Ухвала суду № 37233863, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17992/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нольте-Партнер» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/300306/2 від 12 вересня 2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації № 100270000/2013/01716 від 02 вересня 2013 року.

В обгрунтування адміністративного позову, позивач вказує на те, що ним подано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, зазначеного ним у митній декларації від 02 вересня 2013 року №100270000/2013, за ціною договору.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в які просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Нольте-Партнер» (Покупець) та компанією GORENJE TIKI d.o.o. Стара Пазова» (Стара Пазова, Сербія) (Продавець) укладено контракт від 12 серпня 2013 року №ТІКІ - UKR 038/13 на поставку побутової техніки, електротехніки, засобів зв'язку, супутніх товарів (електричні водонагрівачі, накопичувальні, непрямого нагрівання).

На виконання умов даного контракту позивачем до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України подано митну декларація від 02 вересня 2013 року №100270000/2013/176095 та декларацію митної вартості товару, визначеної позивачем за першим методом (за ціною договору).

Карткою відмови від 02 вересня 2013 року № 100270000/2013/01716 позивачем відмовлено в прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів за митною декларацією від 02 вересня 2013 року №100270000/2013/176095.

Рішенням Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України від 12 вересня 2013 року №100270000/2013/300306/12 проведено коригування митної вартості товару з огляду на те, що порядок оплати згідно контракту не відповідає умовам розрахунку, який зазначено в інвойсі. Митну вартість товарів, ввезених позивачем по митній декларації від 02 вересня 2013 року №100270000/2013/176095 відповідачем визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.60 Митного кодексу України.

Позивачем 17 вересня 2013 року подано нову митну декларацію №100270000/2013/177814.

Не погоджуючись з зазначеною карткою та рішенням по визначення митної вартості товару відповідачем, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що позивачем надані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару за першим методом (за ціною договору). Оскаржувані карка відмови та рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такі ж положення містить і ч.4 ст.58 Митного кодексу України.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5 ст.58 Митного кодексу України).

Так, зі змісту рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України від 12 вересня 2013 року №100270000/2013/300306/12 вбачається, що митна вартість товару позивача визначена за методом визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.60 Митного кодексу України. Відповідач у своєму рішенні вказав на те, що порядок оплати згідно контракту не відповідає умовам розрахунку, який зазначено в інвойсі.

Так, товар відповідно до контракту від 12 серпня 2013 року №ТІКІ - UKR 038/13 поставляться на умовах FCA Стара Пазова (Сербія).

Ціна товару визначається в Євро. Ціна товару визначається на підставі прайс-листів і остаточно вказується в комерційних інвойсах з відображенням знижки, наданої продавцем.

Ціна товару включає вартість упаковки і маркування, вартість завантаження, вартість експортних митних процедур та пов'язані з цим витрати. Ціна товару не включає вартості транспортування, страхування товару, його митного очищення під час імпорту, а також будь-яких інших витрат, пов'язаних з придбанням, постачанням і подальшим продажем товару.

Згідно з п. 4.1. оплата товарів здійснюється на підставі комерційних інвойсів продавця, які виставляються на підставі даних пакувальних листів на конкретні партії товару.

Пунктом 4.2. контракту передбачено, що оплата здійснюється протягом 60 календарних днів після здійснення поставки товару згідно з п. 2.4. контракту.

Згідно з п.2.4. контракту товар вважається належним чином поставленим покупцеві, коли товар завантажений в транспортний засіб перевізника, вказаного покупцем. Підтвердженням належного здійснення поставки є екземпляр CMR, який передається продавцю з відміткою перевізника.

Згідно з інвойсом від 28 серпня 2013 р. № 3638008482 підлягав поставці товар - електричні, накопичувальні, непрямого нагрівання (в асортименті) загальною вартістю 37 263 Євро. Оплата (переказ) згідно з інвойсом - 60 днів з дати виставлення рахунку.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що висновки відповідача про невідповідність порядку оплати згідно контракту не відповідає умовам розрахунку, який зазначено в інвойсі не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Частиною 1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст. 57 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст. 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів застосовується відповідно до положень ст.60 Митного кодексу України.

З первинної митної декларації та картки відмови вбачається, що позивачем надано відповідачу копію митної декларації країни відправлення (код документу 9610) і декларацію відповідності товару технічним умовам (код документу 5112).

Позивачем 18 вересня 2013 року до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України подано звернення №12 (вх.№11822), в якому він вказує на відсутність розбіжностей у поданих ним документах на підтвердження митної товару, визначеної за першим методом.

Як зазначено вище, митну вартість товару відповідачем скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.60 Митного кодексу України.

Відповідачем зазначено, що митна вартість ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснена за митною декларацією від 15 липня 2013 р. № 100270000/2013/033546, яка не була надана до суду в ході розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність відповідачем недостатності наданих з первинною митною декларацією позивачем документів на підтвердження правомірності визначення позивачем митної вартості за першим методом (за ціною договору), наявності визначених ч. 1 ст. 58 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та наявності обставин, визначених ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України для прийняття оскаржуваного рішення, а отже і підстав для застосування положень ч. 3 ст. 57 та ч. 3 ст. 58 митного кодексу України.

Крім того, відповідачем до суду не надано обґрунтованого математичного розрахунку ціни за одиницю товару, який ввозився позивачем, з зазначенням конкретних складових цього розрахунку, визначеною відповідачем у оскаржуваному рішенні №100270000/2013/300306/2 від 12 вересня 2013 року.

Колегія суддів вважає, що відповідачем в ході розгляду справи у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів на підтвердження правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення та картки відмови.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності достатнього обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару. Така ж позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2012 року К-22969/10.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 14.02.14 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.