Рішення № 37233121, 06.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Справа № 911/387/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Шовкун Ю. В. (довіреність № 3813 від 20.12.2012 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ

до Державного підприємства „Дослідне господарство „Оленівське" Національного наукового центру „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства", с. Оленівка, Фастівський район

про стягнення 40 814, 63 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний університет біоресурсів і природокористування України звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ДП „Дослідне господарство „Оленівське" Національного наукового центру „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" про стягнення 40 278, 31 грн. основної заборгованості, 536, 32 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за виконані позивачем роботи згідно договору № 8-8 від 03.02.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.02.2013 р. порушено провадження у справі № 911/387/13-г за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України до ДП „Дослідне господарство „Оленівське" Національного наукового центру „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" про стягнення 40 814, 63 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.02.2013 р.

13.02.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 06.03.2013 р.

04.03.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення та зменшення позовних вимог б/н від 04.03.2013 р. із доданими до неї документами, у якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 30 278, 31 грн. основної заборгованості, 536, 32 грн. 3% річних.

Заява б/н від 04.03.2013 р. позивача про уточнення та зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

06.03.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 8-8, згідно умов п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт: сушіння зернових культур (кукурудзи) - 521, 860 тонн на 5, 77 %, (надалі роботи).

Згідно п. 1.2. договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи або скласти мотивовану відмову від прийняття.

Відповідно до п. 2.1. договору за виконані роботи згідно з цим договором замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця 75 278, 31 грн., в т. ч. ПДВ (20 %) - 12 546, 39 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що замовник оплачує виконані роботи протягом десяти банківських днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт на підставі виставленого виконавцем рахунку.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що виконання робіт та приймання їх результатів оформлюється актом приймання-здачі виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного виконання робіт.

Згідно п. 3.1. договору після виконання робіт замовник зобов'язується підписати акт приймання-здачі виконаних робіт або повідомити виконавцю про підстави його непідписання зі своєї сторони.

Пунктом 5.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, а закінчується 31.12.2012 р.

На виконання умов договору позивачем у липні 2012 р. було виконано для відповідача роботи на загальну суму 75 278, 31 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 23.07.2012 р. на суму 75 278, 31 грн., наявним у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті виконаних робіт та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 45 000, 00 грн., що підтверджується виписками з банківських рахунків позивача від 23.07.2012 р. на суму 20 000, 00 грн., 07.09.2012 р. на суму 15 000, 00 грн. та 21.02.2013 р. на суму 10 000, 00 грн. (після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області), наявними в матеріалах справи.

01.10.2012 р. між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, в якому сторони погодили заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 40 278, 31 грн. станом на 01.10.2012 р.

24.12.2012 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 3598 від 06.12.2012 р., у якій просив відповідача погасити заборгованість за виконані роботи у розмірі 40 278, 31 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 24.12.2012 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 30 278, 31 грн., що підтверджується договором № 8-8 від 03.02.2012 р., актом здачі-приймання робіт від 23.07.2012 р. на суму 75 278, 31 грн., виписками з банківських рахунків позивача від 23.07.2012 р. на суму 20 000, 00 грн., 07.09.2012 р. на суму 15 000, 00 грн. та 21.02.2013 р. на суму 10 000, 00 грн., актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2012 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 30 278, 31 грн. за договором № 8-8 від 03.02.2012 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт з 06.08.2012 р. по 14.01.2013 р. всього на загальну суму 536, 32 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 536, 32 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Оленівське" Національного наукового центру „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" (ідентифікаційний код 04308858) на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України (ідентифікаційний код 00493706) 30 278 (тридцять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 31 (тридцять одна) коп. основної заборгованості, 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 32 (тридцять дві) коп. 3 % річних та судові витрати 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

28 березня 2013 р.