Ухвала суду № 37262166, 13.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 130/1705/13-ц Провадження № 22-ц/772/234/2014Головуючий в суді першої інстанції:Камінський В. П.Категорія: 37Доповідач: Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С.Г.

Суддів: Нікушина В.П., Луценка В.В.

при секретарі: Іщук О.В.

за участю представника позивачки ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, представника третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Жмеринської міської державної нотаріальної контори, про визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Жмеринського міськрайонного суду від 06 грудня 2013 року, -

В с т а н о в и л а :

В червні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Жмеринської міської державної нотаріальної контори, про визнання заповіту недійсним, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її бабуся ОСОБА_6, яку за життя доглядала ОСОБА_3 протягом вересня 2010 року - листопада 2011 року. Після подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, в вересні 2012 року їй стало відомо про існування заповіту складеного 11.11.2010 року її бабусею на ім'я відповідачки. Вважає, що ОСОБА_3 скориставшись безпорадним станом ОСОБА_6 через її похилий вік та фізичний стан змусила підписати заповіт без вільного волевиявлення. Крім того, ОСОБА_6 у зв'язку з психічним станом під час складання заповіту і його підписання не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому просила визнати заповіт недійсним.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 06.12.2013 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить вказане рішення суду скасувати, через порушення судом норм матеріального права, а по справі ухвалити нове, яким визнати заповіт недійсним. Зазначила, що акт посмертної судово-психіатричної експертизи, наданий по даній справі, не спростовує факт перебування ОСОБА_6 у стані неусвідомлення своїх дій та неможливості керувати ними. Суд не врахував записи лікаря в історії хвороби №3217, з яких вбачається, що її бабуся перебувала у свідомості, але іноді щось плутала, втрачала орієнтацію та відповідала на питання неправильно. Також суд не врахував покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, яким були відомі наміри померлої щодо розпорядження майном на користь позивачки та морально-етичну поведінку відповідачки.

Заслухавши доповідача, осіб ,що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.2 ст.1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Ст.1253 ЦК України передбачено, що на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. У випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути: нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт; спадкоємці за заповітом; члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.

Згідно ч.2 ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Ч.3 ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до ч.1 ст.231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд першої встановив, що 11.11.2010 року ОСОБА_6 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла. Після смерті останньої, у вересні 2012 року позивачка ОСОБА_5 подала заяву до Жмеринської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, як спадкоємиця за законом.

Ухвалюючи рішення про відмову у визнанні заповіту недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що під час складання заповіту 11.11.2010 року були дотримані усі вимоги чинного законодавства щодо такого правочину. Зокрема і та, що волевиявлення заповідача ОСОБА_6 було вільним і відповідало її внутрішній волі, а твердження позивачки про неусвідомлення померлою бабусею значення своїх дій та неможливість керувати ними, в цей момент, не підтвердженні належними та допустимим доказами.

Суд вірно встановив обставини по справі, належним чином перевірив їх доказами ,які оцінив відповідно до ст.212 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та правові норми ,що їх регулюють та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у визнанні заповіту недійсним.

Доводи скарги про те, що акт посмертної судово-психіатричної експертизи №10 від 24.10.2013 року не спростовує факту перебування ОСОБА_6, під час вчинення заповіту, у стані неусвідомлення значення своїх дій та неможливості керувати ними, безпідставні, так як в даному акті відсутній висновок про перебування померлої у такому стані в момент вчинення правочину.

Інші ж докази, зокрема записи лікаря з історії хвороби ОСОБА_6 про її психічний стан, не заслуговують на увагу, оскільки вони досліджувались експертом і не підтверджуються висновком посмертної судово-психіатричної експертизи.

Решта доводів скарги також правильних висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України ,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду від 06 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: