Ухвала суду № 37264967, 11.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р. Справа № 876/11456/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Ніколіна В.В., Старунського Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Андрушківа І.Я.,

представника відповідача - Свистун Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина-Тернопіль» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області про визнання протиправними та скасування рішеннь, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Калина-Тернопіль» звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, яким з врахуванням уточнення та збільшення позовних вимог просило: визнати повністю протиправним та нечинним з моменту його оформлення рішення відповідача про відмову в прийнятті декларації ТзОВ «Калина-Тернопіль» з податку на додану вартість за березень 2013 року, оформлене повідомленням від 22.04.2013 року за № 9921/7/15-20; визнати повністю протиправним та нечинним з моменту його оформлення наказ відповідача від 01.06.2013 року № 1924 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Калина-Тернопіль».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ відповідача від 01.06.2013 року № 1924 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Калина-Тернопіль» не містить посилань на запити відповідача, на які б ТзОВ «Калина-Тернопіль» не відповіло чи відповіло не в повному обсязі, а із листів-відповідей позивача на запити податкового органу вбачається, що позивачем надану усю інформацію. Крім того, даний наказ не містить підстав для проведення позапланової перевірки, передбачених пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а також належної конкретизації про необхідні межі перевірки, оскільки ним охоплено період діяльності більший ніж три роки, що ставить такий наказ поза законом.

Також позивач зазначає, що обов'язкова звітність, а саме декларація з податку на додану вартість за березень 2013 року, подана ним в передбачені законом строки, однак неправомірно визнана відповідачем такою, що не подана. Підставами для визнання протиправним та нечинним з моменту оформлення рішення відповідача від 22.04.2013 року № 9921/7/15-20 про відмову в прийнятті декларації ТзОВ «Калина-Тернопіль» з податку на додану вартість за березень 2013 року є те, що вказана декларація була прийнята засобами електронного зв'язку, про що є відповідні квитанції, однак відповідач протиправно змінив її статус в автоматизованій системі «Єдине вікно подання електронної звітності».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 рокупозов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про відмову в прийнятті податкової декларації ТзОВ «Калина-Тернопіль» з податку на додану вартість за березень 2013 року, оформлене повідомленням від 22.04.2013 року № 9921/7/15-20. Визнано протиправним та скасовано наказ Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 01.06.2013 року № 1924.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що декларація ТзОВ «Калина-Тернопіль» з податку на додану вартість за березень 2013 року була перевірена на відповідність п. п. 48.3-48.4 ст.48 Податкового кодексу України та прийнята в автоматизованому режимі, що підтверджується наданою позивачем квитанцією. Отже, відповідно до пп. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 цього Кодексу наявність у позивача квитанцій від 20.04.2013 року із відміткою «прийнято» зазначеної декларації, поданої засобами електронного зв'язку, є підтвердженням факту прийняття відповідачем такої декларації. Представлені відповідачем докази правомірності оскаржуваного повідомлення від 22.04.2013 року не підтверджують наявність підстав для невизнання такої звітності як податкової декларації, вичерпний перелік яких наведено у пп. 4.23 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України. З огляду на це суд дійшов до висновку, що рішення відповідача, оформлене повідомленням від 22.04.2013 року за № 9921/7/15-20, про відмову в прийнятті декларації ТзОВ «Калина-Тернопіль» по податку на додану вартість за березень 2013 року, є протиправним

Також суд дійшов висновку про те, що наказ відповідача від 01.06.2013 року № 1924 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Калина-Тернопіль» є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки позивач надав на запит податкового органу всю наявну у нього інформацію, запитувану відповідачем, тому у відповідача не було передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстав для призначення позапланової перевірки ТзОВ «Калина-Тернопіль». Також, оскільки судом при розгляді даної справи встановлено, що податкова декларація ТзОВ «Калина-Тернопіль» за березень 2013 року є прийнятою 20.04.2013 року, то предметом дослідження правомірності оскаржуваного наказу є факти неподання позивачем декларацій за листопад та грудень 2012 року та неподання річного звіту з податку на прибуток за 2012 рік, якібули встановлені актами камеральної перевірки від 23.11.2012рокута від 15.01.2013року. Тобто з моменту виявлення порушення позивачем податкового законодавства до прийняття відповідачем спірного наказу пройшло більше 30 днів, а відповідно до вимог законодавства податковий орган був зобов'язаний призначити позапланову перевірку позивача в 30-денний термін з моменту виявлення порушень. Недотримання вказаних строків при прийнятті оскаржуваного рішення є порушенням вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженогота пп.21.1.1 п. 21.1ст. 21 Податкового кодексу України. Крім того, відповідач за належної мотивації мав право призначити проведення виїзної документальної позапланової перевірки за період з 01.06.2010 року, а не з 01.01.2010 року, оскільки призначення перевірки за період понад 1095 днів є грубим порушенням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановив суд, 19.04.2013 року ТзОВ «Калина-Тернопіль» подало декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року з додатками в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до Центру обробки електронної звітності (ЦОЕЗ), що підтверджується квитанціями №1, в яких зазначено час отримання 19.04.2013 року о 13 год. 32 хв., а також, що документ у електронному вигляді доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 19.04.2013 року о 13 год. 25 хв. та про необхідність отримання через певний час квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття електронного звіту на районному рівні.

Як вбачається з наданих позивачем квитанцій № 2, електронну звітність було прийнято 20.04.2013 року.

Відповідно до п. 49.3ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація може подаватись за вибором платника податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року № 516, квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (перша квитанція) -це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (друга квитанція) -це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до пп. 4.13.6 Методичних рекомендацій у разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до Центру обробки електронних звітів (ЦОЕЗ) останній: формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ; перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату; розшифровує електронний звіт; перевіряє чинність та достовірність накладених на звіт електронних цифрових підписів (ЕЦП);перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту; перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийманні звітів через ЦОЕЗ; формує першу квитанцію, завіряє своїм ЕЦП та направляє платникові податків. У зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час одержання електронного звіту і дані про відправника квитанції. Другий примірник квитанції зберігається у ЦОЕЗ;імпортує дані електронного звіту, за яким відправлено платнику податків першу квитанцію, до бази даних адресата звітності (АЗ); завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає до відповідних органів АЗ за місцем обліку підписувача; завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Відповідно до пп. 4.13.7 Методичних рекомендацій факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією.

Згідно з п. 4.14 Методичних рекомендацій у разі подання платником податків до органу ДПС податкової декларації (у тому числі надісланої поштою або засобами електронного зв'язку), заповненої з порушеннями п. п. 48.3-48.4ст. 48 Податкового Кодексу України, такий орган ДПС зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення (у разі подання в електронному вигляді платнику надсилається квитанція) про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій № 2, декларація позивача з податку на додану вартість за березень 2013 року була перевірена на відповідність п. п. 48.3-48.4ст.48 Податкового кодексу Українита прийнята в автоматизованому режимі.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, відповідно до положень пп. 49.9.1 п. 49.9ст. 49 Податкового кодексу Українинаявність у ТзОВ «Калина-Тернопіль» передбачених Методичними рекомендаціями квитанцій № 2 із відміткою «Прийнято» щодо деклараціїз податку на додану вартість за березень 2013 року, поданої засобами електронного зв'язку від 20.04.2013 року, є належним доказом підтвердження факту її прийняття відповідачем.

Правомірність оскаржуваного рішення, оформленого повідомленням від 22.04.2013 року, про невизнання поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року відповідач обґрунтовує актом камеральної перевірки даної декларації, складеним 26.04.2013 року та розрахунком штрафних санкцій за неподання звітності.

Однак, на думку колегії суддів, дані обставини та документи, не є доказом правомірності та обґрунтованості зазначеного повідомлення відповідача з таких підстав.

Відповідно до п. 4.23 зазначених вище Методичних рекомендацій працівники підрозділів оподаткування юридичних та/або фізичних осіб за результатами камеральної перевірки готують та направляють за підписом керівника органу ДПС (або його заступника) платнику податків у терміни, встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, повідомлення про невизнання такої звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття звітності відповідно до вимог Кодексу та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок заповнення та подання податкової звітності, з пропозицією подати нову, оформлену належним чином, лише у разі встановлення випадків: подання платниками на порушення п.49.18ст.49 Податкового кодексу України податковоїзвітності за період, що не відповідає звітному періоду для кожного конкретного платника; подання податкової звітності не за місцем основного обліку (крім податку на додану вартість); подання платниками податкової звітності, яка не відповідає обраному режиму оподаткування.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, представлені відповідачем докази не підтверджують наявність підстав, передбачених пп. 4.23 Методичних рекомендацій, для невизнання податної позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року податковою звітністю, а тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, оформлене повідомленням від 22.04.2013 року за № 9921/7/15-20 про відмову в прийнятті декларації ТзОВ «Калина-Тернопіль» з податку на додану вартість за березень 2013 року, є протиправним.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з врахуванням роз'яснень, наданих у Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» протиправне рішення відповідача від 22.04.2013року слід скасувати.

А відповідно до п. 49.13ст. 49 Податкового кодексу Україниу разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, податкову декларацію ТзОВ «Калина-Тернопіль» з податку на додану вартість за березень 2013 року слід вважати прийнятою 20.04.2013 року.

Судом першої інстанції також встановлено, що наказом начальника Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції прийняв від 01.065.2013 року № 1924 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Калина-Тернопіль» на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Калина-Тернопіль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.04.2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність даного наказу з таких підстав.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено органи державної податкової служби України мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підстави проведення позапланової перевірки платника податків передбачені пп. пп. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1ст. 78 цього Кодексу, а саме: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Як встановлено під час судового розгляду справи, підставами для прийняття зазначеного наказу було те, що ТзОВ «Калина-Тернопіль» не в повному обсязі надало відповідь на письмовий запит Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекціївід 18.05.2013 року № 11697/22-10 (пп. 78.1.1. п. 78.1ст. 78 Кодексу), а також неподання позивачем обов'язкової звітності за листопад, грудень 2012 року та березень 2013 року (пп. 78.1.2. п. 78.1ст. 78 Кодексу).

Відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на них.

Пунктом 73.3ст. 73 цього Кодексу визначені підстави для звернення органами державної податкової служби до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Вимоги до такого запиту визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», а саме відповідно до п. 10 цього Порядку запит повинен бути оформлений на бланку органу державної податкової служби, підписаний керівником, містити посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання інформації, опис інформації, що запитується та перелік документів, що її підтверджують.

Згідно п. 14 Порядку суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

Як вбачається із запиту Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.05.2013 року № 11697/22-10, податковий орган просив позивача надати протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту інформацію та документальне підтвердження щодо: переліку суб'єктів господарської діяльності, які залучені в ланцюгу постачання на ТзОВ «Калина-Тернопіль» для успішного виконання зобов'язань підприємства по отриманій попередній оплаті в березні 2013 року від ТзОВ «Тріал Сервіс», ТзОВ «БоскоТрейд Лайн», ТзОВ «МКЛ-Сервіс», ТзОВ «АконтІнвест»; відомості про походження (виробників) товарно-матеріальних цінностей, які мають бути поставлені в рахунок попередньої оплати.

На вказаний запит ТзОВ «Калина-Тернопіль» надала відповідь листом від 28.05.2013року № 28/05-13, в якому повідомило відповідача, що для виконання зобов'язань по отриманій попередній оплаті в березні 2013 року від ТзОВ «Тріал Сервіс», ТзОВ «БоскоТрейд Лайн», ТзОВ «МКЛ-Сервіс», ТзОВ «АконтІнвест», ним 05.03.2013 року було укладено договір купівлі-продажу з ТзОВ «Торгімпорт», в результаті якого підприємство планує виконати зазначені зобов'язання. Також позивач надав податковому органу копію зазначеного договору.

Вивчивши зміст зазначених запиту та відповіді, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач надав усю наявну у нього станом на дату надіслання відповіді інформацію щодо виконання договорів поставки, укладених ним з ТзОВ «Тріал Сервіс», ТзОВ «БоскоТрейд Лайн», ТзОВ «МКЛ-Сервіс», ТзОВ «АконтІнвест», за якими отримано передоплату, а саме про укладення договору купівлі-продажу з ТзОВ «Торгімпорт». Одночасно колегія суддів враховує, що позивач не був зобов'язаний знати про походження (виробників) товарно-матеріальних цінностей, які мають бути поставлені в рахунок попередньої оплати.

Тому, як правильно зазначив суд першої інстанції, у відповідача не було визначених пп. 78.1.1 п. 78.1ст. 78 Податкового кодексу України підстав для призначення позапланової перевірки ТзОВ «Калина-Тернопіль».

На підтвердження наявності передбачених пп. 78.1.2 цієї статті підстав для проведення позапланової перевірки відповідач надав суду акти камеральних перевірок про накладення на ТзОВ «Калина-Тернопіль» штрафних санкцій за неподання декларацій за листопад та грудень 2012 року, акт камеральної перевірки за неподання річного звіту з податку на прибуток за 2012 рік, а також оскаржуване в даній адміністративній справі рішення від 22.04.2013 року про невизнання як податкової декларації ТзОВ «Калина-Тернопіль» за березень 2013 року.

Враховуючи те, що при розгляді даної справи встановлено, що податкова декларація ТзОВ «Калина-Тернопіль» з податку на додану вартість за березень 2013 року є прийнятою згідно 20.04.2013 року, тобто у встановлений законодавством строк, то предметом дослідження правомірності оскаржуваного наказу в цій частині є факт неподання позивачем декларацій за листопад та грудень 2012 року та неподання річного звіту з податку на прибуток за 2012 рік.

Як встановив суд, факт неподання обов'язкової звітності за листопад, грудень 2012 року та за 2012 рік, встановлено відповідачем відповідно в актах камеральної перевірки від 22.04.2013року № 2771/15-10/33091084, від 23.11.2012року №5729/7/15-20/33091084 та від 15.01.2013року №157/7/15-20/33091084.Тобто з моменту виявлення порушення позивачем вимог податкового законодавства до прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про призначення позапланової перевірки позивача - 01.06.2013 року, минуло більше 30 днів.

Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п. 4 розділу XII «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011року № 1492, у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення, складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

За наявності достатніх підстав, перелік яких визначено додатком допостанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого платника», які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція мала право призначити позапланову перевірку ТзОВ «Калина-Тернопіль» в 30-денний термін з моменту виявлення зазначених вище порушень, а недотримання відповідачем цього строку при прийнятті рішення про проведення позапланової перевірки є порушенням Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а також суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та пп.21.1.1 п. 21.1ст. 21 Податкового кодексу України, відповідно до якого посадові особи контролюючих органів зобов'язанідотримуватисяКонституції Українита діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі № 813/4827/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: В.В. Ніколін

Д.М. Старунський