Ухвала суду № 37251615, 11.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4041/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії" "Автомобільні дороги України" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області до дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії" "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: стягнути заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 50 750,55 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2013 року адміністративний позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 50 750 (п'ятдесят тисяч сімсот п'ятдесят ) грн. 55 коп. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за липень-вересень 2013 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином. При цьому позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно розрахунку суми позову, розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, картки особового рахунку за липень-вересень 2013 року становить 50 750,55 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що самостійно відповідач не сплатив заборгованість у визначений законом строк, а також під час розгляду справи в судді першої та апеляційної інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) є платниками збору - фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають фактичні витрати ПФ України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам, зайнятих повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 у розмірі 100 % від фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій.

Згідно абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п.п. 6.8 Інструкції, підприємства зобов'язані щомісяця до 25 числа вносити до Пенсійного Фонду зазначену в розрахунку-повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , призначених на пільгових умовах.

Як вже встановлено зазначена сума не була сплачена відповідачем самостійно у терміни передбачені п.п. 6.8 п.6 Інструкції, а тому визначається як сума страхових внесків, що своєчасно не сплачені страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою), що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом про стягнення даної недоїмки до суду.

Окрім того, в постановах Верховного Суду України, зокрема від 25 вересня 2012 року №№ 21-251а12, 21-293а12, від 17.12.2013 року № 21- 453а13, висловлена правова позиція, що обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Безпідставні посилання відповідача, що розрахунки повідомлення фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, не стримувались дочірнім підприємством "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", оскільки до матеріалів справи надано рекомендоване повідомлення про вручення за адресою останнього листа пенсійного органу в якому містились розрахунки заборгованості (а.с. 7).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення , а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії" "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.