від 21.11.2011р. в справі №5021/2232/2011, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2012р., було задоволено позовну заяву Охтирської міської ради та внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині зміни нормативної грошової оцінки землі, а саме застосування чинної нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказаним судовим рішенням встановлено наявність з дня набрання чинності Податковим кодексом України законних підстав для перегляду розміру орендної плати за землю, який для земель сільськогосподарського призначення був меншим земельного податку, а для інших категорій земель - меншим трикратного розміру земельного податку (п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Кодексу). Таким чином, за наявності законних підстав для перегляду розміру орендної плати за землю, ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат», ухиляючись від перегляду умов договорів оренди, задекларувало розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності на 2011 рік на рівні 2010 року. У зв'язку з викладеним було встановлено заниження позивачем орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року сумі 40 694,96 грн.

Представники позивача: Потапенко Н.І., Мороз А.І., в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача Шаповал Л.О. позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Охтирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 12.12.2013р. №192/2200/00444010, згідно висновків якого встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138; п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 п.198.1, п.198.3 ст.198; п.199.1 ст199 Податкового кодексу України (т.1 а.с.59-137).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013 року №0000942201, №0000952201 та №0000962201, якими донараховано податку на прибуток в сумі 465548грн., податку на додану вартість в сумі 570484 грн., орендної плати за землю в сумі 50860,70грн.(т.1 а.с.12-13).

Донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток відбулись в наслідок не визнання податковою інспекцією права платника податків ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрати, що враховуються при вирахуванні податку на прибуток по господарських операціях з ТОВ «Агробіз-12». При цьому, посилаючись на акт Бахмацької МДПІ від 04.09.2013 року №418/22/36463586, Охтирська ОДПІ робить висновок щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та врахування витрат при обчисленні податку на прибуток по господарських операціях з вказаним постачальником.

Суд не погоджується з вказаними висновками Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області з огляду на таке.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що достатніми підставами для включення платником податку до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України визначає випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. До них відносяться: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Законодавець, виписуючи вказані норми, мав на увазі оформлення податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів безумовно під час фактичного виконання господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки податковий орган використав акт Бахмацької МДПІ від 11.10.2012р. №375/22/36463586 про не підтвердження операцій з постачання худоби, оформлених ТОВ «Агробіз-12» з ТОВ „Медео-Захід" у період з 01.01.2011 року по 31.08.2012 року. За змістом вказаного акту, ТОВ «Агробіз-12» оформляло правові відносини з ТОВ „Медео-Захід" у період з 01.01.2011 року по 31.08.2012 року відповідно до договору купівлі-продажу худоби №16/01-11 від 2011 року.

Відповідно до умов вказаного договору купівлі-продажу худоби від 2011р. №16/01-11 між ТОВ «Агробіз-12» (покупець) та ТОВ «Медео-Захід» (продавець), поставлялася жива худоба, яка повинна була відповідати стандартам та технічним умовам, ветеринарним вимогам для забійних тварин та супроводжуватись документами, що підтверджують походження худоби та її відповідність ветеринарним вимогам.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Агробіз-12» було придбано у ТОВ «Медео-Захід» худоба на загальну суму 8 038 546,86 грн. (в т.ч. ПДВ 1339757,81грн).

Складені на виконання договору документи від імені ТОВ «Медео-Захід» підписані Стасюк А.А.

Однак, з інформації ВПМ Луцької ОДПІ було встановлено, що директор ТОВ „Медео-Захід" Стасюк А.А. у період з 20.01.2011 року по 30.06.2011 року згідно матеріалів кримінальної справи знаходився у СІЗО м. Рівне, і не міг особисто приймати участь у веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ „Медео-Захід", підписувати документи та укладати договори.

На думку суду, зазначена обставина не може бути підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Ті обставини, за якими певні документи контрагентів за припущенням ревізорів підписані іншими особами, ніж тими, чиї прізвища зазначені у документах, ще не означає фальсифікації самого документа і не має наслідком визнання протиправними господарських операцій, які фактично відбулись і цей факт підтверджується документально.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), витрати на придбання яких включається до складу валових витрат та на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге , а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Посилання Охтирської ОДПІ на те, що позивачем не надавались оригінали договорів поставки та товарно - транспортних накладних, як на підставу донарахування сум податку є не обґрунтованими, оскільки ПАТ "Охтирський м'ясокомбінат" подаючи заперечення на акт перевірки додало вказані документи до заперечень, а також пред»явило їх в судовому засіданні.

Судом встановлено, що укладені між ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» та ТОВ «Агробіз-12» угоди та здійснені в її межах господарські операції повністю відповідають вимогам Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України.

Реальність виконання вказаних господарських угод підтверджується необхідними документами бухгалтерського обліку: видатковими та податковими накладними, товарно - транспортними накладними, копіями ветеринарних свідоцтв, посвідченнями про якість товару, копіями книг складського обліку.

Придбана у ТОВ «Агробіз-12» сировина була використана ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» на виробництво готової продукції.

Перелічені факти свідчать, що ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» обґрунтовано використало своє право на витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства та податковий кредит з податку на додану вартість, що відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Первинні бухгалтерські документи, а також податкові накладні, що підтверджують здійснення господарських операцій та право платника податку ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» на формування податкового кредиту з ПДВ відповідають вимогам чинного законодавства.

Використання придбаних ТМЦ в оподатковуваних операціях ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» підтверджується складськими документами, актами списання матеріалів на виробництво, калькуляціями, виробничими звітами, накладними на реалізацію готової продукції, оригінали яких вивчались представниками контролюючого органу в ході перевірки.

Твердження податкового органу про недоліки в оформленні документів як на підставу безтоварності операцій є безпідставними, оскільки окремі недоліки в оформленні деяких документів не можуть бути розцінені судом як доказ безтоварності господарських операцій при наявності належних доказів реальності виконання господарських операцій.

В акті перевірки також зазначається про зменшення розміру податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2012 року на 67733 грн. по розрахунку не відкоригованої частини податкового кредиту з придбання ТМЦ, які використані в неоподатковуваних операціях.

Проте, суд не погоджується з такими висновками Охтирської ОДПІ і зазначає наступне.

У відповідності до вимог п.16 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» не оподатковує ПДВ операції з продажу шкір у період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2013 року включно операції з постачання необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101-4103. 4301), у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

За приписами п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Порядок визначення частки податкового кредиту з вартості використаних не в оподатковуваних операціях ТМЦ передбачено п.199.2. ст.199 Податкового кодексу України, згідно якого частка використання товарів/ послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Враховуючи, що протягом попереднього податкового 2011 року платник податків ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» не здійснював неоподатковуваних господарських операцій, то у відповідності до п. 199.3 ст. 199 Податкового кодексу України платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Листом від 06.08.2013р. №14061/7/99-99-19-04-02-17 Міндоходів роз'яснило питання щодо подання додатка Д7 до декларації з податку на додану вартість у зв'язку з проведенням перерахунку частки використання товарів/послуг в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

Тобто, у відповідності з чинним законодавством України коригування податкового кредиту з ПДВ по операціях з продажу шкур платник податків ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат" зобов'язаний був відкоригувати в першому місяці, коли здійснив таку операцію - лютому 2012 року. Коригування повинно бути відображено в додатку Д7 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

Як свідчать дані податкової звітності лютого 2012 року загальний обсяг продажу без врахування ПДВ - 1157864грн.; в т.ч.: оподатковувані операції - 1083246грн.; неоподатковувані операції - 74618грн. Отже частка оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу становить 93,56%.

Сума податкового кредиту, зазначена в податковій звітності - 216640грн.; частка податкового кредиту з оподатковуваних операцій - 202688грн.; сума податкового кредиту, що підлягає коригуванню в 2012 році - 13952грн.

Тому, за наслідками 2011 року коригуванню (зменшенню) підлягає податковий кредит з ПДВ на суму 13952грн., тоді як в акті перевірки вказано - 67733грн.

Таким чином, за наслідками перевірки зайво донараховано ПДВ шляхом зменшення податкового кредиту з вартості ТМЦ, використаних в неоподатковуваних операціях на суму 53781грн. Що стосується податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2013 року №0000962201, яким позивачу донараховано орендної плати за землю в сумі 50860,70грн., в т.ч. основного платежу - 40694,96рн., штрафної санкції - 10173,74грн., то суд зазначає наступне.

У відповідності до рішення 24-ї сесії 4 скликання Охтирської міської ради «Про надання в оренду та постійне користування земельних ділянок» між Охтирською міською радою та ВАТ «Охтирський м'ясокомбінат» було укладено договори оренди земельних ділянок від 15.03.2005р. №№ 040561400019, 040561400020, 040561400021, згідно яких орендна плата становить 1% від грошової оцінки земельної ділянки. Рішенням Охтирської міської ради від 25.12.2009р. № 905-МР «Про внесення змін до рішення Охтирської міської ради від 24.11.2009р. № 892-МР «Про нормативну грошову оцінку земель м. Охтирка» було затверджено матеріали грошової оцінки землі м. Охтирка та введеноїх у дію з 01.01.2011р. Згідно умов договорів оренди, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнту індексації, визначених законодавством. Передбачено право орендодавця збільшення розміру орендної плати у випадках зміни умов господарювання або цілі використання земельної ділянки, визначеної цим договором, підвищення цін, тарифів тощо, в т.ч. внаслідок інфляційних процесів, збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку. Також визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договорі спір розв'язується у судовому порядку. Не отримавши згоду орендаря на внесення змін до вказаних вище договорів з метою збільшення розмірів орендної плати за землю через зміну грошової оцінки землі, Орендодавець - Охтирська міська рада звернулась з відповідним позовом до Господарського суду Сумської області. Рішенням господарського суду Сумської області від 21 листопада 2011 року у справі № 5021/2232/2011, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2012р., позов Охтирської міської ради задоволено. Внесено зміни до договорів оренди землі: -від 15.03.2005р. № 04056140019, укладеного між Охтирською міською радою та ВАТ "Охтирський м'ясокомбінат" в частині зміни нормативної грошової оцінки землі, а саме застосування чинної нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом викладення: п.5 розділу "Об'єкт оренди" в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка всієї земельної ділянки становить 3076718,80 грн."; п. 9 розділу "Об'єкт оренди" в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 3 (три) відсотки нормативної грошової оцінки землі, що складає 92 301,57грн."; п. 11 розділу "Об'єкт оренди" в наступній редакції: "Орендна плата вноситься: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної платив сумі 7691,80 грн. на 30 січня 2011 року". Порядок визначення та сплати орендної плати за землю, платником якої є позивач, визначено розділом XIII Податкового кодексу України. Стаття 288 Податкового кодексу регулює питання нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а п. 288.5 цієї статті - розмір цієї плати. Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки. Пунктом 288.4 ст.288 Кодексу визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Вимоги пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу щодо мінімального розміру орендної плати за землю застосовуються до договорів оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, орендодавцями яких є сільські, селищні та міські ради та відповідні органи виконавчої влади. Так, відповідно до вказаної норми розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Для визначення розміру орендної плати відповідно до п.289.1 ст.289 Кодексу використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Не враховуючи вказаних вимог податкового законодавства та рішення суду, податковий орган донараховує орендну плату за землю за 2011 рік, тобто за той період, коли ще не існувало рішення господарського суду та не було внесено змін до відповідних договорів оренди земельних ділянок.

Такі дії контролюючого органу порушують норми діючого законодавства, зокрема статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України в Рішенні Конституційного Суду № 1- рп/99 від 09.02.99 стосовно юридичних осіб містить роз'яснення, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області, як суб»єкт владних повноважень, не довела правомірності своїх рішень.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області №0000942201 від 20.12.2013 року, №0000962201 від 20.12.2013 року, та податкове повідомлення-рішення №0000952201 від 20.12.2013 року на суму 556532,00 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Охтирський м'ясокомбінат" до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області №0000942201 від 20.12.2013 року, №0000962201 від 20.12.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області №0000952201 від 20.12.2013 року на суму 556532,00 гри. (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч п'ятсот тридцять дві грн. 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирський м'ясокомбінат" (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Грибоєдова, б. 27, поточний рахунок №260040111240005 в АТ "Укрсиббанк" МФО 351005, код ЄДРПОУ 00444010) судовий збір, сплачений при зверненні до суду в розмірі 458 грн. 80 коп. (чотириста п'ятдесят вісім грн. 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови виготовлений 10.02.2014 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар