Рішення № 37252014, 12.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.14р. Справа № 904/5000/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект", м. Дніпропетровськ

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Відродження-1", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3024198,24 грн.

Головуючий колегії, суддя Крижний О.М.

Суддя Єременко А.В.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому просить стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Відродження-1" заборгованість у розмірі 3 024 419,24 грн. (з них - 1850000,00 грн. - сума основного боргу, 256500,00 грн. - інфляційні нарахування, 165643,44 грн. - 3% річних, 752054,80 грн. - штрафні санкції), а також судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за попереднім договором №01/02/10-1 від 01.02.2010 року.

04.09.2013 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, підписаний 30.08.2013 року, в якому просить суд задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" частково, стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Відродження-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" суму авансу 850000,00 грн.

Таким чином, відповідач визнає частково суму боргу. Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України: у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом відмовлено у прийнятті визнання позову у зв'язку з тим, що він не відповідає чинному законодавству, оскільки підписаний директором ОСОБА_1, а відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником Приватного сільськогосподарського підприємства "Відродження-1" станом на 30.08.2013 року є ОСОБА_2.

Також, ухвалою суду від 22.01.2014 року відповідача було зобов'язано надати докази підтвердження повноважень директора Приватного сільськогосподарського підприємства "Відродження-1" - ОСОБА_1 станом на дату підписання відзиву на позовну заяву - 30.08.2013 року, однак вимоги ухвали відповідачем не виконані.

05.09.2013 року від позивача надійшло заперечення на відзив, в якому зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними і задоволенню не підлягають.

Розгляд справи був відкладений з 31.07.2013 року на 20.08.2013 року. Ухвалою суду від 20.08.2013 року розгляд справи було продовжено строком на 15 днів та відкладено на 05.09.2013 року. 05.09.2013 року було оголошено перерву до 06.09.2013 року. 06.09.2013 року у зв'язку зі складністю справи суд вирішив розглядати справу колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду №354 від 09.09.2013 року для розгляду даної справи у зв'язку зі складністю обставин спору призначено колегію у складі трьох суддів: головуючий колегії, суддя - Крижний О.М., судді - Первушин Ю.Ю. та Рудовська І.А.

Ухвалою суду від 12.09.2013 року справу прийнято до свого провадження та призначено в судове засідання на 26.09.2013 року. Розгляд справи був відкладений з 26.09.2013 року на 07.11.2013 року. Ухвалою суду від 07.11.2013 року розгляд справи продовжено на 15 днів та відкладено на 26.11.2013 року.

Розпорядженням голови господарського суду №523 від 29.11.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Рудовської І.А. у відпустці, змінено склад колегії по розгляду справи №904/5000/13 на новий у складі трьох суддів: суддя - Крижний О.М., судді - Єременко А.В. та Первушин Ю.Ю.

Ухвалою суду від 02.12.2013 року справу прийнято до свого провадження та призначено в судове засідання на 19.12.2013 року.

Розгляд справи був відкладений з 19.12.2013 року на 22.01.2014 року. Ухвалою суду від 22.01.2014 року розгляд справи продовжено на 15 днів та відкладено на 12.02.2014 року.

12.02.2014 року у судове засідання з'явився ОСОБА_3 у якості представника відповідача.

Відповідно до ч.6 ст. 28 ГПК України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін.

В матеріалах справи (а.с.120) міститься договір про надання правової допомоги №7 від 05.09.2013 року, підписаний директором ПСП "Відродження-1" ОСОБА_1

Однак, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником Приватного сільськогосподарського підприємства "Відродження-1" станом на 05.09.2013 року є ОСОБА_2.

Таким чином, адвокат ОСОБА_3, який з'явився в судове засідання, не може бути належним представником відповідача, а тому суд не може допустити його до участі у справі.

В судовому засіданні 12.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" (Контрактант) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Відродження-1" (Виробник) було укладено Попередній договір №01/02/10-1 (договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку, в строки та на умовах, визначеним договором, сторони зобов'язуються укласти договір контрактації сільськогосподарської продукції ("Основний договір").

Відповідно до ч.1 ст.635 Цивільного кодексу України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір складається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до п.1.1.1 Попереднього договору Виробник зобов'язаний виростити і передати у власність Контрактанта ріпак (продовольчий, сор 2%, волога 7%) врожаю 2010 року (товар) не пізніше 30.06.2010 року, а Контрактант зобов'язується прийняти і здійснити розрахунок за товар у строк, у розмірі і в порядку, передбаченому даним договором.

Пунктами 2.10, 2.11 договору передбачено, що виробник зобов'язаний за 5 днів до підписання Основного договору письмово підтвердити наявність у нього в повному об'ємі підготовленого до продажу Контрактанту товару. Невиконання виробником даного пункту договору розцінюється як ухилення від підписання Основного договору. Граничною датою укладення сторонами Основного договору, вказаного в п.1.1 даного договору, є 30.06.2010 року.

Контрактант здійснює оплату завдатку у розмірі 1 200 000,00 грн., у тому числі НДС 20% - 200000,00 грн. (п.5.2 договору).

У випадку порушення виробником строку передачі товару, вказаного в п.2.2 договору, він зобов'язується оплатити контрактанту штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару, за кожен день прострочення передачі товару (п.6.5 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до завершення сторонами основного договору (п.9.1 договору).

Причиною спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за попереднім договором.

На виконання умов договору у лютому 2010 року позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача суму 1000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1410 від 02.02.2010 року (а.с.15).

Однак до 30.06.2010 року, як це передбачено п.2.11 попереднього договору, основний договір між сторонами не було укладено, пропозицій щодо його укладення на адресу позивача не надходили, поставка товару не здійснювалася.

Таким чином, як зазначає позивач у позові, відповідно до ч.3 ст.635 Цивільного кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, виконане відповідачем підприємством неналежним чином, та є таким, що припинилося, а завдаток, перерахований позивачем на користь відповідача у сумі 1000000,00 грн., підлягає поверненню у подвійному розмірі.

Проте з такими висновками погодитися не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору.

Завдаток одночасно є доказом самого факту існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.

З огляду на зазначене та положення ст.ст.546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання.

Натомість згідно з частиною ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попередніх договором.

Оскільки договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана однією зі сторін грошова сума є авансом, який підлягає поверненню (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 13 лютого 2013 р. у справі N 6-176цс12).

Необґрунтоване ухилення однієї із сторін попереднього договору від укладення основного договору може бути підставою лише для відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням, оскільки зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором (ч.2,3 ст.635 ЦКУ).

Крім того, частиною першою статті 635 ЦКУ передбачено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Господарським судом встановлено, що у визначений попереднім договором строк основний договір контрактації сільськогосподарської продукції укладений не був, а тому одержані Приватним сільськогосподарським підприємством "Відродження-1" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" є не завдатком, а авансом. Таким чином підлягає поверненню позивачу сума 850000,00 грн., з урахуванням повернутих позивачу коштів у сумі 150000,00 грн., про свідчать платіжні доручення №12 від 14.10.2011 року (банківська виписка №000066 від 14.10.2011 року на суму 100 000,00 грн.) та №12 від 02.04.2012 року (банківська виписка №000018 від 02.04.2012 року на суму 50 000,00 грн.) (а.с.17, 18).

Договір не встановлює строки виконання зобов'язання з повернення вказаних коштів. Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надав до матеріалів справи копії вимог про виконання зобов'язання. У той же час, докази отримання вимог відповідачем відсутні.

Відповідно до п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року: днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З доданих позивачем описів вкладення, поштових чеків та реєстрів поштових відправлень неможливо встановити факт отримання відповідачем вимог про виконання зобов'язання. Також позивачем не додано повідомлення підприємства зв'язку про неможливість вручення поштових відправлень з вимогами про виконання зобов'язання. Хоча вказані документи вимагалися ухвалами суду.

Відсутність вказаних доказів позбавляє суд встановити дату виникнення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати та оцінити правильність розрахунку.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 165643,44 грн. та інфляційних втрат у розмірі 256500,00 грн. підлягають залишенню без розгляду.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% у розмірі 752054,80 грн.

Відповідно до п.6.5 договору, що у випадку порушення виробником строку передання товару, вказаного в п.2.2 даного договору, він зобов'язується сплатити контрактанту штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару за кожен день прострочення передання товару.

З цього приводу суд зазначає наступне. Штраф передбачався сторонами як умова основного договору, який укладено не було. Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 17000,00 грн. (850000,00*2%).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Відродження-1" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, буд.13, оф.77; ідентифікаційний код 33796389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" (49100, м. Дніпропетровськ, проспект Героїв, буд.4, кв.400; ідентифікаційний код 31793496) заборгованість у розмірі 850000,00 грн. та судовий збір у розмірі 17000,00 грн.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1000000,00 грн. основного боргу - відмовити.

Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 165643,44 грн. та індексу інфляції у розмірі 256500,00 грн. - залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 17.02.2014 року

Головуючий колегії, суддя О.М. Крижний

Суддя А.В. Єременко

Суддя Ю.Ю. Первушин