Рішення № 37234381, 11.02.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа № 911/4897/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області,

08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Радянська, 21

в інтересах держави в особі:

Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради,

08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72

до Фізичної особи - підприємця Кремінської Людмили Олексіївни,

08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Екскаваторна, 10, кв. 7

про стягнення 62 008,95 грн.

за участю представників:

прокурора - Карман В.В. (службове посвідчення від 16.07.2013 № 018382);

позивача - Коліденкова Н.О. (довіреність від 27.01.2014 № 02-10-111);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява від 30.12.2013 вх. № 4874/13 Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця Кремінської Людмили Олексіївни (далі - відповідач) про стягнення 62 008,95 грн., з яких: 51 328,37 грн. - основний борг та 10 680,58 грн. - пеня.

Позов подано прокурором на підставі статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 2 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з порушенням економічних інтересів держави, яке полягає у тому, що несплата заборгованості відповідачем призводить до неможливості фінансування запланованих органами місцевого самоврядування заходів, направлених на забезпечення виконання функцій по державному управлінню та соціальному захисту громадян.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Бориспіль від 15.12.2006 № 067.

Крім того, у позовній заяві міститься заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.12.2013 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 28.01.2014.

28.01.2014 через канцелярію господарського суду Київської області на виконання вимоги ухвали про порушення провадження у справі позивачем подані документи, які залучено до матеріалів справи.

У судове засідання 28.01.2014 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали господарського суду Київськогої області від 30.12.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 11.02.2014.

Прокурор у судовому засіданні 28.01.2014 підтримав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2014 відмовлено у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову.

28.01.2014 через канцелярію господарського суду Київської області позивач надав документи на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 30.12.2013, які залучені до матеріалів справи.

У судове засідання 28.01.2014 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.12.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 11.02.2014.

07.02.2014 через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано додаткові розрахунки, які залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.02.2014 прокурор та представник позивача подали спільну заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено остаточні позовні вимоги у розмірі 55 300,70 грн., з яких 51 328,37 грн. - заборгованість з орендної плати, 3972, 33 грн. - пеня.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог у даній справі відповідає вимогам частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також за висновками суду, з огляду на частину 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, зменшення розміру позовних вимог прийнято судом.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 55 300,70 грн., виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

11.02.2014 через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем подано письму заяву про повне визнання позову, а також про розгляд справи за відсутності його представника.

У судовому засіданні 11.02.2014 прокурор та представник позивача повністю підтримали позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, представник відповідача не з'явився.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.02.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позов подано прокурором на підставі статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 2 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) осіб у відносинах з державою.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві прокурором визначено, що несплата відповідачем коштів, стягнення яких є предметом позову, призводить до неможливості фінансування запланованих органами місцевого самоврядування заходів, направлених на забезпечення виконання функцій по державному управлінню та соціальному захисту громадян.

Підставою виникнення спірних правовідносин сторін є договір оренди індивідуально визначеного майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 15.12.2006 № 067 ( далі - Договір), що укладений між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Кремінською Людмилою Олексіївною (далі - орендар), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення (далі - майно), розміщені за адресою: вул. Гагаріна, 1, загальною площею 227,8 м?, на першому поверсі житлового будинку, що знаходиться в господарському віданні Бориспільської міської ради.

Відповідно до пункту 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту прийому - передачі майна.

Згідно з пунктом 3.1. Договору, орендна плата розраховується відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Борисполя, затвердженою Бориспільською міською радою, і становить 2302,08 грн. (відповідно до розрахунку орендної плати, що додається до Договору) і підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.2 Договору розмір орендної плати підлягає обов'язковому перегляду сторонами в разі зміни Методики її розрахунку, а також в інших випадках передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 3.4. Договору орендна плата перерахвується до орендодавця у розмірі 100% щомісяця, не пізніше 5 числа, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 7.1. Договору його укладено терміном на 360 днів, що діє з 15 грудня 2006 року до 09 грудня 2007 року, з наступним переукладанням відповідно до рішення Бориспільської міської ради від 21.09.06 № 464-5-V «Про порядок оренди комунального майна територіальної громади м. Борисполя».

Відповідно до пункту 5.2.2. Договору відповідач зобов'язується своєчасно вносити орендну плату та інші платежі відповідно до умов цього Договору.

До Договору укладались додаткові договори, якими вносились зміни до нього щодо розміру орендної плати, продовження терміну його дії тощо.

Додатковим договором від 01.12.2011 № 9 внесенні зміни до пункту 7.1. Договору та продовженно термін його дії до 27.11.2014.

Договір за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 759, частиною 1 статті 761, частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Правовідносини сторін Договору регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди державного та комунального майна та, відповідно до частин 1 та 2 статті 1 цього Закону, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно з частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Гагаріна, 1, на першому поверсі житлового будинку, загальна площа 227,8 м?, про що сторони склали акт передачі-приймання нежитлових приміщень від 15.12.2006, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відбитками іх печаток, копія якого долучена до матеріалів справи.

Додатковим договором від 04.01.2010 № 5 до Договору сторони погодили, що орендна плата за місяць розраховується відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Борисполя, затвердженою рішенням Бориспільської міської ради від 21.09.2006 № 464-5-V «Про порядок оренди комунального майна територіальної громади м. Борисполя» та рішення Бориспільської міської ради від 23.12.2009 № 7183-60-V становить за базовий місяць оренди (без ПДВ) 3 981,03 грн. (відповідно до розрахунку орендної плати, що додається до додаткового договору № 5).

30.04.2013 сторони склали акт передачі-приймання нежитлового приміщення, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Борисполя за адресою: вул. Гагаріна, 1, на першому поверсі житлового будинку, площею 125,0 м?.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Додатковим договором від 17.10.2011 № 8 сторони змінили розмір орендної плати та встановили що вона складає за базовий місяць оренди жовтень 2011 року 4240,41 грн. без ПДВ і підлягає в подальшому щомісячній індексації.

Додатковим договором від 07.05.2013 № 10 внесені відповідні зміни до Договору та встановлено розмір орендної плати без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2013 року - 2133,08 грн., яка підлягає в подальшому щомісячній індексації.

У результаті порушення орендарем грошових зобов'язань за Договором, за ним утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 51 328,37 грн., що підтверджується довідкою про стан заборгованості відповідача станом на 28.01.2014, актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на січень 2014 року, який погоджений сторонами та банківськими виписками щодо сплати орендної плати відповідачем за Договором. Дані докази містяться в матеріалах справи, у належним чином засвідчених копіях.

За наявними у матеріалах справи доказами, судом встановлено, що відповідач, починаючи з листопада 2012 року, неналежним чином виконував взяті на себе грошові зобов'язання за Договором. Так, орендна плата, що мала бути сплачена за період з листопада 2012 року до листопада 2013 року, не сплачена в повному обсязі.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

Відповідачем до матеріалів справи не додано доказів оплати спірної заборгованості за Договором, а згідно з заявою, що подано через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2503/14 від 11.02.2014) позовні вимоги визнано повністю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимог прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати у сумі 51 328,37 грн.

Крім того, прокурор на підставі пункту 3.4. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, у розмірі 3972,33 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем, у розмірі 3972,33 грн. та встановлено, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню повністю у заявленому розмірі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 51 328,37 грн. та пені у розмірі 3972,33 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 3, 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в доход бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кремінської Людмили Олексіївни (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Екскаваторна, 10, кв. 7, ідентифікаційний код 2557016105) на користь Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36359583) 51 328 (п'ятдесят одна тисяча триста двадцять вісім ) грн. 37 коп. основного боргу та 3 972 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 33 коп. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кремінської Людмили Олексіївни (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Екскаваторна, 10, кв. 7, ідентифікаційний код 2557016105) до державного бюджету 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.02.2014.

Суддя С.О. Саванчук