Ухвала суду № 3726001, 30.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

30 березня 2009р. Справа № 5/366/07-АП

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя     Юхименко О.В.,

суддя Бишевська Н.А.,

суддя Кожан М.П.,

при секретарі Галоян О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу   ОСОБА_2,

на постанову господарського суду Запорізької області від 21.01.2008р.

у справі № 5/366/07-АП

за позовом ОСОБА_1,

АДРЕСА_1;

до відповідача ОСОБА_2,

  АДРЕСА_3;

про    визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановили: ОСОБА_1 подано позов до ОСОБА_2 про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 00001492301/2.

Господарський суд Запорізької області (суддя Проскуряков К.В.) своєю постановою від 21.01.2008р. у справі № 5/366/07-АП позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що визнання недійсними установчих документів і припинення юридичної особи за рішенням суду, та подальше анулювання свідоцтва про реєстрацію в якості платника ПДВ, не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи, та, відповідно, податкових накладних, виданих на виконання зазначених угод.

Крім того, відсутність в податковій накладній відомостей щодо місцезнаходження продавця не має наслідком недійсності такої накладної, що містить інші реквізити, які дають змогу ідентифікувати продавця.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно пошуково-довідкової системи та офіційного сайту Державної податкової адміністрації України (адреса в мережі Інтернет - www.sta.gov.ua ) Свідоцтво платника податку на додану вартість постачальника Позивача - ОСОБА_4 (код за ЄДРПОУ 32669719) анульовано 21.11.2003р. у зв'язку з ліквідацією підприємства за рішенням суду. Тобто, раніше періоду постачання продукції. Таким чином, ОСОБА_4 було виписано податкову накладну, незважаючи на те, що підприємство не було платником податку на додану вартість.

ОСОБА_3 з моменту державної реєстрації - 02.11.1995р. до органів державної податкової служби не звітувало, податків до бюджету не сплачувало. 03.07.2006 р.ОСОБА_3припинено на підставі постанови господарського суду Запорізької області.

Крім того, висновок суду першої інстанції про те, що податкова накладна є дійсною, якщо можливо ідентифікувати юридичну особу, не відповідає абз. «д» пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 21.01.2008 р. у справі № 5/366/07-АП скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промстройкомплект», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009р. № 202 справу передано для розгляду колегії суддів у складі - головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Бишевська Н.А., Кожан М.П.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».

Сутність спору: В період з 02.04.2007р. по 18.05.2007р. уповноваженим фахівцем держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ОСОБА_1 (код за ІНФОРМАЦІЯ_1), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 р. по 31.12.2006 р.

За результатами перевірки складено Акт № 7/23-0/23877251 від 25.05.2007р.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження суми ПДВ на загальну суму 11.724,55 грн., а також завищення від'ємного значення ПДВ за вересень 2005р. у розмірі 740,00 грн.

В Акті перевірки вчинено записи:

в липні 2004р. ОСОБА_1, в порушення приписів пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 476,00 грн. по податковій накладній № 319 від 27.07.2004р., що була виписана особою ОСОБА_4, яке не зареєстроване як платник податку на додану вартість. Згідно пошуково-довідкової системи та офіційного сайту Державної податкової адміністрації України (адреса в мережі Інтернет - www.sta.gov.ua ) свідоцтво платника податку на додану вартістьОСОБА_4(код за ЄДРПОУ 32669719) анульовано 21.11.2003р. у зв'язку з ліквідацією підприємства за рішенням суду;

у вересні 2004р. ОСОБА_1, в порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР завищено податковий кредит по податку на додану вартість у розмірі 8.989,61 грн. по взаємовідносинам зОСОБА_3- податкова накладна № 2825-14 від 30.09.2004р.ОСОБА_3зареєстровано як платник податків у Комунарському районі м. Запоріжжя 02.11.1995р. З моменту реєстрації до ДПІ не звітувало. Згідно до постанови господарського суду Запорізької області від 03.07.2006р. у справі № 11/341/06-АП припинено як юридична особа;

в квітні 2006р. ОСОБА_1 , в порушення абз. «д» пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1.415,70 грн. по податковій накладній № 5 від 17.01.2006р., отриманій від ОСОБА_5, в якій не заповнено рядок: «місце знаходження продавця».

У вересні 2005р. перевіркою було встановлено заниження податкових зобов'язань в сумі 739,93 грн. та завищення податкового кредиту в сумі 754,90 грн. з причини арифметичної помилки.

На підставі Акту перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку, визначеному п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником ОСОБА_2 прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001492301/2.

Згідно з пп. 4.2.2 б) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, на підставі пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III , ОСОБА_1визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3014010100 податок на додану вартість у розмірі 17.454,21 грн. В їх числі 11.636,14 грн. основний платіж, та 5.818,07 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Визнання протиправними податкового повідомлення-рішення від «_» вересня 2007 р. № 00001492301/2 було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.

Підставою для визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання, про що зазначено вище, стали наступні обставини:

постачальник ОСОБА_4 - свідоцтво платника ПДВ анульовано з 21.11.2003р.;

постачальникОСОБА_3- не звітував з моменту реєстрації, припинений як юридична особа згідно до постанови господарського суду Запорізької області від 03.07.2006р.;

постачальник ОСОБА_5 - в податковій накладній не закинено рядок місце знаходження продавця.

ОСОБА_4.

В силу пп. 7.2.4 Закону (168/97-ВР) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У відповідності з п. 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. N 79, свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Аналогічні приписи містить п. 9.8 Закону (168/97-ВР).

Недійсними Статут, Установчий договір, а також скасовано свідоцтво платника ПДВ ОСОБА_4 рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02.10.2006р.

Жодних підстав для висновку про те, що податкову накладну № 319 від 27.07.2004р. на дату здійснення господарської операції видано підприємством, яке не було платником зареєстровано платником податку на додану вартість, немає.

ОСОБА_3.

У відповідності з пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, (168/97-ВР), в редакції, чинній по 31.03.2005р., податковий кредит звітного періоду складався із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Законом (168/97-ВР) передбачено перерахування податку відповідно до змін бази оподаткування у разі, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

І не пов'язано право платника податку на віднесення до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість виключно з датою або фактом фактичного зарахування коштів до державного бюджету.

З огляду на індивідуальність відповідальності підстави для висновку про завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам зОСОБА_3у вересні 2004р. відсутні.

ОСОБА_5.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затв. Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку - податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З огляду на обов'язок контролюючого органу визначити суму податкового зобов'язання, відсутність у податковій накладній рядка місце знаходження продавця не є достатньою підставою для висновку про завищення суми податкового кредиту за встановленими у справі обставинами.

Порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не вбачається.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 21.01.2008р. в адміністративній у справі № 5/366/07-АП залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 18.05.2009р.

Головуючий суддя О.В.Юхименко

Суддя Н.А.Бишевська

Суддя М.П.Кожан