Ухвала суду № 37258234, 18.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р.Справа № 820/7913/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Бондар Д.О.

розглянувши у відкритомІу судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013р. по справі № 820/7913/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 р. позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області № 0004101720 від 07.05.2013 р. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Західна ОДПІ м. Харкова (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 р. в частині задоволених вимог та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, неврахування доказів, невірне і неповне встановлення обставин справи, що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, надав письмові заперечення та пояснення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що відповідачем проведено податкову перевірку позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Спецтрубомонтаж", ПП "Стройбелмаш" за період з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р. з питання правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт перевірки №1391/17.2-07/3082310954 від 17.04.2013 р. (а.с. 15-19).

За висновками акту перевірки позивачем порушено п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість у розмірі 14 293,00 грн. (вересень 2012 року - 3 778,00 грн., грудень 2012 року - 10 515,00 грн).

07.05.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004101720, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 21 439,50 грн. (основний платіж - 14 293,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 7 146,50 грн.) (а.с. 20).

Підставою нарахування позивачу податкового зобов'язання та штрафних санкцій є висновок відповідача про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ "Спецтрубомонтаж", ПП "Стройбелмаш".

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про порушення позивачем приписів податкового законодавства, безтоварність операцій не підтверджені доказами, тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що на підставі договору від 01.07.2012 р. позивач придбав у ПП «Стройбелмаш» гофроящик, стрейч пліва пакувальна, мішок поліетиленовий (а.с. 27).

В підтвердження виконання умов договору позивачем як до податкової перевірки, так і до суду надано копію договору, податкову, видаткову накладні, платіжне доручення (а.с. 28, 28 зворот)

Фізичне переміщення придбаного товару здійснено силами позивача орендованим автотранспортом.

Приданий товар використано позивачем у власній господарській діяльності при пакуванні гігієнічних виробів та їх подальшого продажу, що підтверджується актами списання ТМЦ , договором поставки від 19.10.2012 р. на користь ТОВ «Розвиток-21», ТОВ «ТСС ЛТД», видатковими накладними. (а.с. 29-30).

Також, судом встановлено, що на підставі договору поставки від 19.10.2012 р. № 119-ТБ/201 позивач придбав у ТОВ "Спецтрубомонтаж" радіатор алюмінієвий (а.с.31-34).

В підтвердження виконання умов договору надав до податкового органу, так і до суду копію договору, видаткову та податкову накладні, платіжні доручення, довіреності на отримання товару. (а.с. 39-41). Переміщення ТМЦ здійснено постачальником згідно умов договору.

Розрахунок проведено у безготівковий спосіб, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 88)

Придбані товари позивачем використано у власній господарській діяльності шляхом продажу ТДВ "Спец буд-3" у листопаді - грудні 2012 р., що підтверджується копіями угоди поставки, видатковими накладними, ТТН (а.с. 89-93,44, 47, 50, 53).

Крім того, на підставі додаткової угоди від 01.12.2012 р. до договору № 199-ТБ/201 ТОВ «Спецбудмонтаж» виконало на користь ФОП ОСОБА_3 (замовник) будівельно-монтажні роботи на об'єкті за адресою м. Харків, пр. 50-р.СРСР, 171, оф. 212.

Зазначене приміщення перебуває в користуванні позивача за договором оренди від 29.10.2012 р., що підтверджується відповідною копією цього договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч.1 ст.877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

В підтвердження виконання підрядних робіт позивачем надано договір, податкові накладні, кошторис, договірні ціни, відомість ресурсів, акт приймання виконаних робіт, платіжне доручення. (а.с. 37, 38).

На підставі податкових накладних, отриманих від ПП "Стройбелмаш" та ТОВ „Спецбудмонтаж" позивачем сформовано податковий кредит на суму 14 293,00 грн. (вересень 2012 року - 3 778,00 грн., грудень 2012 року - 10 515,00 грн).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2, ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Надані позивачем податкові накладні не містять недоліків форми, змісту або походження, тому є належною підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Відповідачем не надано доказів фізичної відсутності ТМЦ (робіт) у натурі, а так само їх використання не за призначенням, відсутності матеріальних, трудових або будь-яких інших виробничих ресурсів у покупця.

Посилання відповідача, як на доказ безтоварності господарських операції, на акти ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №749/2240/31939034 від 26.02.2013 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Спецтрубомонтаж" та акт №477/22.4-07/33122468 від 27.03.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Стройбелмаш", колегія суддів вважає помилковими.

Згідно ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Зокрема, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2013р. по справі № 820/4708/13а визнано протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Спецтрубомонтаж", за результатами якої складено акт від 26.02.2013р. № 749/2240/31939034, скасовано наказ на проведення перевірки, та податкові повідомлення - рішення, які були прийняті за її висновками, зобов'язано ДПІ виключити акт перевірки з підсистеми "Податковий аудит системи "Податковий блок" з відповідним коригуванням показників в підсистемі "Аналітична система" (а.с. 79-83, 125-133). Зазначене судові рішення набрали законної сили.

З огляду на зазначене, акт про проведення перевірки від 26.02.2013р. є такими, що одержаний з порушенням вимог законодавства, а тому не є належними та допустимими доказами по справі.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Стройбелмаш" від 27.03.2013р. не є належним доказом безтоварності господарських операцій позивача, оскільки таким актом фіксується факт перешкод для податкового контролю, і господарська діяльність не досліджується. З цих підстав, зазначений акт не містить достатніх даних щодо предмету доказування по даній справі, тому як не відображає обставин по операціям за договором поставки між позивачем та його контрагентом .

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких інших доказів на підтвердження доводів відповідача щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення податковим органом не надано.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту .

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції повно , всебічно та об'єктивно з'ясував обставини по справі, з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013р. по справі № 820/7913/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.02.2014 р.