Рішення № 37234141, 11.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.2014 Справа № 905/9041/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк

про стягнення 5 060, 01 грн.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» м. Свердловськ

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Огненний А.Б. - за довіреністю

Від відповідача: Ляшко Д.В. - за довіреністю

Від 3-ї особи: Будянський О.Ю. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» м. Маріуполь, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк, про стягнення 5 060, 01 грн. збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- відвантаження ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» 12.10.2013р. у вагоні № 56036619 за накладною № 48233233 на адресу ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» антрациту на підставі договору № 4852 від 27.12.2012р.;

- виявлення недостачі товару у вагоні № 56036619 на станції Ясинувата, що зафіксовано у комерційному акті БМ № 735020/180/647 від 16.10.2013р.;

- ст.ст.526, 527, 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- ст.ст. 175, 193, 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК);

- ст. 110 Статуту залізниць України (далі - Статут);

Відповідач вимоги позивача не визнав.

Господарський суд Донецької області з власної ініціативи залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» м. Свердловськ. З цього приводу суд виніс ухвалу від 21.01.2014р.

Третя особа пояснила суду, що передала спірний вагон з вантажем залізниці, яка прийняла даний вагон без претензій до вантажу та технічного стану вагону, а отже, за незбереження вантажу з його прийняття на шляху слідування та на залізничних станціях і до видачі одержувачу відповідальність несе залізниця.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (вантажовідправник) 12.10.2013р. відвантажило на адресу позивача у 3-х вагонах в т.ч. і у вагоні № 56036619 за накладною № 48233233 антрацит сорту АС, фракція 6 - 13 мм, у вологому стані, навантажений нижче рівня бортів, вантаж ущільнений і маркований вапном.

На попутній ст. Дебальцеве - Сортувальна працівники залізниці здійснили огляд вагону № 56036619 та завантажений у нього вантаж і здійснили зважування цього вагону з вантажем. При цьому було встановлене таке: брутто - 84 400 кг, вага тари за трафаретом з обох боків - 22 200 кг, нетто - 62 200 кг, тобто, вага вантажу менше ніж зазначено у накладній на 6 800 кг; вагон технічно справний; завантаження нижче бортів на 100мм, розрівняне, марковане борознами та вапном; над 1 і 2 люками воронка 3 000* 2 000мм і на ширину вагона, маркування в цьому місці зрушене; в 1 люці зліва щілина 30мм поміж кришкою люка і поперечною балкою; щілина закладена; при повторному переваженні недостача підтвердилась. Все встановлене було зафіксовано у комерційному акті БН № 726171/536 від 13.10.2013р. З цього комерційного акта та з акта загальної форми № 2849 від 13.10.2013р. суд робить висновок, що цю щілину заклали (закрили) саме працівники станції Дебальцеве - Сортувальна, однак в цих актах відсутні посилання про просипання вантажу чи наявність слідів такого просипання.

На ст. Дебальцеве - Сортувальна 13.10.2013р. був складений і акт про технічний стан вагона в якому зазначено, що вагон технічно справний. Однак надалі графа цього акта «висновки про можливість втрати, пошкодження вантажу у зв'язку з наявністю вказаної вище несправності» була заповнена певним текстом, який не містить посилань, що вагон все ж справний. Тому суд не приймає цей акт до відома, як такий, що містить незрозумілі протиріччя. Крім того: якщо вагон був справний, то незрозуміло, чому така щілина, як конструктивний зазор був тільки на одному люці. Суд також звертає увагу на той факт, що відповідач не пояснив, чому просипання вантажу не було виявлено на станції відправлення при огляді завантаженого вагона (п. 28 Правил приймання вантажів для перевезення), оскільки, завантажений у вагон антрацит був дрібний (6 - 13мм), а щілина була розміром 30мм.

З викладеного, суд робить висновки, що причина для просипання вантажу з'явилась під час руху вагона з вантажем.

На станції Ясинувата працівники залізниці здійснили огляд вагону № 56036619 та завантаженого у нього вантаж і здійснили зважування цього вагону з вантажем. При цьому було встановлено таке: фактична вага брутто - 83 700 кг, тара з накладної - 22 200 кг, нетто - 61 500 кг, що менше ніж це зазначено у накладній на 7 500 кг; при повторному переваженні недостача підтвердилася; в вагоні вантаж навантажений навалом, нижче рівня бортів на 100мм, вантаж маркований вапном, зліва над 1-2 люками поглиблеблення воронкой розміром 2 500мм*2 000мм* 1 000мм, нещільне прилягання 1 люка зліва до поперечной балки, зазор 1 000мм* 40мм, зварений металевою пластино, просипання вантажу немає. Все встановлене зафіксовано у комерційному акті БМ № 735020/180/647 від 16.10.2013р.

У порівнянні з фактами встановленими щодо спірного вагону на ст. Дебальцеве - Сортувальна з'явилася ще одна щілина розміром вже 1 000*40мм і знов таки на тому ж самому місці де і щілина розміром 30мм. Але цю останню щілину, не зважаючи на те, що цей зазор був нібито конструктивний (за текстом акта про технічний стан вагона № 101 від 14.10.2013р. спірний вагон технічно справний) чомусь заварили металевою пластиною. При цьому суд звертає увагу на той факт, що у порівнянні з нестачею виявленою на ст. Дебальцеве - Сортувальна (6 800 кг) на ст. Ясинувата недостача товару дорівнювала вже 7 500 кг. І знову - таки на ст. Ясинувата не виявлено ні просипання вантажу ні слідів такого просипання. Крім того, у досилочній накладній, оформленій залізницею ст. Дебальцеве - Сортувальна, вага вантажу визначена у розмірі 69 000 кг, незважаючи на те, що на цій станції залізниця встановила, що фактична маса вантажу складає 62 200кг.

Вагон № 56036619 за досильною накладною № 48283865 зі станції Дебальцеве - Сортувальна був відправлений залізницею на станцію призначення Маріуполь - Сортувальний.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічна норма викладена і в ч.1 ст.314 ГК України.

Статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідач не подав суду доказів того, що винним у нестачі вантажу є інші особи, аніж залізниця. Тому суд дійшов висновку, що винним у нестачі вантажу є саме перевізник, тобто, відповідач. У зв'язку з цим суд вимоги позивача задовольняє.

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), визначений ст.38 ГПК, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 224, 225, 306-308 Господарського кодексу України, ст.ст. 52, 110, 113 - 115, 129, 130 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" (м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 2600101511508 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817, ЄДРПОУ 01074957) на користь публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, р/р 26002962487612 в ПАТ «ПУМБ» м. Донецька, МФО 334851, ЄДРПОУ 00191129) - 5 060 грн. 01 коп. збитків та 1 720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

Суддя М.І. Забарющий

В судовому засіданні 11.02.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2014р.

Надруковано 1 прим.

у справу -1