Ухвала суду № 37247299, 18.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р.Справа № 816/6610/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2014р. по справі № 816/6610/13-а

за позовом Дочірнього підприємства "Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 р. позов ДП "Плюс" ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" задоволено частково, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 25.10.2013 р. № 190-22.

ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неврахування доказів, невірне і неповне встановлення обставин справи, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволені безпідставно, справа вирішена неправильно.

ДП "Плюс" ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" (далі-позивач) подало заперечення проти апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП "Плюс" ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за лютий 2013 року, за результатами якої складено акт від 16.09.2013 року № 930/16-01-15-01/37061561 (а.с.55-75).

30.09.2013 року на підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0011081501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 16 160,25 грн. (основний платіж на суму 12 893,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 223,25 грн.) (а.с. 52).

Вказане ППР отримано позивачем 11.10.2013 р. (а.с. 53).

21.10.2013 р. ДП "Плюс" ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" оскаржено ППР від 30.09.2013 р. № 0011081501 в судовому порядку, про що повідомлено відповідача (а.с. 78, 79).

25.10.2013 р. відповідачем винесено податкову вимогу № 190-22, якою пред'явлено до сплати 8442, 64 грн. (а.с. 7, 22). Як встановлено судом, грошова сума за вказаною податковою вимогою включає податкові зобов'язання, призначені позивачу ППР від 30.09.2013 р. № 0011081501 (а.с. 21).

Задовольняючи позов, в частині вимог про скасування податкової вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірною вимогою пред'явлено до сплати позивачу грошове зобов'язання, що не набуло узгодженого характеру.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Колегія суддів зазначає, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.

Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Як встановлено судом, 21.10.2013 р. ДП "Плюс" ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" оскаржено ППР від 30.09.2013 р. № 0011081501, що підтверджується копіями ухвал ПОАС по справі 816/6079/13-а від 23.10.2013 р. та 08.01.2014 р. (а.с. 78, 127,80). Про факт оскарження ППР в судовому порядку позивачем повідомлено податковий орган.

У зв'язку із цим грошове зобов'язання, призначене позивачу ППР від 30.09.2013 р. № 0011081501, не набуло узгодженого характеру, а отже спірна вимога від 25.10.2013 р. № 190-22 про сплату такого зобов'язання позивачем є передчасною та суперечить ст. 56, 59 ПК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2014р. по справі № 816/6610/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В.