Постанова № 37227689, 19.02.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2014 року Чернігів Справа № 825/395/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

за участю секретаря Воєдило Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення,-

В С Т А Н О В И В:

Прилуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 1596,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 при перебуванні на обліку в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості та отриманні допомоги по безробіттю працювала згідно договору про надання послуг, що призвело до неправомірного отримання нею допомоги по безробіттю. Добровільно безпідставно виплачені кошти відповідачем на рахунок позивача повернуті не були, в зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву від 18.02.2014, в якій просив розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, заперечення на позов не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи з участю їх повноважних представників, для реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.02.2013 по 28.08.2013 перебувала на обліку як безробітна в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості та отримувала соціальні послуги та забезпечення відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закону України «Про зайнятість населення» № 222 від 13.12.2013, встановлено, що відповідач під час перебування на обліку в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості перебував в цивільно-правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» згідно Договору про надання послуг від 03.05.2013, про що не повідомив Прилуцький міськрайонний центр зайнятості (а. с. 16-17).

З листа № 179/13 від 02.12.2013 за підписом генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» вбачається, що з ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг від 03.05.2013. Строк дії договору з 03.05.2013 по теперішній час (а.с. 18).

З договору про надання послуг № б/н від 03.05.2013 встановлено, що ОСОБА_1 надавала послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» (а. с. 19-28).

Відповідно до пунктів 2,3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, та враховуючи висновок комісії по розслідуванню страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним директором Прилуцького міськрайонного центру зайнятості було прийнято наказ № 326 від 27.12.2013 про вжиття заходів по поверненню ОСОБА_1 виплаченої за період з 03.05.2013 по 28.08.2013 допомоги по безробіттю в сумі 1596,91 грн. (а.с. 35).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем вживались заходи щодо повернення виплачених відповідачеві коштів, про що свідчить лист № 01/3163 від 27.12.2013, відповідно до якого Прилуцький міськрайонний центр зайнятості звертався до відповідача з проханням в 15-денний термін добровільно перерахувати кошти в сумі 1596,91 грн.

Відповідно статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

В силу пункту 18 частини другої статті 22 Закону України «Про зайнятість населення», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Пунктом 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136 передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Прилуцького міськрайонного центру зайнятості в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Прилуцького міськрайонного центру зайнятості (вул. Вокзальна, 46, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, р/р 37177300901006 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 14241641) 1596,91 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна