Постанова № 37238137, 13.02.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2014 року Справа № 904/6304/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.

за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Слюсар Я.В., посвідчення № 001420 від 27.08.2012р.;

представників сторін:

від позивача-1: Полішко І.О., головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність №9-4-0.6-567/2-14 від 17.01.2014р.;

від відповідача: ОСОБА_3, представник, договір № 2 від 18.09.2013р.;

від третьої особи-1: Вовчук І.В., завідувач юридичного сектору, довіреність № 12/13-28/7723 від 13.12.2013р.;

Представник позивача - 2 та представник третьої особи - 2 в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013 року у справі №904/6304/13

у справі:

за позовом Прокурора Криворізького району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

позивача-1 Головного управління Державного земельного агентства у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

позивача-2 Криворізької районної державної адміністрації, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, с. Кам'яне Поле, Криворізький район, Дніпропетровська область

третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Криворізької районної державної адміністрації) Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Криворізької районної державної адміністрації) Орджонікідзенську сільську раду, Дніпропетровська обл., Криворізький район, с. Орджонікідзе

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки з приведенням її у придатний для використання стан та стягнення шкоди в розмірі 22 089,46 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013р. прокурор Криворізького району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державного земельного агентства у Дніпропетровській області, в особі Криворізької районної державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в якому просив суд:

- зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 повернути Головному управлінню Державного земельного агентства у Дніпропетровській області з приведенням у придатний для використання стан земельну ділянку розміром 22,7 га, що розташована за межами населеного пункту в районі с. Кам'яне Поле на території Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь місцевого бюджету Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в рахунок відшкодування завданої самовільним зайняттям та використанням земельної ділянки шкоду в розмірі 22 089,46грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013р. у справі 904/6304/13, яке підписано і оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29.10.2013р. (суддя Красота О.І.), позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 повернути Головному управлінню Державного земельного агентства у Дніпропетровській області з приведенням у придатний для використання стан земельну ділянку розміром 22,7 га, що розташована за межами населеного пункту в районі с. Кам'яне Поле на території Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь місцевого бюджету Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в рахунок відшкодування завданої самовільним зайняттям та використанням земельної ділянки шкоду в розмірі 22 089,46грн. та стягнуто на користь Державного бюджету України судовий збір - 2 867,50 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан, господарський суд виходив з обставин самовільного користування відповідачем спірною земельною ділянкою без належним чином оформлених правовстановлюючих документів. Господарський суд дійшов висновку, що у відповідача відсутнє належним чином оформлене право користування спірною земельною ділянкою, з боку відповідача має місце самовільне зайняття спірної земельної ділянки, а відтак зазначена земельна ділянка підлягає поверненню державі в особі Головного управління Державного земельного агентства у Дніпропетровській області. Суд встановив, що в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки, заподіяно шкоду у сумі 22 089,46грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Фізична особа-підприємць ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013р. по справі №904/6304/13 скасувати та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом Дніпропетровської області при прийнятті рішення порушені норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що суд прийняв рішення про право Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на отримання на її розрахунковий рахунок шкоди в розмірі 22 089,46грн. без залучення її до участі у справі, що є порушенням пункту 3 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України. Також скаржник зазначає, що правовою підставою позову було зазначено Наказ від 12.09.2007р. №110 Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель але підчас розгляду справи всі учасники процесу дійшли висновку, що вищезазначений Наказ від 12.09.2007р. №110 було скасовано 17.06.2010р. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 478, але жоден із позивачів не заявив письмово належним чином про зміну правової підстави і не звернувся до суду із клопотанням про вихід за межі позовних вимог. Оскільки правова підстава - Наказ від 12.09.2007р. №110 втратила чинність, то і зазначені в ній докази, а саме : копія припису № 126/24 від 29.05.2013р.; копія протоколу про адміністративне правопорушення № 22/24 від 29.05.2013р. стали неналежними і недопустимими. Таким чином скаржник вважає, що вибір судом першої інстанції самостійно іншої правової підстави для задоволення позову є порушенням права, що призвело до неправильного вирішення спору. Також зауважує, що до Акту обстеження земельної ділянки №19/24 від 29.05.2013р. який було долучено прокурором в якості доказу і підстави для нарахування шкоди повинен бути доданий план- схема земельної ділянки складений та підписаний перевіряючими особами, але у справі такий план відсутній. Тому вважає, що нарахування шкоди без визначення фактичної площі самовільно зайнятої земельної ділянки є також порушенням пункту 4 Постанови від 25.07.2007р. №963 Кабінету Міністрів України, де площа є первісним показником для здійснення розрахунку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р., відновлено строк подання апеляційної скарги, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.12.2013р. До участі у справі якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Криворізької районної державної адміністрації) були залучені Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області та Орджонікідзенська сільська рада.

24.12.2013р. від Орджонікідзенської сільської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9302/13) в якому зазначено, що згідно Акту від 25.10.2013р. № 581/24, складеного Держсільгоспінспекцією в Дніпропетровській області пункт 16.1 цього Акту самовільно зайнятих земель не виявлено. Щодо шкоди пункт 16 названого Акту теж не зазначає. Пункт 21 вищезазначеного акту вказує на дотримання вимог ФОП ОСОБА_5 щодо попередніх приписів. Просять суд розглянути справу без участі Орджонікідзенської сільської ради на підставі діючого законодавства та матеріалів справи.

Головне управління Державного земельного агентства у Дніпропетровській області надали відзив на апеляційну скаргу (вх. №9308/13) в якому просять, залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013р. у справі 904/6304/13 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування заперечень зазначають , що правовою підставою позову є саме складені за результатами перевірки Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, Протокол про адміністративне правопорушення , Припис та Акт обстеження земельної ділянки. Саме, Державна інспекція сільського господарства України через свої територіальні органи здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності та має право проводити перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Стосовно посилань скаржника на відсутність плана-схеми земельної ділянки Дерземагентство посилається на пункт 6.1 Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013р. №132 "Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства" в якому зазначено, що у разі необхідності в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки, тобто план-схема не є обов'язковим а факультативним додатком. Вважають, що рішенням суду встановлено факт самовільного використання відповідачем спірної земельної ділянки, а також розмір зазначеної земельної ділянки - 22,7 га, що підтверджується матеріалами перевірки.

Представник відповідача надала клопотання про залучення до матеріалів справи оригінали документів (вх. № 9320/13).

В судовому засіданні 24.12.2013р. розгляд скарги був відкладений на 23.01.2014р.

23.01.2014р. від Орджонікідзенської сільської ради до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі (вх. № 434/14).

Представник відповідача надав клопотання про залучення до матеріалів справи копію довідки № 673 від 19.08.13р.(вх. № 435/14) виданої Орджонікідзенською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області та клопотання про залучення копій технічної документації із землеустрою щодо виготовлення (оновлення) планово-картографічних матеріалів в межах території Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області за 2009 рік, зміст про наявність графічних матеріалів, схему спірної земельної ділянки (вх. № 458/14).

23.01.2014р. від сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи строком на 15 днів (вх. № 59368).

Ухвалою апеляційного суду 23.01.2014р. задоволено клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів та розгляд скарги відкладено на 13.02.2014р.

13.02.2014р. від Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії листа Орджонікідзенської сільської ради від 23.05.2013р. № 9/2-10-327, копію пояснення від 23.05.2013р., копію плана-схеми земельної ділянки площею 22,7га. (вх.№ 1022/14).

Позивач-2 Криворізька районна державна адміністрація та Орджонікідзенська сільська рада своїх представників у судове засідання не направили. Позивач - 2 відзив не надав.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, прокурор та представник Головного управління Державного земельного агентства у Дніпропетровській області, представник Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області заперечили проти скарги.

13.02.2014р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги , апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Криворізького району Дніпропетровської області із залученням представників Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства України фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5. За результатами перевірки головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Усенко Т.М. були складені: Акт від 29.05.2013р. №163/24 перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_5, Акт обстеження земельної ділянки №19/24 від 29.05.2013р., в яких зафіксовано, що відповідачем самовільно зайнята та використовується без укладання відповідного договору оренди земельна ділянка площею 22.7 га, яка розташована за межами населеного пункту в районі с. Кам'яне Поле на території Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Земельна ділянка площею 22,7га фактично використовується ФОП ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на момент проведення перевірки земельна ділянка засіяна соняшником. Форма власності земельної ділянки: державна, категорія земель:землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення: землі запасу. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку у встановленому законом порядку не оформлені, чим порушені статті 125, 126 Земельного кодексу України. Акти були складені в присутності ФОП ОСОБА_5, підписані ним без заперечень.

З метою усунення виявленого порушення Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 29.05.2013р. було винесено припис №126/24 (том 1 а.с. 16), з вказівкою усунути порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 22,7 га, яка розташована поза межами населеного пункту біля села Кам'яне поле на території Орджонікідзенської сільської ради, а також складено протокол про адміністративне правопорушення №22/24 від 29.05.2013 (том 1 а. с. 19).

Також державним інспектором було здійснено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем вказаної земельної ділянки. Згідно цього розрахунку розмір заподіяної державі шкоди складає 22089,46 грн.

Копії вищезазначених документів особисто отримано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, зауважень до акту та протоколу зроблено не було.

Вказані Акти відповідачем в судовому порядку не оскаржені.

Обставини користування відповідачем спірною земельною ділянкою за відсутності документів, що підтверджують право на таке користування, а також спричинення відповідачем самовільним зайняттям спірної земельної ділянки шкоди зумовили звернення прокурора з позовом до господарського суду.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, яка знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин щодо земель комунальної власності віднесено до виключної компетенції міських рад.

Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

За приписами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01.01.2013р., прикінцевих та перехідних положень, спірна земельна ділянка знаходиться у державній власності.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України , центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності , крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або користування для всіх потреб.

Органом, уповноваженим державою здійснювати дані функції виступає Головне управління Держемагенства у Дніпропетровській області, оскільки останнє є структурним підрозділом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин - Держземагенства України, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, зокрема, згідно з покладеними на нього завданнями, передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 4.30 Положення про головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держземагенства Українни від 05.09.2012р. №419, та змін до даного Положення, затверджених наказом Держземагенства України від 01.03.2013 № 92, Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області, відповідно до закону передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства України щодо використання спірної земельної ділянки та на дату звернення прокурора з позовом до суду) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Стаття 126 Земельного кодексу України в редакції на дату прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Як встановлено вище, відповідач користувався спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Земельна ділянка, якою користувався відповідач, на час проведення перевірки відноситься до земель запасу та належить до державної власності, відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051 "Про затвердження ведення Державного земельного кадастру" не вносились, кадастровий номер не присвоювався.

У відповідності з вимогами Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002р., право користування спірною земельною ділянкою відповідач не оформив, документів, що посвідчують права на неї, не має.

Разом з тим, у спірних відносинах отримання правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою є обов'язковим.

За наведеного, колегія суддів вбачає підстави для кваліфікації використання відповідачем земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (частини 1, 2 статті 212 Земельного кодексу України).

Оскільки спірна земельна ділянка зайнята відповідачем самовільно, позовні вимоги прокурора в частині зобов'язання відповідача повернути її державі в особі Головного управління Держемагенства у Дніпропетровській області, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення, правомірно задоволені рішенням господарського суду Дніпропетровської області.

Судом першої інстанції також правомірно задоволено вимоги про стягнення шкоди, заподіяної відповідачем державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка визначена відповідно до затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень (пункт 1).

Згідно з пунктом 3.1. Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 (були чинні на дату складення розрахунку шкоди) підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Вищенаведені документи були надані прокурором в обґрунтування правомірності заявлених вимог про стягнення з відповідача шкоди до матеріалів справи, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про правомірність проведення розрахунку заявленої до стягнення шкоди, так і про правомірність заявлених вимог про її стягнення.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника в тій частині, що матеріалами перевірки проведеними Держсільгоспінспекцією 29.05.2013р. не підтверджується зайняття відповідачем земельної ділянки площею 22,7га., оскільки Акт обстеження земельної ділянки №19/24 від 29.05.2013р. не містить плана- схеми земельної ділянки.

Державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами (далі - інспекційні органи) відповідно до статей 15 2 та 188 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статей 18 1 та 19 Закону України "Про охорону земель", пунктів 4, 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459, пунктів 4, 6 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року № 770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за № 34/20347.

Перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами відповідно до наказу Міністерства Аграрної політики та продовольства України №132 від 25.02.2013р. Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 6.1. Порядку у разі необхідності в акті перевірки наводяться план-схема розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки) з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів. Тобто відповідно до зазначеного Порядку складання плану-схеми не є обов'язковим. Акт обстеження земельної ділянки №19/24 від 29.05.2013р. був складений на місцевості та в присутності відповідача , який підписав акт без зауважень у тому числі і щодо площі самовільно зайнятої земельної ділянки. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав дійти висновку, що вказана в актах перевірки площа земельної ділянки не відповідає дійсності. Крім того, у спірному акті зазначено, що план-схема земельної ділянки надається, та додана план-схема земельної ділянки (том 1а.с. 20) складена землевпорядником сільської ради та затверджена головою Орджонінідзенської сільської ради, ця план-схема земельної ділянки обґрунтовано залучена інспекцією до Акту перевірки, оскільки відповідно до Порядку одержання документів, матеріалів та іншої інформації , необхідних для здійснення державного нагляду(контролю) за використанням та охороною земель (затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 14.03.2013р. № 179) державні інспектори сільського господарства мають право вимагати в тому числі і від органів місцевого самоврядування надання необхідної інформації для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель.

Довідка Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області №4515/5 від 16.08.2013р. (том 2, а.с.29), на яку посилається скаржник, не може спростовувати встановлені Актом перевірки обставини щодо розміру самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки, оскільки вищезазначена довідка надана відповідачу на його запит для виготовлення проекту землеустрою щодо конкретно зазначеного розміру -17,7 га, що підтверджується заявою відповідача від 15.08.2013р. (том 2,а.с.57). Оскільки в запиті ставилось питання про земельну ділянку в 17,7 га то відповідно і довідка була видана щодо відповідної площі 17,7 га.

Не спростовує зайняття відповідачем земельної ділянки площею 22,7га і виписка з технічної документації із землеустрою (том 2, а.с.82-84) яка надана представником відповідача апеляційному суду.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції представник відповідача надала Акт перевірки № 581/24 від 25.10.2013р. складений головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Усенко Т.М., стосовно спірної земельної ділянки, в якому зазначено, що на момент перевірки спірна земельна ділянка звільнена.

Апеляційний суд не приймає в якості доказу цей Акт оскільки, на час винесення рішення 29.10.2013р., про існування акту не було відомо сторонам у справі , а отже і суду першої інстанції, відповідно поштовому конверту відповідач отримав акт у листопаді 2013р. Крім того в Акті не зазначено, що земельна ділянка приведена у придатний для використання стан, як це зобов'язано зробити відповідача рішенням суду.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника стосовно вибору судом першої інстанції іншої правової підстави для задоволення позову, ніж було заявлено прокурором, а саме на думку скаржника правовою підставою позову було зазначено Наказ від 12.09.2007р. №110 Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель але підчас розгляду справи було встановлено, що вищезазначений Наказ від 12.09.2007р. №110 було скасовано 17.06.2010р. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 478.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, у даному спорі це самовільне зайняття земельної ділянки та в зв'язку з цим причинення збитків, а не наказ як вважає відповідач. Отже, апеляційний суд вважає, що справа була розглянута за підставами заявленими прокурором у позовній заяві.

Крім того, апеляційний суд не погоджується з доводами скаржника, що судом першої інстанції був порушений пункт 3 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, а саме на думку скаржника суд першої інстанції прийняв рішення про права і обов'язки Орджонікідзенської сільської ради, яка не була залучена до участі у справі.

Апеляційний суд, вважає що рішенням суду не були порушені права і обов'язки сільської ради , оскільки в даній справі сільська ради є отримувачем коштів - відшкодування завданої самовільним зайняттям та використання земельної ділянки шкоди державі в розмірі - 22 089,46грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Криворізької районної державної адміністрації) була залучена Орджонікідзенська сільська рада.

Апеляційний суд вважає, що за викладених обставин неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції не призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013 року у справі №904/6304/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013 року у справі №904/6304/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складений

18.02.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко