Ухвала суду № 37249509, 20.02.2014, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Мальченко В.І.

Доповідач - Пащенко Л.В.

Справа № 419/1782/13-ц

Провадження № 22ц/782/376/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді: Пащенко Л.В.

суддів: Медведєвої Л.П., Соловей Р.С.

при секретарі: Скоробогатовій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 08 січня 2014 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просила суд стягнути з відповідача 1362 грн. за проживання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в гуртожитку та 1606,40 грн. вартості її проїзду, що в загальній сумі складає 2971,40 грн.

В обґрунтування вимог зазначила, що з 08.12.1990 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 25.06.2013 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на її повному утриманні. Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 16.10.2013 року з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини від доходів відповідача. Повнолітня ОСОБА_4, є студенткою V курсу денної форми навчання СНУ ім. В.Даля, проживає в гуртожитку в м. Луганську, та не має можливості працювати, в зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги. Відповідач, добровільно матеріальної допомоги дочці не надає, хоча має таку можливість.

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 08 січня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на повнолітню дитину було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, з приводу неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В ст. 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 є студенткою 5 курсу, бюджетної форми навчання, денного відділення СНУ ім.. В.Даля, спеціальність «Управління персоналом та ЕП», строк навчання по 30.06.2014 року, що підтверджено довідкою від 03. 10.2013 року № 285 (а.с. 11)

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 16.10.2013 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 було стягнуто аліменти в сумі 1/3 від доходів відповідача щомісячно, т.б. стягнуто аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4, яка продовжує навчання.

Позивачкою в обґрунтування своїх позовних вимог про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_4, яка продовжує навчання, до суду першої інстанції також була додана копія квитанції від 28.10.2013 року про оплату за проживання у гуртожитку 1362 грн. та довідку ПАТ «ЛРУАС» Луганської АС-1 від 28.10.2013 року про вартість проїзду до місця навчання (а.с.7-8)

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що стягнення додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання діючим законодавством не передбачено.

Участь батьків у додаткових витратах на дитину передбачено ст. 185 СК України, відповідно до якої той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання передбачені главою 16 СК України (ст.198 - 201 СК України).

Зокрема ст. 201 СК України передбачено, що відносини між батьками та дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу. В переліку статей відсутня ст.185 СК України, яка знаходиться в 15 главі цього Кодексу, а отже, до спірних правовідносин щодо утримання батьками своїх повнолітніх дітей в зв'язку з їх навчанням норми ст. 185 СК України щодо стягнення додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини не застосовуються.

За таких обставин, колегія суддів вважає висновки місцевого суду обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли привести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209, 308 ЦПК України судова колегія,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 08 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: