Ухвала суду № 3726016, 03.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 3/451/07-АП Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 2.11.1 інстанції - Соловйов В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2009 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого судді - Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів - Коршун А.О., Проценко О.А.,

при секретарі - Красота А.О.

за участю представників сторін:

позивача - не прибув

відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року

у справі № 3/451/07-АП

за позовом: ОСОБА_1

до: ОСОБА_2

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000482320/0 від 22.08.2007р., -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2007 року ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1) звернулось з позовом до господарського суду Запорізької області, у якому просило, згідно до заяви про уточнення позовних вимог, визнати нечинним податкове повідомлення - рішення №0000482320/3 від 22.08.2007р., яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 825,50 грн. (в тому числі 1 217,00 грн. основного платежу та 608,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

ОСОБА_1 вважає, що підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.08.2007р. №0000482320/3 про донарахування йому податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 825,50 грн. (в тому числі 1 217,00 грн. основного платежу та 608,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій) відсутні.

Позивач зазначив, що молоко, яке податкова вважає реалізованим товаром, надавалося працівникам підприємства межах трудових відносин, що врегульовані Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами, які діють у даній сфері.

Тобто молоко видавалося працівникам відповідно до ст. 161, 166 КЗпП України у зв'язку з виконанням робіт з шкідливими умовами праці.

Постановою господарського суду Запорізької області від 19 вересня 2007 року позов задоволено.

Суд першої інстанції зазначив, щоОСОБА_2не довела законність нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім того, господарський суд зазначає, що у податковому повідомленні - рішенні №0000482320/3 від 22.08.2007р. взагалі не наведено, які норми та якого Закону порушено платником (т.1,а.с.102). Відсутність зазначених відомостей суперечить нормам, викладеним у Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №253 від 21.06.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001р. за № 567/5758.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 217,00 грн. основного боргу та застосовано штрафні санкцій у розмірі 608,50 грн. є незаконним та необґрунтованим.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 24.09.2007р., в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та вказує наступне.

Судом невірно застосовано норми матеріального права, зокрема п.4.2 ст.4 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в якому зазначено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх коштами у межах бартерних (товарообмінних операцій), здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку… база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни».

В порушення п.4.2 ст. 4 п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»ОСОБА_1 при реалізації молока працівникам, які працюють при шкідливих умовах праці та отримують молоко, не було визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за названими операціями

Позивач заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надав.

Представники позивача та відповідача до суду апеляційної інстанції не прибули, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Проаналізував доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в ході виїзної планової перевіркиОСОБА_1з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р. (акт перевірки від 20 лютого 2007 року № 03 І/23-718/01124980). було встановлено порушення п.4.2 ст.4 п.п.7.3.1 п.7..3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями). На підставі акту перевірки податковою прийнято податкове повідомлення - рішення від 02 березня 2007 року №0000482320/0 про донарахування 3426,32 грн. податку на додану вартість (2284,21 грн. основного боргу та 1142,11 грн. штрафних санкцій).

РішеннямОСОБА_2 від 04.05.2007р. №6475/ю/25-017 "Про результати розгляду первинної скарги", рішенням ДПА у Запорізькій області від 11.07.2007р. №2773/10/25-020 "Про результати розгляду повторної скарги", податкове повідомлення-рішення №0000482320/0 від 02.03.2007р. залишено без змін, а скарги - без задоволення.

ОСОБА_2 прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.05.2007р. №0000482320/1 та від 01.08.2007р. №0000482320/2, якими ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 426,32 грн. (в тому числі за основним платежем - 2 284,21 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 142,11 грн.).

Рішенням ДПА України від 10.08.2007р. №7684/6/25-0115 "Про результати розгляду повторної скарги" скасовано податкове повідомлення-рішення №0000482320/0 від 02.03.2007р. (№0000482320/1 від 11.05.2007р.) в частині 1 067,21 грн. (2 284,21 грн. - 1 217,00 грн.) податку на додану вартість і 533,61 грн. (1 142,11 грн. - 608,50 грн.) штрафних санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

На підставі рішення ДПА України ОСОБА_2 від 10.08.2007р. №7684/6/25-0115 прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2007р. №0000482320/3, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 825,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 1 217,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 608,50 грн.).

З акту перевірки та заперечень на позовну заяву, з урахуванням рішення ДПА України ОСОБА_2 від 10.08.2007р №7684/6/25-0115, вбачається, що доводи відповідача зводяться до того, що підприємством не включено до кладу податкових зобов'язань суми ПДВ, нараховані на вартість молока, що надається працівниками, які працюють при шкідливих умовах та отримують молоко, у розмірі 1 217,00 грн. у відповідних звітних періодах.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки  товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку..

Відповідно до п. 1.4. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" під поставкою товарів розуміються - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Таким чином, згідно п.4.1 ст.1 названого Закону встановлено, що між сторонами повинні скластися цивільно-правові відносини з поставки товару або надання послуг, незалежно від того чи товар надається за плату чи безоплатно.

Однак, як вбачається з акту перевірки, товар, а саме молоко, надавалося працівникам підприємства в межах трудових відносин, що врегульовані Кодексом законів про працю України та іншими нормативно правовими актами у даній сфері правовідносин.

Так, стаття 166 КЗпП України передбачає, що на роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.

Відповідачем не заперечується те, що молоко видавалося працівникам позивача у зв'язку з шкідливими умовами праці. Про це свідчить і зміст акту перевірки та посилання податкового органу на колективний договір ОСОБА_1 та протокол №4 від 23.02.2001р. /т.1, а.с.39/.

Отже, порушень Закону «Про податок на додану вартість» в частині норм, що регулюють порядок нарахування ПДВ в разі поставки та безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) позивачем допущено не було.

Посилання апелянта на п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних і (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фіз ичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни, не приймається колегією суддів до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.3.19 п.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Державним комітетом статистики України 13.01.2004р. за № 5, вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування до фонду оплату праці не належить.

З огляду на вищенаведене безоплатна видача молока працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, не є безоплатною передачею товарів (робіт, послуг) або натуральною виплатою у рахунок оплати праці, що виключає підстави для визначення вартості молока як бази оподаткування ПДВ

Таким чином висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість в розмірі 1 217,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 608,50 грн. є незаконними.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2і слід залишити без задоволення, постанову господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2і залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 30.04.2009 року.

Головуючий суддя: Туркіна Л.П.

Судді: Коршун А.О.

Проценко О.А.