Рішення № 37248918, 19.02.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року

Справа № 912/2385/13

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Г.Б. Поліщук, розглянув матеріали справи № 912/2385/13 від 30.12.2013 року

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ

до приватного підприємства "Дніпро", смт. Голованівськ Кіровоградської області

про вилучення предмета лізингу, стягнення 133476,36 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" звернулось до господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою до приватного підприємства "Дніпро" про вилучення предмету лізингу за договором №0187 від 20.03.2008р. – трактора New Holland Т8040, шасі Z7RW06017 державний номер 44105АА та стягнення заборгованості у розмірі 133476,36грн., із яких заборгованість за лізинговими платежами 124947,62грн., пеня 8528,74грн. та судових витрат.

Позовна заява мотивована невиконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0187/ДЛ від 20.03.2008 року, що полягає у простроченні сплати лізингових платежів більше ніж 30 календарних днів.

Ухвалою господарського суду від 30.12.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, сторони зобов'язано подати до суду докази, необхідні для вирішення спору.

Ухвалами від 15.01.2014 року та 05.02.2014 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних ухвалами суду доказів.

В судових засіданнях представники позивача та відповідача участі не брали. В матеріалах справи в наявності належні докази повідомлення сторін про час та місце розгляду даної справи (а.с. 27, 39, 40, 43, 44).

Відповідачем 15.01.2014 року надіслано на адресу господарського суду платіжне доручення від 13.01.2014 року №3102 про сплату ТОВ "Елемент Лізинг" 133476,36грн., призначення платежу: оплата за трактор згідно договору №0187/ДЛ від 20.03.2008р. лізинговий платіж – 124947,62грн., пеня 8528,74 грн. без ПДВ. Крім того, у листі відповідач просить закрити провадження у справі у зв’язку із погашенням боргу.

Враховуючи, що позивачем, на неодноразову вимогу суду, не було подано докази, визначені в ухвалах суду, господарський суд розглядає дану справу за наявними матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 20.03.2008 року укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0187/ДЛ. За умовами даного договору ТОВ "Елемент Лізинг" (Лізингодавець) придбає у власність Предмет лізингу і надає його приватному підприємству "Дніпро" (Лізингоотримувач) за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору і Правил (додаток №1). Найменування предмета лізингу і його технічні характеристики вказані у Специфікації (додаток №2).

У відповідності до п. 5.1 договору ціна договору формується і вказується в національній валюті України – гривні з указанням відповідного еквіваленту у доларах США по курсу Національного банку України на день підписання договору.

Загальна сума договору лізингу 265902,74 дол. США, що є еквівалентом 1342808,79грн. (п. 5.2 договору лізингу), в т.ч. авансовий платіж 25500,00дол. США, що є еквівалентом 128775,00грн., періодичні лізингові платежі 238702,74дол. США що є еквівалентом 1205448,79грн.

Комісія за передачу Предмета лізингу становить 1700,00 дол. США, що є еквівалентом 8585,00грн. (п. 5.2.2. договору лізингу); викупна вартість однієї одиниці предмета лізингу на момент закінчення договору лізингу 50,00 дол. США, що еквівалентно 252,50грн. (п. 5.3. договору лізингу); комісія за передачу одного Предмета лізингу у власність 400,00 дол. США, що еквівалентно 2020,00грн. Лізингодавець не стягує вказану комісію в разі, якщо Лізингоотримувач не припускався протягом строку дії даного договору порушень з оплати лізингових платежів (п. 5.4. договору лізингу).

У відповідності до Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (надалі – Правила), що є додатком №1 до договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0187/ДЛ від 20.03.2008 року, Лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування Предметом лізингу зобов'язується оплатити Лізингодавцеві: лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в Графіку лізингових платежів (додаток №3 до договору лізингу) та інші платежі, зазначені в статті 5 договору лізингу. Зобов'язання зі сплати лізингових платежів наступають із моменту передачі предмета лізингу Лізингоотримувачеві, тобто з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі предмета лізингу.

Як зазначив позивач у поданій позовній заяві, лізингові платежі не сплачувались відповідачем починаючи з 15.10.2012 року.

У відповідності до додатку № 3 до договору (графік лізингових платежів), з урахуванням п. 5.6 договору фінансового лізингу, відповідач у період з листопада 2012 року по квітень 2013 року зобов'язаний був сплатити лізингові платежі на загальну суму 124947,62грн. Крім того, позивачем, на підставі п. 5.1 додатку №1 до договору нарахована пеня в сумі 8528,74грн.

Відповідачем подано до господарського суду докази сплати зазначеної заборгованості (а.с. 35).

У відповідності до п. 1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в даній частині.

В частині позовних вимог про вилучення у відповідача предмету лізингу, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач у поданій позовній заяві як на підставу заявленої вимоги про вилучення предмета лізингу посилається на ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг", за приписами якої Лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу.

У статті 8 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, які є Додатком №1 до договору фінансового лізингу №ЭЛ/Кив-0187/ДЛ від 20.03.2008 року перелічені випадки, у яких Лізингодавець має право розірвати договір лізингу або відмовитися від виконання договору лізингу в однобічному порядку, у тому числі, якщо заборгованість Лізингоодержувача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів.

Положеннями вказаної статті врегульовано також підстави вилучення предмета лізингу, які зокрема передбачають, що при настанні випадків, зазначених у п.п. 8.2.4-8.2.12 і невиконання умов, зазначених у п. 8.4 даних правил, Лізингодавець має право вимагати від Лізингоотримувача повернути йому Предмет лізингу. При цьому Лізингоотримувач зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати одержання повідомлення від Лізингодавця доставити Предмет лізингу в робочому стані з урахуванням нормального зносу до місця, зазначеного Лізингодавцем. Всі ризики й витрати, пов'язані з поверненням предмета лізингу, приймає на себе Лізингоотримувач.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Виходячи зі змісту лізингових правовідносин, визначених положеннями ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", внаслідок укладання договору фінансового лізингу Лізингоодержувач набуває право тимчасового правомірного володіння та користування майном - предметом лізингу.

Виходячи з сукупного аналізу п.4 ч. 1 ст. 10 та п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" захищуване шляхом подання позову суб’єктивне право позивача в сфері лізингових правовідносин на повернення Лізингоодержувачем предмету лізингу (і відповідно обов’язок останнього) покладений у залежність від факту попереднього припинення договору, в даному випадку – у зв’язку із односторонньою відмовою.

Згідно положень ч.7 ст.180 Господарського кодексу України та ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України час реалізації Лізингоодержувачем здобутого права відносно предмету лізингу визначається строком дії відповідного договору, припинення якого зумовлює зникнення правової підстави для реалізації Лізингоодержувачем права володіння та користування майном, а відтак і виникнення у останнього обов'язку з повернення майна у відповідності до п.7 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, що має наслідком відповідно повну чи часткову зміну умов зобов'язання, або його припинення. Аналогічні положення відносно договорів закріплені приписами ч.3 ст.651 та ч.2 ст.653 цього Кодексу.

Статтею 8 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів сторони передбачили можливість відмови Лізингодавця від договору. Таке право також закріплене ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг" і покладене в залежність від наявності прострочення (повністю або частково) лізингового платежу понад 30 днів.

При цьому, як встановлено ч.3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" відмова від договору є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Разом з тим, у Загальних правилах фінансового лізингу транспортних засобів сторони передбачили обов'язок Лізингоодержувача повернути Лізингодавцю предмет лізингу у визначених випадках протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення від Лізингодавця, у якому має бути визначено місце, до якого слід доставити предмет лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, не зважаючи на неодноразові вимоги суду, не подано до господарського суду доказів направлення відповідачеві відповідного повідомлення.

При цьому господарський суд враховує, що відповідачем подано до господарського суду докази здійснення лізингових платежів. Даний факт позивачем не спростовано.

Таким чином, договір фінансового лізингу не був припинений у зв'язку із односторонньою відмовою Лізингодавця до подання ТОВ "Елемент Лізинг" позову до господарського суду, а тому у позивача не виникло права вимагати повернення майна, а у відповідача не виникло обов'язку повернення предмету лізингу.

За викладених обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, вважає за необхідне у задоволенні вимог позивача щодо вилучення у відповідача предмету лізингу відмовити.

Враховуючи те, що відповідач оплатив позивачу суму боргу після порушення провадження судом у справі, судовий збір в сумі 2669,53грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача. Судовий збір в сумі 17195,98грн. (що стосується вимоги про вилучення предмету лізингу) покладається на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 10, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 615, 631, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 292 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення 133476,36грн. припинити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного підприємства "Дніпро" (26500, Кіровоградська область, смт.Голованівськ, вул.Енгельса, 30, код ЄДРПОУ 30077947) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (03035, м.Київ, вул.Митрополита Василя Липківського, 45, офіс 603, код ЄДРПОУ 34832663) 2669,53грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.Б. Поліщук