Ухвала суду № 37259965, 18.02.2014, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:0124/7729/2012 Головуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В. № провадження:22-ц/190/809/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Любобратцевої Н.І., суддів:Дралло І.Г., Харченко І.О при секретарі:Урденко Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, її представників ОСОБА_8, ОСОБА_9, представника Ялтинської міської ради Кунічкіна Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південнокримський торговий дім «Глорія» до Ялтинської міської ради АР Крим, ОСОБА_7, третя особа - управління Держкомзему в м. Ялта про скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту про право власності та скасування державної реєстрації,

за апеляційними скаргами Ялтинської міської ради, ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 13 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2011 року ТОВ «Південнокримський торговий дім «Глорія» звернулося з позовом до Ялтинської міської ради, ОСОБА_7 про скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації, мотивуючи свої вимоги тим, що воно є власником будівлі художньої майстерні у будинку АДРЕСА_1. Рішенням 39-ї сесії Ялтинської міської ради АР Крим 23-го скликання від 26 липня 2001р. №28 ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0431га за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування жилого будинку та господарських будівель, а 09 серпня 2001р. на підставі цього рішення видано державний акт на право власності на землю. Перевіркою, проведеною 21 липня 2011р. працівниками державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м. Ялта, встановлено, що будівля художньої майстерні знаходиться у межах земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_7, у зв'язку з чим позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати незаконним та скасувати рішення 39-ї сесії Ялтинської міської ради АР Крим 23-го скликання від 1 серпня 2001р. №37; визнати незаконним та скасувати рішення 39-ї сесії Ялтинської міської ради АР Крим 23-го скликання від 26 липня 2001р. №28; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю, виданий 09 серпня 2001р. на ім'я ОСОБА_7; визнати незаконним та скасувати акт державної реєстрації права власності ОСОБА_7 на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0431га, розташовану по АДРЕСА_2.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 13 листопада 2013 року позов ТОВ «Південнокримський торговий дім «Глорія» задоволено частково. Скасовано п. 1.11 рішення 39-ї сесії Ялтинської міської ради АР Крим 23-го скликання від 01 серпня 2001р. №37. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії IV- КМ №034579, виданий на ім'я ОСОБА_7 09 серпня 2001р. на підставі рішення 39-ї сесії Ялтинської міської ради АР Крим 23-го скликання від 26 липня 2001 р. №28 на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2 для обслуговування жилого будинку та господарських будівель у загальну часткову власність ? частки. Скасовано запис про реєстрацію права власності ОСОБА_7 на ? частку земельної ділянки площею 0,0431га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровану в книзі записів державних актів на право приватної власної на землю за №228. Судові витрати стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та Ялтинської міської ради АР Крим на користь ТОВ «Південнокримський торговий дім «Глорія» в розмірі 62 гривні 50 копійок. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції порушені вимоги процесуального права внаслідок неналежного повідомлення про розгляд справи, чим її позбавлено права подати свої докази, не залучено до участі у справі співвласника земельної ділянки ОСОБА_11 Крім того, судом першої інстанції порушені вимоги матеріального права, а саме судом неправильно застосовано положення ст. 377 ЦК України щодо переходу в обсязі та на умовах права власності або користування земельною ділянкою, встановлених для попереднього власника. Але попередній власник неіснуючого в натурі об'єкту не був і не міг бути землевласником спірної земельної ділянки з підстав чинного на 2001 рік законодавства. Суд своїм рішенням фактично відновив положення, що мало місце до видачі апелянту державного акту в 2001 році - знов передав прибудинкову територію її з ОСОБА_11 будинку у власність Ялтинської міської ради.

Також не погодившись з рішенням суду, Ялтинська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що призвело до постановлення рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права. Рішення 39-ї сесії 23 скликання Ялтинської міської ради від 01.08.2001р. № 37 відповідає вимогам чинного законодавства, прийнято в рамках компетенції і у відповідності з повноваженнями, правомірно і обґрунтовано, керуюсь ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України, Постановою Верховної Ради Української ССР «Про земельну реформу» від 18.12.1990 р., а тому підстав для його скасування немає.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до ТОВ «Південнокримський торговий дім «Глорія» під час набуття права власності на будівлю художньої майстерні літер «Б» за адресою: АДРЕСА_1, фактично перейшло право користування земельною ділянкою під нею і в частині, необхідної для її обслуговування. Тому передаючи у власність ОСОБА_7 земельну ділянку 0,0431 га, в площу якої було включено будівлю художньої майстерні, права позивача на користування його власністю були порушені.

З такими висновками місцевого суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, а також вимогам законодавства, що було чинним під час виникнення спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 16 лютого 2001 року, укладеному між ТОВ «Фірма «Мрія» та ТОВ «Південнокримський торговий дім «Глорія»», позивач став власником будівлі художньої майстерні, що розташована в будинку АДРЕСА_1 і складається з приміщення літ. «Б» загальною площею 40,8 кв.м, в тому числі приміщення № 1-1 площею 15,8 кв.м, приміщення № 1-2 площею 12,6 кв.м, приміщення № 1-3 площею 5,1 кв.м і приміщення 1 поверху площею 7,3 кв.м (т.1 а.с.8-11, 189-195).

Право власності за ТОВ «Південнокримський торговий дім «Глорія»» на будівлю художньої майстерні зареєстровано КП «Ялтинське БТІ» 23.03. 2001 року і також підтверджено іншими документами, а саме: договором купівлі-продажу державного майна, реєстраційний № 147, укладеним 28 вересня 1996 року між представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим в м. Ялта та ТОВ фірма «Мрія» (т.1 а.с.41-47), листом Фонду майна АР Крим від 23.02.2012 року № 08-10/1275, яким підтверджено, що на підставі рішення сесії Ялтинської міської ради від 25.04.1996 року № 2 «Про затвердження за способами приватизації переліків об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації в 1996 році» представництвом Фонду майна АР Крим в м. Ялті приватизовано шляхом продажу на аукціоні будівлю художньої майстерні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. В договорі купівлі - продажу від 16.02.2001 року зазначено, що будівля художньої майстерні належала ТОВ «Фірма «Мрія» на підставі договору купівлі - продажу державного майна від 28.09.1996 року (право власності на яке зареєстроване в БТІ 15.02.2001) (т. 1 а.с.9). Такі ж відомості стосовно набуття та переходу права власності на будівлю художньої майстерні зазначено в листі Державного комітету України із земельних ресурсів в м. Ялта від 29.07.2011року № 1122 (т.1 а.с.14).

Відповідно до вимог статті 30 ЗК України (в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

За договором купівлі-продажу від 17.07.2000 року ОСОБА_7 купила 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2. Житловий будинок під літерою «А» розташований на земельній ділянці площею 335 кв м. (т.1 а.с.100). 8.06.2004 року ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на 3/5 частки зазначеного житлового будинку ( т.1 а.с. 178), яке зареєстровано у встановленому законом порядку (т.1 а.с.179).

На підставі рішення 39-ої сесії 23 скликання Ялтинської міської ради від 01 серпня 2001 року № 37 ОСОБА_7 у загальну часткову власність для обслуговування житлового будинку і господарських споруд за адресою: АДРЕСА_2, було передано ? частку від загальної площі 0,0431 га, в тому числі за угіддями; а ? частка від загальної площі 0,0431 за залишалася за Ялтинською міською радою (т.1 а.с.55-56). Але з державного акту 1У-КМ № 034579 на право приватної власності на землю, виданому ОСОБА_7 09 серпня 2001 р. вбачається, що цей акт їй видано на підставі рішення 39-ої сесії 23 скликання Ялтинської міської ради від 26 липня 2001 р. № 28. Проте наявна в матеріалах справи копія зазначеного рішення органу місцевого самоврядування не має ніякого відношення до надання ОСОБА_7 спірної земельної ділянки (т.1 а.с.53).

В вищевказаному листі Державного комітету України із земельних ресурсів в м. Ялта від 29 липня 2011 р. № 1122 також зазначається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 являється суміжним з житловий будинком АДРЕСА_2. Площа відведеної гр. ОСОБА_7 земельної ділянки була збільшена з 0,0335 га до 0,0431 га за рахунок будівлі художньої майстерні та прилеглої до неї території по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.14).

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відповідно до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру. Зі змісту ч. 2 ст. 349 ЦК України слідує, що припинення права власності на нерухоме майно можливе виключно за згодою власника такого майна шляхом подання відповідної заяви до державного реєстру. ТОВ «Південнокримський торговий дім «Глорія»» на момент звернення із позовом таких заяв не подавало, відповідно його право власності не припинене. Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зі змісту зазначених правових норм слідує, що право вирішувати - припиняти право власності чи відновлювати своє нерухоме майно належить виключно власнику цього майна, яким відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України визнається особа, яка на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому ( їм) майном.

Скасовуючи рішення Ялтинського міського суду від 26 грудня 2011 року і рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2012 р. та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй ухвалі від 25 липня 2012 року по даній справі висловив правову позицію про те, що у разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру (ч.3 ст. 347 ЦК України). Стан художньої майстерні у будинку АДРЕСА_1 немає правового значення для вирішення спору: власник нерухомого майна має право як відмовитися від належного йому нерухомого майна, так і відновити його шляхом реконструкції (т.1 а.с.244-246).

ТОВ «Південнокримський торговий дім «Глорія»» не відмовлялося від права власності на будівлю художньої майстерні та відповідної заяви до Ялтинського БТІ або іншому реєстраційному органу не подавало, а тому товариство є власником вищевказаної будівлі та має право на самостійну реалізацію відповідних правомочностей (статті 316, 317, 319 ЦК України).

Колегія суддів не може взяти до уваги довід апеляційної скарги Ялтинської міської ради, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування від 01 серпня 2001 р. № 37 про передачу у власність ОСОБА_7 спірної земельної ділянки відповідає вимогам чинного законодавства України і прийнято в межах його компетенції, оскільки це суперечить вимогам земельного законодавства, що було чинним на час прийняття цього рішення. Так, відповідно до вимог ст. 17 ЗК України (в редакції від 18.12.1990 р. № 561-ХП) передачу у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після вилучення (викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Оскільки позивачу ТОВ «Південнокримський торговий дім «Глорія»» після отримання на підставі договору купівлі-продажу права власності на будівлю художньої майстерні згідно зі ст. 30 ЗК України (в редакції від 18.12.1990 р.) перейшло право користування земельною ділянкою, на якій ця майстерня розташована, то без вилучення її у попереднього землекористувача земельну ділянку не можна було передавати у власність інших осіб, якими за оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування є ОСОБА_7 та Ялтинська міська рада.

З інших підстав рішення місцевого суду не оскаржено, а тому його законність і обґрунтованість в іншій частині колегією суддів не перевіряється і не аналізується.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, воно є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_7 та Ялтинської міської ради АР Крим відхилити. Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Любобратцева Н.І. Дралло І.Г. Харченко І.О.