Ухвала суду № 37257630, 21.02.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1090/14 Головуючий у 1-й інстанції: Ретинська Ю.І.

Суддя-доповідач: Кочеткової І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Воробйової І.А.,

При секретарі: Свинаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, Садівниче товариство «Ветеран» про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про зміну черговості одержання права на спадкування,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітня 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, зазначивши, що 29 квітня 2013 року помер ОСОБА_6, після смерті якого залишилася земельна ділянка НОМЕР_1 для ведення садівництва, площею 0,1089 га в садівничому товаристві „Ветеран", Заводського району міста Запоріжжя . Спадкоємцем другої черги являється сестра померлого ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, подавши у червні 2013 року відповідну заяву до нотаріальної контори. Посилаючись на те, що вона з жовтня 1998 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах зі спадкодавцем, вела спільне господарство, доглядала і опікувалася ним, оскільки внаслідок тяжкої хвороби він перебував у безпорадному стані і потребував стороннього догляду, просила про задоволення позову з підстав, передбачених ст. 1259 ч.4 ЦК України.

Заочним рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 14 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого залишилася земельна ділянка НОМЕР_1 в садівничому товаристві „Ветеран" (а.с.8).

Заповіт ОСОБА_6 не складався (а.с.53).

Спадкоємцем другої черги за законом являється сестра померлого ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, пождавши до нотаріальної контори 30 жовтня 2013 року відповідну заяву (а.с.51).

За даними МКП „Основаніє" відповідач ОСОБА_4 і спадкодавець ОСОБА_6 постійно проживали і були зареєстровані в АДРЕСА_1 (а.с.52).

До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 23 жовтня 2013 року звернулася також і позивач ОСОБА_3, яка постійно зареєстрована у АДРЕСА_2 (а.с.50).

За висновком МСЕК від 11 травня 1999 року ОСОБА_6 визнаний інвалідом третьої групи загального захворювання безстроково, протипоказана тяжка фізична праця (а.с.14).

Відповідно до медичної довідки, виданої Запорізьким обласним патологоанатомічним бюро 30 квітня 2013 року за №71 причиною смерті ОСОБА_6 являється злоякісне новоутворення передміхурової залози (а.с.13).

Інших даних про тяжкі захворювання спадкодавця, його безпорадний стан, потребу у сторонньому догляді протягом тривалого часу матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

За положеннями ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Застосування наведеної норми права з урахуванням вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України вимагає доведення позивачем факту опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу, а також перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, зумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 посилалася на те, що вона з 1998 року перебувала у фактичних шлюбних стосунках зі спадкодавцем, вела з ним спільне господарство, опікувалася своїм цивільним чоловіком, який тривалий час хворів і перебував у безпорадному стані, а його рідна сестра ніякої допомоги братові не надавала.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог щодо тривалого догляду за спадкодавцем, який за даними оглянутої в судовому засіданні медичної картки з кінця 2011 року за медичною допомогою не звертався, мав постійні доходи у вигляді заробітної плати та пенсії, та дійшов висновку, що позивач не набула права на спадкування за законом разом зі спадкоємцями другої черги.

Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, являються безпідставними.

Тривале проживання ОСОБА_3 однією сім'єю з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу, несення витрат на поховання спадкодавця не являються достатньою підставою для зміни черговості спадкування.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про такі порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення.

Рішення суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст.307,308,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2014 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: