Рішення № 37229816, 10.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2014 р. Справа № 916/3459/13

За позовом: Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 14 542,69 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Буравльова О.М. - доручення від 08.01.2014 року;

Купрашвілі-Делі О.І. - доручення від 08.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський", яке є правонаступником КП «Дирекція єдиного замовника «Вузівське» та КП «Дирекція єдиного замовника «Чубаївське», звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 14 542,69 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2006 року, укладеного між ним та територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якого діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, передано у власність нежитлові приміщення першого поверху АДРЕСА_1, які в цілому складаються з нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 128,5 кв.м.

При цьому, нежитлові приміщення першого поверху площею 128,5 кв.м. являються невід'ємною частиною житлового будинку, який знаходиться на балансі і обслуговуванні КП «ЖКС "Вузівський".

Внаслідок зазначеного, як вказує позивач у позовній заяві, 01.03.2006 року між ним та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат виконавця послуг на утримання нерухомого майна та прибудинкової території № 65/204.

Однак відповідач не виконує прийняті на себе за вказаним договором зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого у нього в період з 01.07.2007 року по 01.10.2013 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 14 542,69 грн., що і призвело до звернення останнього з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. було порушено провадження у справі № 916/3459/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 22.01.2014р.

22.01.2014 року у судове засідання з'явилися представники позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про його час, дату та місце повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення (а.с.54).

Ухвалою суду від 22.01.2014р., у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання ним витребуваних ухвалою суду доказів, а також у зв'язку із необхідністю ознайомлення з наданими представниками позивача документами, розгляд справи було відкладено на 10.02.2014 року.

У судове засідання, призначене на 10.02.2014 року, з'явилися представники позивача, які підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач - ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової ухвали про відкладення розгляду справи від 22.01.2014 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення (а.с.156), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що ухвала про порушення провадження у справі від 16.12.2013 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 22.01.2014 року були отримані відповідачем (а.с.54,156), суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як встановлено судом, позовні вимоги КП "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги ґрунтуються на положеннях договору про відшкодування витрат виконавця послуг на утримання нерухомого майна та прибудинкової території № 65/204 від 01.03.2006 року (а.с.34-35) та нормах чинного законодавства, що регулюють правовідносини сторін.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року № 2482-ХІІ (зі змінами та доповненнями) та Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572 (зі змінами та доповненнями) послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій зобов'язані оплачувати як наймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2006 року № 46 (а.с.28-29), укладеного між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якого діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_1, останньому на праві власності належать нежитлові приміщення першого поверху АДРЕСА_1, загальною площею 128,5 кв.м.

Зазначене також підтверджується наявним в матеріалах справи витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.03.2006 року № 10179615, видане КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» на підставі вказаного договору (а.с.30).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження міського голови № 97-01р від 28.01.2003 року «Про передачу майна в повне господарське відання КП «Дирекція єдиного замовника», АДРЕСА_1 було передано на баланс КП «Вузівський».

Таким чином, нежитлові приміщення першого поверху площею 128,5 кв.м., що знаходяться у приватній власності відповідача, являються невід'ємною частиною вищезазначеного житлового будинку, що знаходиться на балансі і обслуговуванні КП «ЖКС «Вузівський», предметом діяльності якого згідно п.2.2 статуту, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 1449-V від 04.07.2007 року (а.с.13-14), є організаційне забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду, нежитлових споруд, інженерного обладнання та прилеглих територій, організація надання різного виду послуг, пов'язаних з експлуатацію, утриманням та ремонтом житлового та нежитлового фонду.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV встановлено, що балансоутримувач будинку, яким є позивач, утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

У відповідності до Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» № 686 ХIV від 20.05.1999 року, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, які належать їм на праві власності чи орендують нежитлові приміщення на підставі договору для провадження цієї діяльності, зобов'язані укласти з балансоутримувачем будинку договір «Про надання послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій», а також сплачувати комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат виконавця послуг на утримання нерухомого майна та прибудинкової території № 65/204 (а.с.34-35), відповідно до умов п. 1.1 якого Виконавець послуг (позивач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а також утримання прибудинкової території, а Користувач (відповідач) бере участь у витратах Виконавця послуг на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Вказаним пунктом також зазначено, що Користувач користується приміщенням загальною площею 128,50 кв.м., розміщеним на першому поверсі.

Згідно п.3.1 договору, розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території визначається розрахунком щомісячних платежів на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.01.2004 року № 1, який перераховується Користувачем на рахунок Виконавця послуг.

П. 3.2 договору сторони погодили, що розмір плати може бути переглянуто на вимогу Виконавця послуг в односторонньому порядку у разі зміни відповідних цін, тарифів з наданням обґрунтування зазначених змін.

Відповідно до п.3.3 договору, користувач (відповідач) зобов'язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок виконавця послуг будівлі.

Додатком № 1 до вказаного договору сторонами узгоджено розрахунок діючих тарифів ВЕВ, на підставі яких здійснювалося нарахування вартості послуг (а.с.35).

Відповідно до п.п. 2,3,5 ст. 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державне регулювання цін/тарифів базується на принципах нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам по цінам /тарифам, затвердженим у встановленому законом порядку, відповідності рівня цін/тарифів розмірам економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості і якості.

Відповідно до п. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Отже, Виконавець надає послуги у відповідності з затвердженими органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність і строки виконання робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховувалась відповідачу плата за житлово-комунальні послуги (утримання будинків та прибудинкових територій) згідно тарифів, затверджених

- рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 140 від 29.03.2004 року «Про встановлення плати за утримання будинків та прибудинкових територій за 1 кв. м. загальної площі в місяць по кожному окремому житловому будинку комунальної власності територіальної громади м. Одеси (а.с.20, 25);

- рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 910 від 22.08.2007 року «Про заходи щодо впорядкування тарифної політики в області житлово-комунального господарства (а.с.21);

- рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 970 від 21.08.2008 року «Про заходи щодо введення адресної муніципальної допомоги мешканцям міста на оплату житлово-комунальних послуг та встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (а.с.22-23, 27).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, розмір щомісячної оплати по договору про відшкодування витрат виконавця послуг на утримання нерухомого майна та прибудинкової території № 65/204 з 01.01.2007 року складав 47,81 грн. (0,31+0,062*128,5), з 01.01.2008 року 147,78 грн. (128,5*1,15=147,78 грн.), з 01.10.2008 року - 231,30 грн. (128,5*1,80=231,30 грн.)

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором в частині обслуговування будинку виконує в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт (а.с.65-117,120-128;133-149).

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, чого, як свідчать матеріали справи, останнім зроблено не було, що підтверджує факт відсутності претензій з боку відповідача з приводу неналежного виконання позивачем умов договору.

Однак відповідач в період з 01.07.2007 року по 01.10.2013 року нерегулярно та неповністю здійснював оплату за житлово-комунальні послуги, у зв'язку із чим у нього, згідно з розрахунком позивача, перевіреним судом, виникла заборгованість у розмірі 14 542,69 грн.

З урахуванням вищенаведеного та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 14 542,69 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги КП "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" щодо стягнення вказаної суми обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" (65088, м. Одеса, вул. Шишкіна, 60-А , код ЄДРПОУ: 35303304 суму основного боргу у розмірі 14 542 /чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок дві/ грн. 69 коп. та 1 720 /одна тисяча сімсот двадцять/ грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.02.2014р.

Суддя Щавинська Ю.М.