Постанова № 37238204, 04.02.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"04" лютого 2014 р. Справа № 918/2064/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Чекеренда Т.М.,

без участі представників сторін, які в судове засідання не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Галпак» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 31.12.2013р. у справі №918/2064/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галпак»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Модел Транс»

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 30 600 грн. 00 коп. боргу,-

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 31.12.2013р. у справі №918/2064/13 (суддя Качур А.М.) повернуто без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідаль-ністю «Галпак» (надалі в тексті – ТзОВ «Галпак») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Модел Транс» про зобов'язання вчинити дії та стягнення 30 600 грн. 00 коп. боргу.

Зазначену ухвалу винесено з посиланням на п.4 ч.1 ст.63 ГПК України та вмотивовано тим, що відповідно до пункту 2.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового ха-рактеру судовий збір згідно з п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Тому, платіжне доручення №4792 від 20.12.2013р. на суму 3 112 грн. 00 коп. місцевий суд не визнав належним доказом сплати судового збору, зазначивши, що Позивач повинен був спла-тити 4 259 грн. 00 коп. судового збору.(арк.справи 2-3).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТзОВ «Галпак» звернулось до Рівненського апеля-ційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 31.12.2013р. у справі №918/2064/13 скасувати та направити матеріали спра-ви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за позовною зая-вою.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Скаржник зазначає, що приймаючи ухвалу господарсь-кий суд неповно з’ясував всі обставини справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права. ТзОВ «Галпак» зазначає, що, оскі-льки, позовна заява містить дві вимоги – майнового і немайнового характеру, то ціна позову була визначена шляхом додавання суми заборгованості та вартості майна, що витребовувалося. А вже від суми, яку отримали обраховувалося 2% ціни позову при поданні позовної заяви відповідно до вимог п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».(арк.справи 10-13).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2014р. у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 8).

У день судового засідання на електронну адресу суду надійшло клопотання Позивача про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю представника взяти участь у розгляді спра-ви.(арк.справи 24-25).

Явку своїх представників в судове засідання 04.02.2014р. сторони не забезпечили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку, про що свідчать повідом-лення про вручення поштових відправлень.(арк.справи 21-23).

Проте, неявка сторін не перешкоджає розгляду скарги. Клопотання про відкладення відхи-ляється апеляційним судом, оскільки ухвалою від 23.01.2014р. явка сторін не визнавалась обов’яз-ковою.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевірив-ши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального пра-ва, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2013р. ТзОВ «Галпак» звернулось до господарсь-кого суду Рівненської області з позовом, в якому просило стягнути з Відповідача – ТзОВ «Модел Транс» 30 600 грн. 00 коп. та зобов’язати повернути неналежне майно.(арк.справи 5).

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Рівненської області від 31.12.2013р. у справі позовну заяву з доданими до неї документами повернуто без розгляду з підстав п.4 ст.63 ГПК України через неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Водночас, з підстав ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», місцевий суд зазначив, що за подання даного позову ТзОВ «Галпак» повинно було сплатити 4 259 грн. 00 коп. судового збо-ру.(арк.справи 3).

До матеріалів справи Позивачем додано платіжне доручення №4792 від 20.12.2013р. про сплату до Державного бюджету 3 112 грн. 00 коп. судового збору.

Як вбачається, Позивач визначив ціну позову наступним чином: 30 600 грн. 00 коп. – сума заборгованості за договором оренди, 125 000 грн. 00 коп. – вартість витребуваного майна, що разом становить 155 600 грн. При цьому, керуючись ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ТзОВ «Галпак» об-числило суму судового збору у розмірі 2% від ціни позову, що склало 3 112 грн. 00 коп.

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваної ухвали, апеляційний суд вважає, що ухвалу належить скасувати з огляду на наступне:

Згідно з ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місце-вого господарського суду.

Відповідно до ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за прави-лами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’-язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.(ст.101 ГПК України).

За встановленим п.3 ч.1 ст.57 ГПК України правилом, до позовної заяви додаються докумен-ти, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у по-рядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Кодексу.(ст.61 ГПК України).

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано дока-зів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.(п.4 ч.1 ст.63 ГПК України).

Відповідно до ч.1 п.3 ст.55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах, які складають-ся з кількох позовних вимог, – загальною сумою усіх вимог. Ціну позову вказує Позивач. У випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.(ч.2 ст.55 ГПК України).

У випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судо-вий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Такої пози-ції дотримується Вищий господарський суд України, що відображено у п.2.10 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. N7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Пунктом 2.2 даної Постанови передбачено, що позовні заяви про стягнення грошей і про витребування майна мають майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визна-чається за приписом підпунктом 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір». Що ж до позов-них заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Вищий господарський суд наголошує, що господарським судам слід враховувати, що судо-вий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характе-ру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна (п.2.2.1 постанови Пленуму).

Із зазначених мотивів, колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для повернення без розгляду позовної заяви згідно п.4 ч.1 ст.63 ГПК України – відсутні, оскільки як стверджується матеріалами справи, Позивач долучив до позовної заяви від 20.12.2013р. доказ сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а місцевий суд дійшов помилкового висновку про необ-хідність повернення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України, безпідс-тавно усунувшись від вирішення спору.

Відповідно до ст.106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про по-вернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення проваджен-ня у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцево-го господарського суду.

Матеріалами справи стверджується обґрунтованість доводів Скаржника, наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, що зумовлює скасування ухвали господарського суду Рівнен-ської області від 31.12.2013р. у данній справі з підстав п.4 ч.1 ст.104 та п.2 ч.1 ст.106 ГПК України через неправильне застосування норм процесуального права з передачею справи на розгляд місце-вого господарського суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 57, 61, 63, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесу-ального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галпак» на ухвалу госпо-дарського суду Рівненської області від 31.12.2013р. у справі №918/2064/13 – задоволити.

2. Ухвалу суду першої інстанції від 31.12.2013р. у справі №918/2064/13 – скасувати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Модел Транс» на користь Това-риства з обмеженою відповідальністю «Галпак» 609 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу №918/2064/13 передати на розгляд господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.