Ухвала суду № 37233872, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4619/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 06 червня 2013 року №0000641720.

В обгрунтування адміністративного позову, позивач зазначив, що відповідачем зроблені помилкові висновки про безтоварність господарських операцій, здійснених між ним та ТОВ «Геотехкопмлект» за період, що перевірявся. Реальність таких господарських операцій підтверджується первинними документами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

В обгрунтування апеляційної скарги, позивач вказав на те, що судом першої інстанції зроблені помилкові висновки про відсутність у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних ТОВ «Геотехкомплек». Господарські операцій з даним контрагентом, здійснені за період, що перевірявся, мали реальний характер, а податкові накладні даного контрагента є належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець та є платником податку на додану вартість.

Так, Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, який мав правові відносини з ТОВ «Геотехкомплек» за квітень та липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 28 травня 2013 року №638/17-2/НОМЕР_1.

В ході проведеної перевірки відповідачем зроблені висновки про те, що позивачем порушено вимоги п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст. 626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Геотехкомплекс»; п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_2 завищена сума податкового кредиту з ПДВ за квітень, липень 2011 р. на суму 23080,00 грн., в тому числі у квітні 2011 р. на суму 16880,00 грн. та липень 2011 р. на суму 6200,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 06 червня 2013 року №0000641720, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23 080,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1551,00 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що матеріали даної справи не містять належних доказів на підтвердження обґрунтованості адміністративного позову та про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З системного аналізу положень ст. ст. 14, 185, 198, 200, 201 Податкового кодексу України вбачається наступне.

Витрати платника податків - це будь-які його витрати, понесені ним під час здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та повинна бути підтверджена первинними документами, складеними під час здійснення господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є придбання таким платником товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, зареєстрованого як платник податку додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_2 (Покупець) та ТОВ «Геотехкомплект» (Продавець) укладено договір від 11 квітня 2011 року №18, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується виготовити Покупцеві затратні матеріали для виробництва в асортименті, в термін та у визначених кількостях по узгоджених цінах. Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах і в термін, оговорені в договорі, видаткових накладних або в протоколі про узгодження ціни.

Також, між цими ж сторонами укладено договір від 11 липня 2011 року №20, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується виконати Покупцеві поліграфічні послуги в асортименті, в термін та у визначених кількостях по узгоджених цінах. Покупець зобов'язується прийняти товар Продавця та оплатити його на умовах і в терміни, оговорені в договорі, видаткових накладних або в протоколі про узгоджену ціну.

На виконання умов даних договорів його сторонами складені видаткові та податкові накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення.

Як вбачається з матеріали справи, відповідач дійшов висновків про безтоварність господарських операцій на підставі акту Об'єднаної державної податкової інспекції у Печерському районі Державної податкової служби м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Геотехкомплекс» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Так, з даного акту вбачається, що ТОВ «Геотехкомплекс» не мало об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по господарських операціях з контрагентами постачальниками та покупцями, що свідчить про відсутність реального характеру таких операцій з його контрагентами та зокрема, з ФОП ОСОБА_2.

Крім того, керівник ТОВ «Геотехкомплекс» є громадянином Російської Федерації та в період з 01 січня 2011 року не перетинав державного кордону України, а відтак і не брав участі в здійсненні господарської діяльності даного товариства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Геотехкомплекс» за квітень та липень 2011 року.

Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 14.02.14 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.