Ухвала суду № 3725990, 15.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 9/751/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя  Мірошниченко М.В.,

суддя Проценко О.А.,

суддя Туркіна Л.П.

при секретарі Галоян О.Г.

за участю представників :

позивача: Харченко В.Є., довіреність № 1/40-юр від 06.01.2009р.;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову господарського суду Запорізької області від 20.02.2008р.

у справі № 9/751/07-АП  (категорія статобліку - 2.11.3)

за позовом ОСОБА_2

до відповідача ОСОБА_1

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 заявлено позов доОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2007р. № 0001851510/0, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 46880,00 грн. за порушення (затримка на 58 днів) граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, а також податкового повідомлення-рішення від 02.07.2007р. № 0001841510/0, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 527650,03 грн. за порушення (затримка на 219 днів) граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток.

За наслідками розгляду справи по суті, постановою господарського суду Запорізької області від 20.02.2008р. у справі № 9/751/07-АП позов задоволений. Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 02.07.2007р. № 0001851510/0 і № 0001841510/0.

Постанова суду першої інстанції ґрунтується на тій позиції, що сплата одного податку за рахунок відшкодування ПДВ або інші аналогічні заліки є механізмом сплати відповідного податку; затримка з боку податкового органу у проведенні відповідного заліку не спричиняє нарахування штрафних санкцій до платника податку за несвоєчасну сплату податку. Судом також зазначено, що у відповідача не було підстав для проведення повторної (фактично - третьої) перевірки по періоду 2003року. Відповідач не мав законних підстав знов перевіряти та нараховувати штрафні санкції за вже перевірений період 2003р.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій вказані наступні обставини. Відповідач посилається на те, що при розгляді спору судом неправильно застосовані норми матеріального права та неповно досліджені всі обставини справи. Зазначає зокрема, що «Порядком відшкодування податку на додану вартість» передбачена можливість зміни напрямку відшкодування ПДВ в рахунок сплати виключно існуючої заборгованості, проте позивач звертався з відповідною заявою в період, коли заборгованості з податку на прибуток не існувало. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових платежів) Законом України «Про податок на додану вартість» не дозволяється. В деклараціях з 2000р. по липень 2003р. позивач зазначав напрямок відшкодування ПДВ виключно на розрахунковий рахунок, а тому відповідач не мав права здійснювати відшкодування в рахунок сплати заборгованості позивача по іншим податкам. Відповідач не повинен був здійснювати зарахування переплати ПДВ в рахунок наявної заборгованості позивача з податку на прибуток підприємств до грудня 2003р., оскільки в деклараціях з ПДВ такий напрямок відшкодування платником податків не вимагався. З урахуванням того, що фактичне погашення зобов'язань з податку на прибуток підприємств було здійснено з порушенням граничних строків сплати, відповідач правомірно здійснив нарахування позивачу штрафних санкцій.

Просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 20.02.2008р. у справі № 9/751/07-АП та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_2 в запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та прийнята з урахуванням всіх обставин справи. Зазначає зокрема, що відповідач не мав законних підстав повторно перевіряти та нараховувати штрафні санкції за вже кілька разів перевірений період 2003року. Відповідач безпідставно посилається на відсутність зазначення в деклараціях позивача напрямку відшкодування ПДВ в рахунок сплати дивідендів. Тривала затримка з відшкодування ПДВ у рахунок сплати дивідендів у сумі 940100,00 грн. спричинила донарахування відповідачем більшої частини штрафних санкцій. Факт проведення відповідачем заліків із зарахуванням сум відшкодування ПДВ в рахунок погашення податкової заборгованості з інших податків свідчить про погодження органу податкової служби з таким видом погашення заборгованості з інших податків, у зв'язку з чим посилання відповідача на заборону проведення заліків Законом України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» є безпідставними. Відповідачем пропущений 1095-денний строк нарахування податкових зобов'язань.

Позивач просить постанову господарського суду Запорізької області від 20.02.2008р. у справі № 9/751/07-АП залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 15.04.2009р. представник позивача підтримав доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.

Відповідач законним правом на участь свого представника в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів на підставі ст. 196 КАС України вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, у відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Справу було призначено до апеляційного розгляду та розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Проценко О.А. (суддя), Туркіна Л.П. (суддя).

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 15.04.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_1 була проведена невиїзна документальна перевірка ОСОБА_2 з питання своєчасності сплати частини податку на прибуток, що вилучається до бюджету. За наслідками перевірки складений акт № 0001561510 від 20.06.2007р.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 платником частини податку на прибуток, що вилучається до бюджету, несвоєчасно сплачена частина податку на прибуток за 1 квартал 2003р., 1 півріччя 2003р., 9 місяців 2003р. та 1 квартал 2007р.

На підставі акта перевірки № 0001561510 від 20.06.2007р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2007р. № 0001851510/0, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % - 46880,00 грн. за порушення (затримка на 58 днів) граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з частини податку на прибуток. Також, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2007р. № 0001841510/0, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50 % - 527650,03 грн. за порушення (затримка на 219 днів) граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з частини податку на прибуток

Позивач не погоджується із висновками податкового органу про нарахування штрафу, посилаючись на те, що відповідач здійснив таке нарахування на суми заліків, проведених самим же відповідачем із запізненням. Позивач у спірний період вживав усіх передбачених законодавством заходів щодо сплати податків у передбачений законом спосіб, у т.ч. шляхом зарахування сум належного йому до відшкодування ПДВ в рахунок платежів з частини податку на прибуток державних підприємств, що вилучається до бюджету. Несвоєчасність здійснення цих заліків у терміни, передбачені для погашення узгоджених податкових зобов'язань, сталася не з вини позивача, а внаслідок тривалого у часі надання висновків податкового органу щодо відшкодування ПДВ. Окрім того, відповідач не мав законних підстав повторно перевіряти та нараховувати штрафні санкції за вже перевірений період. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з п.3 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування», податок на прибуток підприємств, у т.ч. дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими підприємствами належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» було запроваджено сплату дивідендів державними підприємствами, починаючи з підсумків 2002р - 1 кварталу 2003р.

Сума дивідендів для ОСОБА_2 склала 940100,00 грн. Термін платежу по ним для позивача настав 10.05.2003р.

Згідно з п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації за звітний податковий квартал надаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Пунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 названого Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Отже, для позивача останнім днем сплати дивідендів державних підприємств за підсумками роботи в 2002р. - 1 кварталі 2003р. в сумі 940100,00 грн. було 20.05.2003р.

Станом на 30.04.2003р., згідно до акту звірки розрахунків з бюджетом, сума невідшкодованого позивачеві з бюджету ПДВ складала 3724591,00 грн.

Маючи бюджетну заборгованість на свою користь по невідшкодованому ПДВ, позивач прийняв рішення про сплату дивідендів за 2002р. - 1 квартал 2003р. за рахунок відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість». Про таке рішення позивач повідомляв відповідача листами від 07.05.2003р. та від 19.05.2003р. Такі обставини давали позивачеві підстави вважати свій борг зі сплати дивідендів своєчасно сплаченим .

З матеріалів справи також вбачається, що штрафні санкції нараховані відповідачем протягом періоду 2003р. Разом з тим, в актах комплексних перевірок податкового органу № 154/23-221/01125761 від 30.12.2003р., № 291/23-221/01125761 від 09.12.2004р., № 203/23-221/01125761 від 21.09.2005р. відсутні висновки про порушення позивачем протягом 2003року терміну сплати дивідендів державних підприємств та відповідного нарахування штрафних санкцій. Отже, у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за вже перевірений період 2003року .

Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», штрафні санкції нараховуються та сплачуються у випадку несвоєчасної сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання.

У спірному випадку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем як платником податку не було, оскільки відповідачем було проведено залік через відшкодування відповідних сум ПДВ, у зв'язку з чим були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій .

Обставина проведення відповідачем заліків із зарахуванням сум відшкодування ПДВ в рахунок погашення податкової заборгованості з інших податків свідчить про погодження відповідачем з таким видом погашення заборгованості з інших податків, у зв'язку з чим безпідставними є посилання скаржника на заборону проведення заліків Законом України «Про Державний бюджет України на 2003 рік».

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем були доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме: наявності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2007р. № 0001851510/0 і податкового повідомлення-рішення від 02.07.2007р. № 0001841510/0. В той же час, відповідачем не доведено правомірності застосування до позивача штрафів за порушення граничних строків сплати податкового зобов'язання, та як наслідок не доведено законності спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, скасувавши податкові повідомлення-рішення від 02.07.2007р. № 0001851510/0 і № 0001841510/0.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених в оскаржуваній постанові.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови господарського суду Запорізької області відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_1, м. Бердянськ залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 20.02.2008р. у справі № 9/751/07-АП залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 22.04.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

  Суддя О.А. Проценко

Суддя Л.П. Туркіна