Ухвала суду № 37230509, 12.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3715/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.

представника позивача: Мельниченка С.С.

представника відповідача (апелянта): Шевченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Козятинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року Козятинська об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області (Козятинська ОДПІ) звернулась в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Колумбіні» (ТОВ «Колумбіні») про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки, що належить платнику податків для погашення податкового боргу.

16 грудня 2013 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у ТОВ «Колумбіні» утворився податковий борг по сплаті податку на прибуток підприємств в сумі 3901812 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000782301 від 18 жовтня 2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, а відповідачем даний факт не спростовано та не погашено податковий борг в сумі 3901812 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що ТОВ "Колумбіні" оскаржувало в судовому порядку податкове повідомлення-рішення №0000782301 від 18 жовтня 2012 року на підставі якого виникла заборгованість в сумі 3901812 грн.

За результатами розгляду адміністративного позову, Вінницький окружний адміністративний суд 30 травня 2013 року постановив ухвалу про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що спір між сторонами вже вирішений судовим рішенням в іншій справі.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року залишено без змін ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, а відтак на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції податкове повідомлення-рішення №0000782301 від 18 жовтня 2012 року було чинним.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Що стосується посилань апелянта на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не було враховано те, що ТОВ «Колумбіні» оскаржено податкову вимогу, а відтак заборгованість не була узгодженої, а тому не може бути стягнена, то колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 вказаного кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Так, оскаржувана постанова була прийнята судом першої інстанції 16 грудня 2013 року, а ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду, якою було залишено без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Колумбіні» про визнання нечинною та скасування податкової вимогти, була постановлена 09 жовтня 2013 року.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваної постанови дана заборгованість була узгодженою.

Крім того, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В свою чергу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 лютого 2014 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.