Постанова № 37244040, 12.02.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 року Справа № 811/3997/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. за участі секретаря судового засідання Побочій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Капітал Центр» (надалі - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2013р. №0000480154 яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 371667 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач як на підставу для зменшення позивачеві від'ємного значення ПДВ вказує на те, що позивачем безпідставно скориговано суму ПДВ в розмірі 371667 грн. по податковим накладним, виписаним ПрАТ «Ново миргородський елеватор», що перевищують термін 1095 днів. На думку відповідача, у разі, якщо сум компенсації вартості товарів/послуг чи повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з ПДВ, то платник податку - постачальник не може зменшити податкові зобов'язання.

Позивач вказує, що висновки відповідача ґрунтуються на неправильному застосуванні до спірних правовідносин положень ст. 102 ПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач вимог позову не визнав з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов (40, 41).

В судовому засіданні 12.02.2014 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 17.02.2014р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (продавець) та ВАТ «Новомиргородський елеватор» (покупець) 25 грудня 2009року був укладений договір купівлі-продажу з передоплатою №463, за умовами якого продавець продає, а покупець купує продукцію ріпаку врожаю 2010р. у кількості 1600 тон на загальну суму 4800000 грн. (а.с.13-15).

На підставі рахунку позивача від 25.12.2009о. №463 (а.с. 60), ВАТ «Новомиргородський елеватор» перерахував позивачеві 100% попередньої оплати в сумі 4800000грн. (а.с. 17-19).

Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), а саме, п.п. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Зважаючи на вказані положення Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку зарахуванням коштів від покупця, позивачем було виписано податкові накладні №1259 від 29.12.2009р., №1258 від 29.12.2009р., №1256 від 28.12.2009р., №1257 від 28.12.2009р. (а.с. 20-23).

03.05.2012р. між позивачем та ПрАТ «Новомиргородський елеватор» було укладено додаткову угоду №1 до договору 463 купівлі-продажу товару з передоплатою, якою сторони домовилися у зв'язку з неможливістю продавцем виконати своє зобов'язання по договору, від повертає отриману попередню оплату в розмірі 120000 грн. до 31.05.2012р. та 2230000 грн. до 31.12.2013р. (а.с. 16).

Відповідно до листа ПрАТ «Новомиргородський елеватор» від 11.04.2013р. (а.с. 24), позивачем здійснено повернення грошових коштів в сумі 2230000 грн., що підтверджено копією платіжного доручення №54 від 12.04.2013 р. та випискою по рахунку (а.с.25, 74).

Згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно п. 192.3 ст. 192 ПК України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

У зв'язку з повернення суми попередньої оплати та на виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України, позивачем був виписаний розрахунок №2 від 12.04.2013р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №1259 від 29.12.2009р. на загальну сум суму «-» 1116666,67 грн., ПДВ - 223333,33 грн. та розрахунок №1 від 12.04.2013р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №1258 від 29.12.2009р. на загальну сум суму «-» 741666,67 грн., ПДВ - 148333,33 грн. (а.с. 26, 27).

З урахуванням вказаних обставин у позивача виникло право на зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ у квітні 2013р.

14.06.2013р. відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ за квітень 2013р.

Результати перевірки оформлені актом №385/15-4/35720615 (а.с.8-11).

В ході перевірки встановлено, що на порушення п. 187.1 ст. 187, 192.1 ст. 192 ПК України, позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання а сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ за квітень 2013р. в сумі 371667 грн.

Висновок відповідача ґрунтується на порушенні позивачем положень ст. 102 ПК України, оскільки, на думку відповідача, у разі, якщо сум компенсації вартості товарів/послуг чи повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з ПДВ, то платник податку - постачальник не може зменшити податкові зобов'язання.

Разом з тим, суд вважає, що положення ст. 102 ПК України в даному випадку не підлягають застосуванню зважаючи на таке.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням підлягає зменшенню сума від'ємного значення ПДВ, а не сума відшкодування ПДВ. Положення п. 102.5 ст. 102 ПК України не регулюють питання формування від'ємного значення ПДВ, а отже посилання відповідача на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем завищена сума від'ємного значення ПДВ у квітні 2013 року, є безпідставними.

Положення ст. 102 ПК України регулює строки давнини у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому у останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Для застосування цієї норми встановленню підлягає дата виникнення права на відшкодування податку.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за приписами п. 200.4 ст. 200 ПК України:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніш виникнення від'ємного значення податку за результатами обрахування різниці між значеннями податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду.

Зменшення сум податкових зобов'язань з ПДВ позивача за результатами господарських операцій з повернення попередньої оплати мали місце у квітні 2013 року, а тому приймаються до обліку та можуть впливати на виникнення від'ємного значення податку саме у квітні 2013 року. Відповідно, право на відшкодування податку у зв'язку з вказаними операціями виникає у позивача не раніш вказаного періоду. Саме від виникнення цього права, а не від дати виникнення податкових зобов'язань, які коригуються, починає відлік строк на подання заяви про відшкодування податку.

Податковий кодекс України не містить норм, які б обмежували у часі обов'язок продавця відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ у разі повернення ним передплати за товари (роботи). Тому висновки відповідача про порушення п. 102.5 ст. 102 ПК України є необґрунтованими.

Враховуючи те, що рішення ухвалено на користь позивача, останньому слід повернути сплачений судовий збір в розмірі 458,81 грн. (а.с. 31).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013р. №0000480154.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів в Кіровоградській області грошові кошти в сумі 458,80 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17.02.2014р.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П.