Постанова № 37238488, 13.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 р. Справа № 804/318/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представників позивача Рудницької Ю.О., Ярової Н.В.

представників відповідача Водопоєнко О.В., Келембета О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маямі-Сервіс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000052230 від 25.02.2013р.,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маямі-Сервіс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2013 року №0000052230 про застосування штрафних санкцій в розмірі 61794,90 грн.

Разом з позовною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маямі-Сервіс" надало клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, а саме: про можливість оскарження відповідного рішення податкового органу протягом 1095 днів з моменту його отримання.

В судовому засіданні, позивачу було поновлено строк звернення до суду з урахуванням пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позову зазначено, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2013 року №0000052230 про застосування штрафних санкцій в розмірі 61794,90 грн., оскільки, податковим органом був застосований поверхневий, формальний підхід до дослідження Z-звітів, КОРО, касової книги, фактично не було проведено звірення сум по Z- звітам з даними касової книги на предмет їх відповідності, не враховувалися фактичні дати надходжень готівки.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку кафе-бару, що належить ТОВ «Маямі-Сервіс», який розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 1, в якому здійснює діяльність позивач.

В ході вказаної перевірки встановлено неоприбуткування (неповне оприбутковування) готівкових коштів у касі підприємства на загальну суму 12358,98 грн., а саме:

- часткове неоприбуткування готівкових коштів у касі (касовій книзі) підприємства на суму 3164,00 грн.;

- неоприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства на суму 5496,88 грн. 09.04.2012 року, яка згідно квитанції ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» від 09.04.2012 року №11 внесена в установу банка фізичною особою ОСОБА_5;

- згідно відомості на виплату грошей № МС-0000010 за травень 2012 року від 08.06.2012 року виплачено працівникам товариства 5086,19 грн., що підтверджено підписами отримувача готівкових коштів. Видатковим касовим ордером від 08.06.2012 року №116 із каси на виплату заробітної плати видано 428,19 грн., ВКО від 11.06.2012 року №117 - видано 2110,94 грн., ВКО від 11.06.2012 року №118 - видано 799,54 грн. Загальна сума виданих на виплату заробітної плати з 08.06.2012 року по 12.06.2012 року грошей склала 3338,67 грн., а отримано робітниками товариства за цей період 5086,19 грн., тобто готівкові кошти в сумі 1747,52 грн. видані робітникам товариства без оприбуткування в касі підприємства;

- згідно відомості на виплату грошей № МС-0000011 за червень 2012 року від 25.06.2012 року виплачено працівникам товариства 5877,45 грн., що підтверджено підписами отримувачів готівкових коштів ВКО від 25.06.2012 року №125 із каси на виплату заробітної плати видано 2937,12 грн. та ВКО від 27.06.2012 року №126 - видано 989,75 грн. Загальна сума виданих на виплату заробітної плати з 25.06.2012 року по 27.06.2012 року грошей склала 3926,87 грн., а отримано робітниками товариства за цей період 5877,45 грн., тобто готівкові кошти в сумі 1950,58 грн. видані робітникам товариства без оприбуткування в касі підприємства.

За результатами перевірки складено акт від 20.02.2013р. № 0015/04/64/23/35339042 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року № 0000052230 про застосування до ТОВ «Маямі-Сервіс» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 61794,90 грн. (12358.98 грн. х 5) - за неоприбуткування (неповне оприбуткування) готівкових коштів в касі підприємства.

В подальшому, податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року № 0000052230 оскаржено в адміністративному порядку, за результатами чого, Державна податкова служба у Дніпропетровській області збільшила суму штрафних (фінансових) санкцій на 100 грн. у податковому повідомленні-рішенні Лівобережної МДПІ від 25 лютого 2013 року №0000052230, а в іншій частині зазначене рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач ознайомився з актом перевірки, отримав відповідний екземпляр та підписав без будь-яких зауважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Вимоги до організації та регулювання обігу готівки (включаючи порядок оприбуткування готівки) регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №277 (далі - Положення № 637).

Відповідно до пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 3.3 Положення № 637, зазначено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Відповідно до пункту 3.4 Положення № 637, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.

Пунктом 3.5 Положення № 637 передбачено, що видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Згідно з пунктом 3.6 Положення № 637, зазначено, що видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.

Пунктом 3.8 Положення № 637, зазначено, що виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.

На титульній сторінці видаткової відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами, копійок - цифрами).

У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні установи, на загальну суму готівки, виданої для виплат, пов'язаних з оплатою праці, складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого, проставляються на кожній видатковій відомості.

Одноразові видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

Згідно з пунктом 3.10 Положення № 637, приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

Пунктом 4.2 Положення № 637, передбачено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Згідно з пунктом 4.3 Положення № 637, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня, записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як було встановлено під час розгляду справи, з актом перевірки 20.02.2013 року (реєстраційний № 0015/04/64/23/35339042) була ознайомлена директор ОСОБА_6, яка підписала акт перевірки. Після отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Маямі-Сервіс" акта перевірки, заперечення у встановлений пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України термін, на адресу податкової інспекції не надходило.

Отже, оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів в касовій книзі, а з урахуванням вимог вказаної норми права, оприбуткування готівки вважається вчиненим після відповідного запису, що не було підтверджено позивачем під час розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що винесене Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська податкове повідомлення-рішення № 0000052230 від 25.02.2013р. відповідає вимогам чинного законодавства, тому підстави для його скасування, у суду відсутні.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

У зв'язку з чим, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маямі-Сервіс" на користь Державного бюджету України решту судового збору в розмірі 591,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Маямі-Сервіс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000052230 від 25.02.2013р. - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маямі-Сервіс" на користь Державного бюджету України решту судового збору в розмірі 591,80 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 13.02.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіІ.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов