Рішення № 37258551, 17.02.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2014 р. Справа № 903/1470/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом ОСОБА_1, м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Шацьке Ремонтно-транспортне підприємство», смт. Шацьк

про визнання рішення наглядової ради ПрАТ «Шацьке РТП» №17 від 21.06.2013року недійсним

Суддя Гончар М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 11.10.2013р.)

від відповідача: Олейник І.Ю. (довіреність від 11.02.2014р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "Шацьке Ремонтно-транспортне підприємство" про визнання рішення наглядової ради ПрАТ "Шацьке РТП" №17 від 21.06.2013 року недійним з наступних підстав:

- ст. 2 та ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» - голова наглядової ради товариства, ОСОБА_4, був заінтересованою особою у вчинені даного правочину;

- постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. у справі №903/489/13 визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Шацьке ремонтно-транспортне підприємство», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Шацьке ремонтно-транспортне підприємство», оформлені протоколом загальних зборів акціонерів №1 від 05.04.2011 року;

- в мотивувальній частині постанови Рівненського апеляційного господарського суду на стор. 5 зазначено «відтак, з огляду на відсутність доказів, які підтверджують наявність кворуму на загальних зборах, в силу закону такі загальні збори не можуть вважатися правомочними, а прийняті на них рішення підлягають визнанню недійсними».

Ухвалами господарського суду Волинської області від 22.01.2014р. та від 30.01.2014р. розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.01.2014р. строк розгляд справи продовжено до 19.02.2014р.

Позивач через канцелярію суду 11.02.2014р. подав додаткові пояснення та уточнення до позовних вимог від 11.02.2014р. , в яких просить визнати недійним з моменту прийняття та таким, що не породжує правових наслідків, рішення Спостережної ради ВАТ «Шацьке РТП», правонаступником якого є ПрАТ «Шацьке РТП», оформлене протоколом засідання Спостережної рад ВАТ «Шацьке РТП» №17 від 21.06.2013р., додатково зазначивши:

- порушення прав акціонера, встановлених статтею 25 Закону України «Про акціонерні товариства» це право на:

1) участь в управлінні акціонерним товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства;

- на підставі спірного рішення наглядової ради укладений договір купівлі-продажу майнових прав (відступлення права вимоги), відповідно до якого приватне акціонерне товариство «Шацьке ремонтно-транспортне підприємство» в особі директора Шепелі Олександра Сергійовича передало належне йому право вимоги (майнові права) до товариства з обмеженою відповідальністю «Шацький ринок» по відшкодуванню заборгованості по орендній платі, в сумі 599 тис. грн. громадянину ОСОБА_6;

- ПАТ «Шацьке РТП» поручилося перед ОСОБА_6 за виконання ТзОВ «Шацький ринок» зобов'язань по відшкодуванню заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі всієї суми заборгованості;

- рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2013р. №369/7290/13-ц стягнуто солідарно з ПАТ «Шацьке РТП» 599 тис. грн..;

- своїми діями відповідач в особі його посадових осіб порушив конституційне право позивача - акціонера, володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, що призвело до завдання шкоди майновим інтересам товариства;

- спірне рішення наглядової ради протирічить ч. 1 ст. 51 ЗУ «Про акціонерні товариства».

Представник відповідача в судовому засіданні 12.02.2014 р. подав відзив на позовну заяву в якому повністю заперечує позовні вимоги та просить суд відмовити в задоволенні позову, з таких підстав:

- ОСОБА_4 не є заінтересованою особою, т.я. не є стороною правочину; не отримав винагороду за вчинення правочину; не придбав майно;

- на момент прийняття спірного рішення 21.06.2013р.наглядова рада була легітимним органом;

- позивач не надав доказів порушення його права акціонера.

Через канцелярію суду позивачем подано виписку про стан рахунку в цінних паперах на 21.06.2013р.

В судовому засіданні 12.02.2014р. було оголошено перерву для надання відповідачем пояснень на уточнення позовних вимог.

Через канцелярію суду 14.02.2014р. відповідачем подано уточнення до відзиву на позовну заяву, в яких останній зазначає:

- ст. 1 ГПК України та ст. 3 ЦК України надається право кожній особі звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав, тобто, лише в тому разі, коли діями відповідача порушується право чи інтереси безпосередньо позивача, а не взагалі з будь-яких питань, де, як вважає позивач, є порушення норм чинного законодавства;

- звіт за 2013 рік ще не розглядався загальними зборами акціонерів, рішення про виплату дивідендів ще не приймалось;

- стосовно твердження позивача про порушення його корпоративного права - брати участь в управлінні справами товариства, то воно є безпідставним та не обґрунтованим, оскільки оспорюване рішення наглядової ради №17 від 21.06.2013 року ніяким чином не забороняє чи обмежує позивача на участь у загальних зборах акціонерного товариства чи права бути обраним в органи управління чи контролю товариства чи будь-які інші корпоративні права;

- право користуватись та розпоряджатись своєю власністю не є корпоративним правом, оскільки це право не випливає із права власності позивача на акції акціонерного товариства та не залежить від участі позивача, як акціонера ПрАТ «Шацьке РТП» в управлінні акціонерним товариством;

- в позовній заяві не зазначено жодних підстав для визначення акту недійсним, зокрема не зазначено яку саме норму Закону порушують рішення, що оскаржуються, як і не вказано якому Закону України вони не відповідають.

Через канцелярію суду 17.02.2014р. позивачем подано заяву, в якій останній зазначає, що у проваджені судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами про цей предмет і з тих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору.

В судовому засіданні позивачем подано виписку про стан рахунку в цінних паперах на 29.01.2014р.

Відповідно до ст. 22 ГПК України подані документи приєднуються до матеріалів справи.

Представник позивача позов підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві та поданому уточненні.

Представник відповідача позов не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін та оглянувши матеріали справи, господарський суд,-

встановив:

Наглядова рада приватного акціонерного товариства «Шацьке ремонтно-транспортне підприємство» на засіданні 21 червня 2013 року (протокол №17) вирішила надати дозвіл директору ПрАТ «Шацьке РТП» Шепелі О.С. на укладення договору купівлі - продажу прав вимоги до ТзОВ «Шацький ринок» в сумі 599 000 грн. за ціною та на умовах на його розсуд, але не нижче ніж за 569 050 грн.

Позивач в позовній заяві просив визнати недійсним рішення наглядової ради ПрАТ «Шацьке РТП», оформлене протоколом наглядової ради ПрАТ «Шацьке РТП» №17 від 21.06.2013 року з підстав вчинення рішення заінтересованою особою, склад наглядової ради, що прийняв спірне рішення обраний загальними зборами акціонерів (протокол №1 від 05.04.2011р.), рішення про обрання якого було визнано в судовому порядку недійсним постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. у справі №903/489/13; спірне рішення прийняте з порушенням закону та прав акціонера.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

Згідно п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідентів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до Закону, а також інші правомочності, передбачені законом або статутними документами.

П.1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно п. 3.1. Статуту Приватного акціонерного товариства «Шацьке Ремонтно-Транспортне підприємство» (а.с. 12 - 34) товариство створюється та діє з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, покращення добробуту акціонерів у вигляді ринкової вартості акцій Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів.

Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

ОСОБА_1, згідно Договору купівлі продажу цінних паперів №53-09/12Б-1 від 24.02.2009р. (а.с. 40-44) є акціонером ПрАТ «Шацьке ремонтно-транспортне підприємство» та володіє простими акціями товариства у кількості 100 штук, що становить 0, 0116 % від загальної кількості акцій випущеними емітентом.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Позов заявлений фізичною особою ОСОБА_1, який станом на момент прийняття рішення наглядовою радою 21.06.2013 року, так і на день розгляду спору у суді являється акціонером приватного акціонерного товариства «Шацьке ремонтно-транспортне підприємство».

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Ч. 2 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

В п. 38 Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що учасники товариства (акціонери) , а також інші особи, права та законні інтереси, яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржувати до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові до виконання рішення.

Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства (п. 39 Постанови).

Однією з підстав визнання рішення наглядової ради недійсним позивач зазначає заінтересованість голови наглядової ради у вчиненні правочину на який дала дозвіл наглядова рада товариства рішенням від 21.06.2013р.

Ч.1 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент прийняття рішення від 21.06.2013р.) встановлено, що особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак: 1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; 2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; 3) внаслідок такого правочину придбаває майно; 4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).

Проте, такі доводи не заслуговують на увагу суду, т.я. ОСОБА_4 не є стороною правочину - договору купівлі - продажу майнових прав (відступлення права вимоги) від 03.07.2013р.; позивачем не підтверджені докази отримання винагороди ОСОБА_4, за вчинення такого правочину, а також отримання майна.

Покликання позивача на прийняття рішення 21.06.2013 року нелегітимним органом також є безпідставним, т.я. постанова Рівненського апеляційного господарського суду про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Шацьке ремонтно-транспортне підприємство» від 03.09.2013р. не стосується рішення від 21.06.2013р., прийнятого до набрання чинності постановою.

Такий висновок обґрунтовується п. 41 та п. 42 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008р. №13:

- при розгляді справ за позовами про визнання повноважень членів (члена) виконавчого органу, наглядової ради та інших органів товариства припиненими у зв'язку зі спливом строку, на який вони були обрані (призначені), судам необхідно врахувати, що такого способу захисту прав та законних інтересів чинним законодавством не передбачено. Повноваження посадових осіб товариства припиняються їх переобранням, і вирішення цього питання не належить до компетенції судів;

- при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися ч.3 ст. 92, ст. 241 ЦК. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільністю майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 09.03.1968р.

Така ж позиція викладена і в постанові Вищого господарського суд України від 25.04.2012р. по справі №5023/8747/11.

Відповідно до роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» №02-5/35 від 26.01.2000р. (зі змінами та доповненнями) підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову».

В додаткових поясненнях до позовної заяви представник позивача зазначив, що рішенням наглядової ради від 21.06.2013 року порушені права позивача: на отримання дивідендів; брати участь в управлінні справами; володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Ч.1 ст. 30 ЗУ «Про акціонерні товариства» визначено: дивіденд-частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про господарські товариства»).

Позивачем не надані докази прийняття загальними зборами акціонерів рішення про виплату дивідендів за фінансовий 2013 рік і вплив на розмір дивідендів правочину, вчиненого на підставі рішення наглядової ради від 21.06.2013 року №17.

Належним чином позивачем не обґрунтовано порушення його права на участь в управлінні справами товариства, т.я. зі змісту рішення наглядової ради від 21.06.2013 року №17, не вбачається обмеження таких прав позивача.

Таким же чином суд не визнає обґрунтованими порушення рішенням наглядової ради від 21.06.2013р. №17 права позивача володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

На підставі викладеного, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 20, 167 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 25, 30, 38, 51, 71 Закону України «Про акціонерні товариства» Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008р. №13, ст.ст. 12, 33, 34, 82, 84 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шацьке Ремонтно-транспортне підприємство» про визнання рішення наглядової ради ПрАТ «Шацьке РТП» №17 від 21.06.2013року недійсним - відмовити.

Повне рішення

складено 20.02.2014р.

Суддя М. М. Гончар