Ухвала суду № 37232489, 19.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 лютого 2014 року Справа № 910/13850/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсак В.А.,суддівДанилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Адміністрація річкових портів"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р.у справі № 910/13850/13 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"до1. Міністерства інфраструктури України; 2. Фонду державного майна України; 3. Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"; 4. Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"провстановлення сервітуту

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р. у справі № 910/13850/13 господарського суду міста Києва не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі повинен бути чітко викладений зміст порушення або неправильного застосування норм права із зазначенням конкретних їх пунктів та статей, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення.

Всупереч наведеному, вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником дотримано не було.

Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, зміст касаційної скарги Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" зводиться лише до перерахування норм права та переоцінки доказів, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду у відповідності з пунктом 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р. у справі № 910/13850/13 господарського суду міста Києва повернути скаржникові без розгляду.

Справу № 910/13850/13 скерувати до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова