Ухвала суду № 37233155, 13.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3264/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконним припису та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И Л А :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про визнання неправомірними дій під час організації та проведення 14 серпня 2013 року перевірки позивача, складення акту перевірки та винесення припису про усунення порушень від 16 серпня 2013 року; визнання незаконним припису № 189 від 16 серпня 2013 року та скасування постанови № 409 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03 вересня 2013 року, постанови № 410 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03 вересня 2013 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, головним державним інспектором інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Костенком Ю.О. відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 533 від 23 травня 2011 року, на підставі листа Черкаської обласної державної адміністрації № Ко (Д) 539/01-10 від 04 липня 2013 року, направлення на здійснення позапланової перевірки № 689 від 06 серпня 2013 року, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 по об'єкту будівництва ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 14 серпня 2013 року, в якому встановлено, що позивачем у період 2012-2013 роки проведена реконструкція кафе по АДРЕСА_1 під ресторан з добудовою до нього літньої кухні, бару, цегляної споруди для приготування їжі (мангал), облаштовано літній майданчик та виконано зовнішнє опорядження в єдиному архітектурному стилі. Вказані роботи позивачем виконані без зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області декларації про початок виконання будівельних робіт. Також в акті зазначено, що експлуатація вищезгаданих будівель та споруд здійснюється без введення їх в експлуатацію у визначеному законодавством порядку.

16 серпня 2013 року відповідачем винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 189 з вимогою усунути наведені порушення та привести у відповідність з вимогами чинного законодавства України до 16 вересня 2013 року.

03 вересня 2013 року заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Кушніром О.А. за наслідками розгляду матеріалів перевірки винесено постанову № 409, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 41 292,00 грн.

Крім того, 03 вересня 2013 року заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Кушніром О.А. за наслідками розгляду матеріалів перевірки винесено постанову № 410, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 51 615,00 грн.

Не погоджуючись з наведеними діями відповідача, приписом та прийнятими постановами та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Черкаської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В01 № 162231.

01 липня 2013 року між Приватним підприємством «Автолюкс-Ч» (орендодавець) в особі директора ОСОБА_7, з однієї сторони, та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендар), з іншої сторони, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01/07/13.

Згідно з п. 1 укладеного договору, орендодавець передає, а орендар приймає у довгострокове користування нежитлове приміщення, а саме: літній майданчик загальною площею 122 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення використання вказаного приміщення - літнє кафе.

За змістом п. 3 укладеного договору визначені права та обов'язки орендаря: утримувати орендоване приміщення в порядку, передбаченому санітарними та протипожежними правилами; проводити необхідний поточний ремонт орендованого приміщення; повідомити орендодавця не пізніше, ніж за 2 тижні, про звільнення приміщення й здати його за актом приймання-передачі у справному стані; здати орендоване приміщення повністю або частково в суборенду з письмового дозволу орендодавця; використовувати приміщення, що орендується, за його цільовим призначенням у відповідності до п. 1.2 договору.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основи містобудування», містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно зі ст. 39 вказаного Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов'язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків.

Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; 2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 3) невідповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва.

Замовник зобов'язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об'єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону, накладати штраф від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів мають право керівник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, керівники територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України та їх заступники.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до пп. 3, 4, 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень, які мають службові посвідчення встановленого зразка.

Згідно з пп. 16, 17 вказаного Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 8 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури або до суду.

Згідно з абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Згідно з абз. 2 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Проаналізувавши викладені законодавчі норми та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідач під час прийняття припису № 189 від 16 серпня 2013 року, постанови № 409 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03 вересня 2013 року, постанови № 410 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03 вересня 2013 року, діяв у порядку та в межах, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року № 553, оскільки належними та допустимими доказами у справі доведено факт вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій щодо прийняття оскаржуваних припису та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що підтверджується наведеними законодавчими нормами та наявними матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконним припису та скасування постанов.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.