Постанова № 37238483, 10.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 р. Справа № 804/1076/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Кандели Я.В.

представника відповідача Задорожної А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування карток та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.10.2013 року № 110010000/2013/00320, від 18.10.2013 року № 110010000/2013/00317, від 24.10.2013 року № 110010000/2013/00353, від 25.10.2013 року № 110010000/2013/00362, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/00366, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/00367, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/00368, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/00374, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/00373, від 29.10.2013 року № 110010000/2013/00377, від 11.11.2013 року № 110010000/2013/00446, від 15.11.2013 року № 110010000/2013/00454, від 18.11.2013 року № 110010000/2013/00469 та від 18.11.2013 року № 110010000/2013/00471;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18.10.2013 року № 110010000/2013/600341/1, від 18.10.2013 року № 110010000/2013/600337/1, від 24.10.2013 року № 110010000/2013/600364/1, від 25.10.2013 року № 110010000/2013/600369/1, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/600373/1, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/600374/1, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/600375/1, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/600380/1, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/600379/1, від 29.10.2013 року № 110010000/2013/600387/1, від 11.11.2013 року № 110010000/2013/600457/1, від 15.11.2013 року № 110010000/2013/600462/1, від 18.11.2013 року № 110010000/2013/600478/1 та від 18.11.2013 року № 110010000/2013/600479/1;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області про повернення Публічному акціонерному товариству «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі - 1241885,78 грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що при переміщенні товару через митний кордон було правомірно задекларовано його митну вартість виходячи із ціни товару, прийняту сторонами та визначену додатковими угодами від 23.08.2013 року №№ 10, 11 та 12, які є невід'ємною частиною до зовнішньоекономічного контракту від 10.12.2012 року № 2202158 та в поданих ВМД зазначено перший метод визначення митної вартості товару.

При цьому, позивачем було подано всі необхідні документи, які повністю підтверджують застосування першого методу за ціною контракту для митного оформлення імпортованого за вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактом «вугільного концентрату».

Крім того, враховуючи протиправні дії Дніпропетровської митниці Міндоходів, щодо відмови в оформленні вантажу за вартістю визначеною в додаткових угодах від 23.08.2013 року №№ 10, 11 та 12, які є невід'ємною частиною до зовнішньоекономічного контракту від 10.12.2012 року № 2202158, та відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, є необхідним повернути на поточний рахунок позивача грошові кошти в розмірі - 1241885,78 грн. (сума ПДВ по митної вартості, яка збільшена Дніпропетровською митницею Міндоходів).

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що дії Дніпропетровської митниці при здійсненні митного оформлення товарів відповідають чинному законодавству, вимоги митного органу ґрунтуються на вимогах Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Представник третьої особи надав заперечення в яких зазначив, що відповідно до п.2 "Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи" повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 10.12.2012 року між ВАТ «ЄВРАЗ Об'єднанний Західно - Сибірський металургійний комбінат» (продавець) та ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (покупець) укладено контракт № 2202158 на поставку вугільного концентрату на умовах Інкотермс 2010.

Відповідно до п. 3.1. контракту від 10.12.2012 року № 2202158 строки, умови поставки узгоджених партій товару зазначаються у додаткових угодах (специфікаціях) до даного контракту.

Пунктом 4.1 контракту від 10.12.2012 року № 2202158 передбачено, що ціна товару обумовлюється у додаткових угодах (специфікаціях), які є невід'ємною частиною вказаного контракту. Відповідно до п. 4.2. вказаного контракту, валютою контракту є долар США.

Відповідно до п. 1 додаткових угод від 23.08.2013 року №№ 10, 11 та 12 до контракту від 10.12.2012 року № 2202158 встановлена ціна товару - вугілля кам'яне та антрацит Кузнецького басейну для технологічних цілей марки КС+КО+К+КЖ ГОСТ Р 51588-2000 - 118,4 дол. США за одну метричну тонну. Поставка здійснюється на умовах СРТ - станція Діївка Придніпровської залізниці.

Позивачем протягом жовтня - листопада 2013 року разом із митними деклараціями (надалі по тексту - МД) до митного оформлення для підтвердження митної вартості задекларованого товару у відповідності до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подавались декларації митної вартості (надалі по тексту - ДМВ), зовнішньоекономічний контракт, додатки та доповнення до нього, відповідно до яких здійснювалося перевезення; рахунки - фактури.

Крім того, позивачем, також подавалися накладні УМВС; посвідчення якості; сертифікати про походження, копії експортних митних декларацій країни вивезення, що підтверджується графою 44 кожної МД.

Враховуючи всі МД, позивачем на протязі жовтня - листопада 2013 року до митного контролю та митного оформлення було подано товар у кількості 18 674,48 тн, що підтверджується додатковими угодами до контракту від 10.12.2012 року № 2202158, рахунками фактурами, накладними УМВС, копіями експортних митних декларацій.

Таким чином, позивачем було задекларовано митну вартість товару на протязі жовтня - листопада 2013 року в розмірі - 2211058,43 дол. США.

Однак, Дніпропетровською митницею Міндоходів були винесені рішення про коригування митної вартості товарів від 18.10.2013 року № 110010000/2013/600341/1, від 18.10.2013 року № 110010000/2013/600337/1, від 24.10.2013 року № 110010000/2013/600364/1, від 25.10.2013 року № 110010000/2013/600369/1, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/600373/1, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/600374/1, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/600375/1, 28.10.2013 року № 110010000/2013/600380/1, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/600379/1, від 29.10.2013 року № 110010000/2013/600387/1, від 11.11.2013 року № 110010000/2013/600457/1, від 15.11.2013 року № 110010000/2013/600462/1, від 18.11.2013 року № 110010000/2013/600478/1 та від 18.11.2013 року № 110010000/2013/600479/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.10.2013 року № 110010000/2013/00320, від 18.10.2013 року№ 110010000/2013/00317, від 24.10.2013 року № 110010000/2013/00353, від 25.10.2013 року № 110010000/2013/00362, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/00366, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/00367, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/00368, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/00374, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/00373, від 29.10.2013 року № 110010000/2013/00377, від 11.11.2013 року № 110010000/2013/00446, від 15.11.2013 року № 110010000/2013/00454, від 18.11.2013 року № 110010000/2013/00469 та від 18.11.2013 року № 110010000/2013/00471.

Здійснивши коригування митної вартості в розрахунку - 160,00 дол. США (1 278,88 грн.) за 1 тонну товару, відповідач безпідставно збільшив митну вартість задекларованого позивачем товару з 17 672 990,05 грн. до 23 882 418,97 грн.

Тобто, різниця між скорегованою відповідачем та задекларованою позивачем митною вартістю становить 6209428,93 грн.

Позивач в подальшому подав нові митні декларації з митною вартістю, яку визначив Відповідач, в сукупному розмірі за всіма новими МД - 23882418,97 грн.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947), оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Митними процедурами вважаються операції, пов'язані із здійсненням митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно ст. 42 Митного кодексу України, митні органи самостійно визначають форму та обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи при здійсненні митного оформлення товарів.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлено, що особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою, цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Статтею 49 Митного кодексу України, передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Приписами статті 53 митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких, проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких, визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч. 5 статті 54 МК України, має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші, передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до статті 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення:

- формато-логічного контролю;

- контролю співставлення;

- контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п. 2.3 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких, визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

При електронному декларуванні, посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких, митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів, митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку, надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку, митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що згідно записів, вчинених відповідачем на зворотному боці аркуша ДМВ, в результаті здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки її числового значення, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, встановлено, зокрема:

1) на ДМВ від 18.10.2013 року № 110010000/2013/007233 та № 110010000/2013/007232:

- в рахунку - фактурі від 09.10.2013р. № 90684251 відсутні реквізити додаткової угоди № 16 від 30.09.2013р. та дата додатку № 11 до зовнішньоекономічного контракту від 10.12.2012р. № 2202158;

- при перевірці в ЄАIС органу доходів і зборів електронної копії митної декларації країни відправника від 02.10.2013 року № 10608052/021013/0004633, зазначеній у наданих документах встановлено, що у електронній копії митної декларації країни відправлення гр. 31 містить якісні показники товару - граничний вміст летких речовин (у перерахунку на суху без мінеральну основу) 19%, які не відповідають якісним показникам у сертифікаті якості на дану партію товару - граничний вміст летких речовин (у перерахунку на суху без мінеральну основу) - 22,0%;

- у копії митної декларації країни відправлення від 02.10.2013р. № 10608052/021013/0004633 не зазначені умови поставки.

2) на ДМВ від 24.10.2013 року № 110010000/2013/007411, від 25.10.2013 року № 110010000/2013/007463, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/007496, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/007497:

- в рахунку - фактурі від 16.10.2013р. № 90685533 відсутні реквізити додаткової угоди № 14 від 23.08.2013р. та дата додатків № 10 та № 15 до зовнішньоекономічного контракту від 10.12.2012 № 2202158;

- при перевірці в ЄАІС органу доходів і зборів електронної копії митної декларації країни відправника від 04.10.2013 року № 10608052/041013/0004644, вказаній у наданих документах (на з/д накладних та сертифікатах якості) встановлено, що в ній відсутні умови поставки.

3) на ДМВ від 27.10.2013 року № 110010000/2013/007498, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/007549, від 11.11.2013 року № 110010000/2013/008022:

- в рахунку - фактурі від 16.10.2013р. № 90686070 (від 20.10.2013 № 90686066) відсутні реквізити додаткової угоди № 14 від 23.08.2013 та дата додатків № 11 до зовнішньоекономічного контракту від 10.12.2012р. № 2202158;

- при перевірці в ЄАІС органу доходів і зборів електронної копії митної декларації країни відправника від 02.10.2013 року № 10608052/021013/0004633, вказаній у наданих документах (на з/д накладних та сертифікатах якості) встановлено, що в ній відсутні умови поставки.

4) на ДМВ від 28.10.2013 року № 110010000/2013/007550, від 29.10.2013 року № 110010000/2013/007583:

- в рахунку - фактурі від 20.10.2013р. № 90686066 відсутні реквізити додаткової угоди № 14 від 23.08.2013р. та дата додатків № 11 до зовнішньоекономічного контракту від 10.12.2012р. № 2202158;

- при перевірці в ЄАІС органу доходів і зборів електронної копії митної декларації країни відправника від 04.10.2013 року № 10608052/021013/0004644, вказаній у наданих документах (на з/д накладних та сертифікатах якості) встановлено, що в ній відсутні умови поставки.

5) на ДМВ від 18.11.2013 року № 110010000/2013/008191 та № 110010000/2013/008192:

- в рахунку - фактурі від 07.11.2013р. № 90691773 відсутні реквізити додаткової угоди № 14 від 23.08.2013р. та дата додатків № 12 до зовнішньоекономічного контракту від 10.12.2012р. № 2202158;

- при перевірці в ЄАІС органу доходів і зборів електронної копії митної декларації країни відправника від 30.10.2013 року № 10608052/021013/0005047, вказаній у наданих документах (на з/д накладних та сертифікатах якості) встановлено, що в ній відсутні умови поставки.

6) на ДМВ від 15.11.2013 року № 110010000/2013/008136:

- в рахунку - фактурі від 07.11.2013р. № 90691773 відсутні реквізити додаткової угоди № 14 від 23.08.2013р. та дата додатків № 12 до зовнішньоекономічного контракту від 10.12.2012р. № 2202158;

- при перевірці в ЄАІС органу доходів і зборів електронної копії митної декларації країни відправника від 30.10.2013 року № 10608052/021013/0005047, вказаній у наданих документах (на з/д накладних та сертифікатах якості) встановлено, що в ній відсутні умови поставки;

- у товаротранспортних накладних зазначено відомості про рахунок - фактуру від 30.10.2013р. № 2202158/12-П, але зазначений документ до митного оформлення не надано.

Проте, суд зазначає, щодо відсутності у рахунках - фактурах реквізитів додаткових угод та додатків до контракту від 10.12.2012 року № 2202158, які надані відповідачу та заповнені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якою не передбачено зазначення у первинних облікових документах відомостей щодо додатків, доповнень або додаткових угод до контракту. Натомість, відповідачем не вказано, порушенням якого нормативно - правового акту є не зазначення відомостей в інвойсах реквізитів додатків до контракту.

Щодо невідповідності зазначених даних в електронній копії експортної митної декларації країни відправлення відносно граничного вмісту летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) у розмірі 19 % та граничного вмісту летких речовин (у перерахунку на суху без мінеральну основу) - 22,0 %, зазначеного у сертифікаті якості, то митним законодавством України взагалі не передбачено вимог до правил заповнення митної декларації країни відправлення чи відомостей, які має містити митна декларація країни відправлення. Більше того, Відповідачем не було обґрунтовано, яким чином зазначені дані в експортних митних деклараціях вплинули на неможливість визначення митної вартості товару.

Так, зокрема, представник відповідача, посилаючись на якісні показники товару, вказує на можливий їх вплив на ціну товару. Однак, такий показник, як «вихід летких речовин» не є ціноутворюючим елементом. На якість, а відповідно, і на вартість вугілля згідно ГОСТ Р 51588-2000 впливає вологість, зольність та сіра, натомість «вихід летких речовин» не є ціноутворюючим елементом.

Крім того, заявлена у експортній митній декларації країни відправлення інформація щодо виходу летких речовин (19 %) є в межах, допустимих у відповідності до пункту 2.3 контракту від 10.12.2012 року № 2202158 та у відповідності до відомостей сертифікатів якості, а саме: 22 мах.

Також, твердження відповідача, що в електронних копіях митних декларацій країни відправника не зазначені умови поставки спростовується тим, інформацією, яка зазначена в кожній без жодного виключення копіях вказаних митних декларацій, а саме: у гр. 20 «Умови поставки» зазначено умови поставки «СРТ Діївка».

Щодо ненадання позивачем рахунку - фактури від 30.10.2013 року № 2202158/12-П, суд зазначає, що рахунок від 30.10.2013 року № 2202158/12-П є рахунком - проформою, а не рахунком - фактурою, що підтверджується самим рахунком.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу).

В свою чергу, поставка товару здійснювалась на підставі контракту від 10.12.2012 року № 2202158, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Євраз Об'єднаний Західно - Сибірський металургійний комбінат» (продавець) продає, а ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» (покупець) купує вугільний концентрат.

Таким чином, рахунок - проформа не є документом, який підтверджує митну вартість товару за МД від 15.11.2013 року № 110010000/2013/008136, та не повинен надаватися разом із вказаною МД до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано, яким чином не зазначення таких даних в інвойсах унеможливило здійснення контролю заявленої митної вартості товару з урахуванням того, що декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження такої вартості.

У відповідності до п. 1.2. контракту від 01.02.2013 року № U-2013.60.993.01, в додатках до контракту зазначаються країна походження, реквізити вантажоодержувача, строки поставки товару, кількість, якість, технічні та якісні характеристики, а також ціна товару, який поставляється.

Відповідно до пункту 3 доповнення від 27.08.2013 року № 13 до контракту від 01.02.2013 року № U-2013.60.993.01 якість товару становить: Розмір кусків, мм - 0-100; Зольність, Ash (AR), % шах % 9,0; Волога W (AR), % шах % 9,0; Сіра S (AR), % шах % 0,7; Вихід летких речовин Vdaf,% % 18-21; Товщина пластичного слою, мм 8-9.

Отже, при укладанні додатку від 28.07.2013 року № 13 до контракту від 01.02.2013 року № U-2013.60.993.01 сторонами було обумовлено орієнтовний якісний показник товару щодо виходу летких речовин, в середньому 18-21 %.

Згідно із посвідченням якості від 04.10.2013 року № Ф-1163, яким підтверджено, що контроль якості товару проведено, результати фізико - хімічного аналізу становлять щодо виходу летких речовий Vdaf - 25,3 %, відповідно до посвідчення якостівід 07.10.2013 року - 21,4%, відповідно до посвідчення якості від 08.10.2013 року № Ф-1181 - 22,2%, відповідно до посвідчення якості від 11.10.2013 року - 22,4%.

Таким чином, при заповненні графи 31 «Вантажні місця та опис товару» митних декларацій позивачем достовірно та правомірно на підставі наданих виробником посвідчень якості товару, було зазначено якісні показники товару, який декларувався. А отже, висновки відповідача щодо розбіжностей повністю спростовуються відомостями, зазначеними в документах, поданих до митного оформлення.

Твердження відповідача, що у копії митної декларації країни відправлення від 27.09.2013 року № 10608010/270913/0001520 не вказано умови поставки спростовується інформацією, яка зазначена в копіях вказаної митної декларацій, а саме: у гр. 20 «Умови поставки» зазначено умови поставки «FСА Тырган».

Отже, в поданих до митного оформлення документах відсутні будь-які розбіжності, відомості про визначення митної вартості базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Жодних обґрунтованих та об'єктивних сумнівів щодо заявленої митної вартості, числових значень її складових, тощо, відповідачем не наведено.

Відповідачем, з посиланням на ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи:

1)виписку з бухгалтерської документації;

2)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того, за МД від 15.11.2013 року № 110010000/2013/008136, також зобов'язано Позивача надати копію митної декларації країни відправника.

Декларантом позивача на кожній ДМВ після ознайомлення із переліком витребуваних додаткових документів надано роз'яснення щодо відсутності розбіжностей між відомостями, наведеними у наданих разом з МД документах.

Щодо інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то вони не можуть бути подані у зв'язку із відсутністю в світі бірж з продажу вугілля.

Позивачем повідомлено про надання наявних додаткових документів протягом терміну дії гарантійних зобов'язань на підставі передбаченого ч.6 ст. 53 та ч.8 ст.55 Митного кодексу України права за власним бажанням подати додаткові наявні документи.

Натомість, відповідачем не надано уваги вказаним поясненням та обґрунтуванням Позивача, а в графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено: «Додаткові документи декларант надати відмовився».

Відповідачем в графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 року № 110010000/2013/600274/1, № 110010000/2013/600275/1, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/600283/1, від 07.10.2013 року № 110010000/2013/600297/1, № 110010000/2013/600298/1, № 110010000/2013/600299/1, № 110010000/2013/600296/1, від 08.10.2013 року № 110010000/2013/600313/1, № 110010000/2013/600312/1, № 110010000/2013/600308/1, № 110010000/2013/600313/1, № 110010000/2013/600316/1, № 110010000/2013/600306/1, від 09.10.2013 року № 110010000/2013/600318/1, № 110010000/2013/600319/1, № 110010000/2013/600320/1, від 10.10.2013 року № 110010000/2013/600322/1, від 11.10.2013 року № 110010000/2013/600324/1, від 14.10.2013 року № 110010000/2013/600326/1, від 16.10.2013 року № 110010000/2013/600327/1, від 17.10.2013 року № 110010000/2013/600330/1, від 18.10.2013 року № 110010000/2013/600345/1, № 110010000/2013/600338/1, № 110010000/2013/600339/1, № 110010000/2013/600340/1, від 19.10.2013 року № 110010000/2013/600347/1, № 110010000/2013/600349/1, № 110010000/2013/600348/1, № 110010000/2013/600350/1, від 21.10.2013 року № 110010000/2013/600355/1, № 110010000/2013/600356/1, від 25.10.2013 року № 110010000/2013/600366/1, № 110010000/2013/600367/1, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/600376/1, № 110010000/2013/600377/1 зазначено «Додаткові документи декларант надати відмовився».

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, вказані в статті 57 Митного кодексу України.

Так, в цій статті зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій, митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією, за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак, ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів, тощо).

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею, робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки, згідно із цією статтею, робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо, тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, у графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі, також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.ст. 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Згідно із даними графи 31 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, коригування заявленої декларантом позивача митної вартості товару відповідач здійснив за 3-м порядковим номером визначення митної вартості товарів, якому у відповідності до статті 57 Митного кодексу України відповідає метод - 2б - метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на підставі даних про митну вартість товару за МД від 25.09.2013 року № 110010000/2013/006495 та від 27.09.2013 року № 110010000/2013/006550.

Однак, відповідачем здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості в порушення вимог ст.ст. 57 та 60 Митного кодексу України без дотримання встановленої послідовності обрання методу визначення митної вартості товарів, без зазначення обґрунтованих причин неможливості застосування попередніх методів, без дотримання встановлених умов щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що підтверджується відсутністю будь-яких пояснень та обґрунтувань з боку відповідача у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Крім того, згідно даних МД від 27.09.2013 року № 11001000072013/006550 та від 25.09.2013 року №110010000/2013/006495, на які посилається відповідач в оскаржуваних рішеннях, митна вартість за ними вже була скоригована відповідачем.

Однак, митна вартість 0,160 доларів США/кг, яку відповідач визначив на підставі раніше оформлених товарів, а саме: МД від 27.09.2013 року № 110010000/2013/006550 та від 25.09.2013 року №110010000/2013/006495 - 0,160 доларів США/кг, є вартістю, скоригованою митним органом за методом 3 (2б), що підтверджується графами 43 згаданих МД та посиланням у графах 44 МД на рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, не лише порівняння заявленої митної вартості позивачем із митною вартістю за МД від 27.09.2013 року № 110010000/2013/006550 та від 25.09.2013 року №110010000/2013/006495, а й визначення митної вартості товару, задекларованого позивачем, на підставі даних щодо митної вартості товару згідно зазначених МД, є протиправним, оскільки, по-перше, виходячи з вимог ч. 4 Тлумачних приміток до ст. З Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року за митну вартість має братись вартість подібних (аналогічних) товарів, прийнята митним органом за основним методом визначення митної вартості товарів (а не скоригована митним органом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

По-друге, виходячи з вимог ч. 1 ст. 57 та ст. 60 Митного кодексу України, які дозволяють здійснювати коригування за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, за митну вартість береться вартість операції (тобто, ціна договору) з подібними (аналогічними) товарами. Однак, вартість 0,160 доларів США/кг, виходячи з вищевикладеного, не є ціною договору.

Відносно посилань відповідача на те, що за інформацією, яка міститься на офіційному сайті www.evraz.com, частка компанії EVRAZ у власності ВАТ «ЄРАЗ Об'єднаний Західно - Сибірський металургійний комбінат» становить 100 %, а частка компанії «ЄВРАЗ» у власності ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» становить 94, 37 %, тому у органу доходів і зборів є підстава вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем, покупцем та третьою особою вплинув на заявлену декларантом митну вартість слід зазначити, що посилання як на доказ на інформацію, яка міститься у мережі Інтернет, є безпідставними та протиправними та такі відомості не можуть братися до уваги в якості доказової бази митним органом у ході проведення митного контролю митної вартості товарів з огляду на наступне.

Відповідно до ч.12 ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції, як неприйнятної.

За ч.13 ст. 58 МК України визначено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині 12 цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У відповідності до ч.14 ст.58 МК України, у разі відсутності обґрунтувань збоку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині 12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Як встановлено в судовому засіданні, так і підтверджено представником відповідача, відповідач жодних письмових обґрунтувань щодо впливу взаємопов'язаності покупця і продавця на митну вартість задекларованого товару на адресу позивача не направляв, а тому підстави для надання позивачем додаткових документів, згідно до ч.4 ст.53 МК України були відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сам факт взаємопов'язаності між продавцем, покупцем та третьою особою (про що позивач самостійно зазначив у ВМД та зазначив і про те, що така пов'язаність не вплинула на ціну товару), не є підставою для сумніву у недостовірності та правильності заявленої декларантом митної вартості товару за ціною контракту.

На підставі викладеного, оскаржувані картки відмови у митному оформленні товарів та рішення про корегування митної вартості товарів, винесені Дніпропетровською митницею Міндоходів, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Дніпропетровської митниці Міндоходів надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області про повернення Публічному акціонерному товариству «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі - 1241885,78 грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача, суд зазначає, що вказане питання регулюється Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 року № 611/147.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку передбачено, що висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких, покладається на митні органи, готується митним органом на підставі відповідної заяви платника про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Оскільки, судом було з'ясовано, що позивач з відповідною заявою до митного органу не звертався, суд вважає вказані вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту, виходячи з наступного.

Згідно ч.1,3,4 ст.7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики,обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Засади державної митної справи, зокрема правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування,заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Безпосереднє керівництво здійсненням державної митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема, виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що здійснення митного контролю та митного оформлення товарів є повноваженнями відповідача, а тому суд не може підміняти функції зазначеного державного органу.

Відповідна правова позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного Суду України від 13.07.2011р. у справі № 22а-10315/08(№2а-12993/08).

Також, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас, частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати які, є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих представником позивача та представниками відповідача доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи не надавав суду жодних доказів та не навів жодних підстав щодо обґрунтованості прийнятих ним рішень з урахуванням встановлених судом обставин у даній справі.

При цьому, не надано було суду і доказів того, що взаємопов'язаність продавця і покупця вплинула на ціну товару з урахуванням того, що жодних письмових обґрунтувань на адресу декларанта у відповідності до вимог ст. 58 МК України митним органом не було направлено, що підтверджено представниками відповідача в судовому засіданні, а тому у позивача був відсутній і обов'язок надати відповідні додаткові документи.

Водночас, слід зазначити, що посилання митного органу як на доказ того, що взаємопов'язаність продавця і покупця вплинула на ціну товару на офіційний сайт мережі Інтернет є безпідставними, оскільки вказана інформація не може бути використана як належний доказ для прийняття суб'єктом владних повноважень своїх рішень, з урахуванням того, що рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися на підставі належних та допустимих доказів та норм Конституції і законів України.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких, позивачеві відмовлено.

У зв'язку з чим, стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" судовий збір у розмірі 280, 14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування карток відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної

декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів

комерційного призначення від 18.10.2013 року № 110010000/2013/00320, від 18.10.2013 року № 110010000/2013/00317, від 24.10.2013 року № 110010000/2013/00353, від 25.10.2013 року № 110010000/2013/00362, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/00366, 27.10.2013 року № 110010000/2013/00367, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/00368, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/00374, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/00373, від 29.10.2013 року № 110010000/2013/00377, від 11.11.2013 року № 110010000/2013/00446, від 15.11.2013 року № 110010000/2013/00454, від 18.11.2013 року № 110010000/2013/00469, від 18.11.2013 року № 110010000/2013/00471.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості

товарів від 18.10.2013 року № 110010000/2013/600341/1, від 18.10.2013 року № 110010000/2013/600337/1, від 24.10.2013 року № 110010000/2013/600364/1, від 25.10.2013 року № 110010000/2013/600369/1, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/600373/1, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/600374/1, від 27.10.2013 року № 110010000/2013/600375/1, 28.10.2013 року № 110010000/2013/600380/1, від 28.10.2013 року № 110010000/2013/600379/1, від 29.10.2013 року № 110010000/2013/600387/1, від 11.11.2013 року № 110010000/2013/600457/1, від 15.11.2013 року № 110010000/2013/600462/1, від 18.11.2013 року № 110010000/2013/600478/1, від 18.11.2013 року № 110010000/2013/600479/1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного

товариства "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського"

судовий збір у розмірі 280, 14 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 10.02.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіІ.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов