Вирок № 37226239, 19.02.2014, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/33/14-к

Провадження № 1-кп/444/13/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

при секретарі Реміцька І.П.

сторони обвинувачення ОСОБА_1

сторони захисту ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві кримінальне провадження № 1-кп/444/13/2014 про обвинувачення:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Прага, Чехія, проживає та зареєстрована АДРЕСА_1, освіта вища, одружена, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працює, не хворіє, не інвалід, раніше не судима, ІПН НОМЕР_1,

- за ст. 368 ч. 4 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, 12.11.2013 р. біля 19.10 год. знаходячись на території МП «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів, що в с. Річки Жовківського району Львівської області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище одержала неправомірну вигоду в розмірі 800 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 6394,4 грн., за вчинення чи невчинення в інтересах гр.. ОСОБА_4 будь-якої дії, а саме за безперешкодний пропуск на митну територію України прального порошку марки «Практік» в кількості 4000 кг., з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднану з вимаганням такої неправомірної вигоди.

Вказані дії обвинуваченою ОСОБА_3, були вчинені за наступних обставин. Так, ОСОБА_3, працюючи на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Рава-Руська Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України, маючи спеціальне звання інспектора митної служби 2 рангу, будучи згідно ст.. 25 ЗУ «Про державну службу» державним службовцем, якому присвоєна шоста категорія державного службовця, тобто являючись службовою особою, що займає відповідальне становище, здійснюючи функції представника влади та службової особи, в силу службового становища уповноваженою на вчинення дій, пов'язаних з митним контролем переміщуваних через митний кордон України вантажів, 12 листопада 2013 року, перебуваючи на своєму робочому місці на території МП "Рава-Руська" Львівської митниці Міндоходів, що в с. Річки Жовківського району Львівської області, використовуючи надану владу та своє службове становище, діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання неправомірної вигоди за безперешкодний пропуск на митну територію України прального порошку марки "Практік" в кількості 4000 кілограм, висловила вимогу ОСОБА_4 про необхідність передачі їй неправомірної вигоди в сумі від 1,5 до 1,8 гривні за кілограм ввезеного останнім на митну територію України прального порошку "Практік".

Будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_3 вказаної нею суми неправомірної вигоди могла потягнути заборону та зволікання у пропуску прального порошку марки "Практік" в кількості 4000 кілограм на митну територію України, ОСОБА_4 був змушений погодитись на такі протиправні вимоги ОСОБА_3, та в цей же день, 12.11.2013 приблизно о 19.10 год. на території МП "Рава-Руська" Львівської митниці Міндоходів, що в с. Річки Жовківського району Львівської області передав, а ОСОБА_3 одержала від нього неправомірну вигоду в сумі 800 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України становило 6394,4 гривень, за безперешкодний пропуск на митну територію України прального порошку марки "Практік" в кількості 4000 кілограм.

Підсудна ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнала повністю та суду пояснила, що вона станом на 12.11.2013 р. працювала на посаді головного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Рава-Руська. Так, 12.11.2013 р. вона знаходилася на роботі, до неї звернувся гр.. ОСОБА_4, якого вона раніше не знала, і запитав чи можна перевезти пральний порошок. В ході розмови вона дала йому зрозуміти, що за такі дії потрібно заплатити, на що останній погодився. Впродовж робочого дня даний пральний порошок перевозили різними машинами. Приблизно біля 19 год. до неї на робоче місце зайшов гр.. ОСОБА_4 і запхав їй в кишеню як вона зрозуміла гроші та повідомив, що це за порошок, після чого ОСОБА_4 пішов. Через деякий час вона через вікно побачила керівництво і злякавшись, гроші з кишені переховала в панчоху на лівій нозі. Пізніше вона вийшла з робочого місця і направилася в сторону адмінбудівлі де по дорозі її було затримано. В подальшому у неї було проведено особистий обшук під час якого були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 800 доларів США, її одежа, руки та гроші були опроміненні спецсвітлом на яких було видно специфічний колір.

У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням характеризуючих обвинувачену матеріалів справи, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження. Винуватість обвинуваченої у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи. Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченими, ні іншими учасниками. Судом з"ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумніві у добровільності їх позиції, а також роз"яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість обвинуваченої у скоєнні пред"явленого їй кримінального правопорушення.

Отже, вина обвинуваченої ОСОБА_3 полягає в тому, що вона будучи службовою особою яка займає відповідальне становище, одержала неправомірну вигоду для себе за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, а тому суд такі її дії кваліфікує за ст. 368 ч. 4 КК України.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочин скоєний обвинуваченою є тяжким злочином.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не судилася, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, не інвалід.

Щире каяття обвинуваченої у вчинені кримінального правопорушення суд вважає обставиною, що пом"якшує її покарання, так як остання в судовому засіданні дала правдиві пояснення про обставини вчиненого нею злочину чим активно сприяла судовому слідству, а також суд враховує як пом»якшуючі обставини те, що обвинувачена має на утриманні одну неповнолітню дитину та повнолітню дитину яка знаходиться на її утриманні так як навчається у вищому навчальному закладі, виключно позитивно характеризується за колишнім місцем роботи та за місцем проживання.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 судом не встановленою.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімально встановленому розмірі санкції ч. 4 ст. 368 КК України, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах без конфіскації майна, що буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченої, її відношення до вчиненого, обставини, що пом»якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3, а також враховуючи те, що призначене покарання має на меті не тільки покарати, а й сприяти виправленню засудженого, а також запобігти вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 без відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, а тому її слід звільнити від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням відповідно до ст.. 75 КК України.

Відповідно до ст.. 76 КК України, на обвинувачену ОСОБА_3 слід покласти обов»язки не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (зі змінами, внесеними згідно з постановою від 12 червня 2009 р. № 8). якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК України (2001р.) передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

Разом з тим, суд вважає за необхідне до обвинуваченої застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах, а також на підставі ст. 54 КК України обвинувачену також слід позбавити спеціального звання - інспектора митної служби 2 рангу.

Щодо речових доказів.

Речові докази, а саме: взірець спецхімпрепарату "Промінь-1", змиви з внутрішньої сторони долоні і пальців правої руки ОСОБА_3, змиви з зовнішньої сторони долоні і пальців правої руки ОСОБА_3, змиви з внутрішньої та зовнішньої сторони долоні і пальців лівої руки ОСОБА_3, контрольний зразок вати, на яку бралися змиви, рукавиці в яких проводилися змиви з рук ОСОБА_3, куртка ОСОБА_3, рукавиці в яких робився огляд грошей, підколінник з лівої ноги ОСОБА_3, що долученні до матеріалів кримінального провадження, на думку суду слід знищити. /а.с. 32 том 3/

Речові докази, а саме: гроші в сумі 800 доларів США, що знаходяться на зберіганні в ЗГРУ «Приватбанк», на думку суду слід повернути ОСОБА_4, так як такі кошти надані ним для проведення слідчих дій. /а.с. 32, 33 том 3/

Речові докази, а саме: пральний порошок «Практік» в кількості 10 упаковок по 10 кг., що знаходиться на відповідальному зберіганні в УСБ України у Львівській області, на думку суду слід повернути ОСОБА_4. /а.с. 70 том 3/

Речові докази, а саме: пральний порошок «Практік» в кількості 390 упаковок по 10 кг., що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на думку суду належить залишити у їх розпорядженні. /а.с. 70 том 3/

Речові докази, а саме: електронні носії інформації із результатами проведених негласних слідчих розшукових дій, пакет із ком пакт-диском інв. № 14/534, пакет із картою пам»яті інв. № 46 та інв. № 53, пакет із картою пам»яті інв.. № 74/11, пакет із ком пакт-диском інв.. № 14/531, що знаходяться в матеріалах справи, на думку суду належить залишити при матеріалах справи. /а.с. 273 том 3/

Також на думку суду, з підсудної слід стягнути в користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 5140,80 грн., за проведення експертиз № 3990 від 22.11.2013 р. вартістю 1101,60 грн., № 3991 від 22.11.2013 р. вартістю 979,20 грн., № 3992 від 25.11.2013 р. вартістю 979,20 грн., № 3989 від 25.11.2013 р. вартістю 1101,60 грн. та № 3989 від 25.11.2013 р. вартістю 979,20 грн., оскільки такі проводилися з вини підсудної.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Зокрема, щодо запобіжного заходу.

Як вбачається із матеріалів справи /а.с. 208 том 2/, обвинуваченій ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді від 14.11.2013 р. обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 45880 грн..

Із оригіналу квитанції /а.с. 209 том 2/ вбачається, що сума застави згідно ухвали слідчого судді від 14.11.2013 р. справа № 461/13827/13-к, в розмірі 45880 грн. внесена платником ОСОБА_6 15.11.2013 р..

Згідно п. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до переконання, що запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 у вигляді застави, після набрання вироком суду законної сили слід скасувати та предмет застави повернути заставодавцю.

Щодо арешту майна.

Як вбачається із матеріалів справи /а.с. 265 том 3/, ухвалою слідчого судді від 03.12.2013 р., накладео арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, що знаходиться у власності підозрюваної ОСОБА_3

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень /а.с. 267 том 3/ вбачається, що на таке майно накладено обтяження у вигляді арешту вищевказаної квартири.

Відповідно до ст.. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку не призначення судом покарання у виді конфіскації майна.

Таким чином, враховуючи те, що до обвинуваченої ОСОБА_3 застосовується ст.. 75 КК України, а відповідно до ст.. 77 КК України до обвинуваченої ОСОБА_3 в такому разі не може бути застосоване додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, суд прийшов до переконання про необхідність скасування накладеного арешту на вказане вище нерухоме майно після набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки з позбавленням спеціального звання - інспектора митної служби 2 рангу без конфіскації майна.

У відповідності до ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням встановивши їй іспитовий строк терміном на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_3 не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази:

- взірець спецхімпрепарату "Промінь-1", змиви з внутрішньої сторони долоні і пальців правої руки ОСОБА_3, змиви з зовнішньої сторони долоні і пальців правої руки ОСОБА_3, змиви з внутрішньої та зовнішньої сторони долоні і пальців лівої руки ОСОБА_3, контрольний зразок вати, на яку бралися змиви, рукавиці в яких проводилися змиви з рук ОСОБА_3, куртка ОСОБА_3, рукавиці в яких робився огляд грошей, підколінник з лівої ноги ОСОБА_3, що долученні до матеріалів кримінального провадження - знищити; /а.с. 32 том 3/

- гроші в сумі 800 доларів США, що знаходяться на зберіганні в ЗГРУ «Приватбанк» - повернути ОСОБА_4; /а.с. 32, 33 том 3/

- пральний порошок «Практік» в кількості 10 упаковок по 10 кг., що знаходиться на відповідальному зберіганні в УСБ України у Львівській області - повернути ОСОБА_4; /а.с. 70 том 3/

- пральний порошок «Практік» в кількості 390 упаковок по 10 кг., що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - залишити у їх розпорядженні; /а.с. 70 том 3/

- електронні носії інформації із результатами проведених негласних слідчих розшукових дій, пакет із ком пакт-диском інв. № 14/534, пакет із картою пам»яті інв. № 46 та інв. № 53, пакет із картою пам»яті інв.. № 74/11, пакет із ком пакт-диском інв.. № 14/531, що знаходяться в матеріалах справи - залишити при матеріалах справи. /а.с. 273 том 3/

Стягнути з засудженої ОСОБА_3 в користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 5140,80 грн..

Запобіжний захід, засудженій ОСОБА_3, у вигляді застави, після набрання вироком суду законної сили - скасувати.

Після набрання вироком суду законної сили - заставу у розмірі 45880 /сорок п»ять тисяч вісімсот вісімдесят/ грн., внесену платником ОСОБА_6, банк платника: філія Акціонерного банку «Південний» у м. Львів 79013, м. Львів, вул.. генерала Чупринки, 11, отримувач ТУ ДСА в Львівській області, код отримувача 26306742, банк отримувача ГУ ДКСУ у Львівській області код банку 825014, призначення платежу: оплата застави згідно ухвали Іменем України від 14.11.2013 р. справа № 461/13827/13-к провадження № 1-кс-461/5407/13, платник ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6.

Накладений арешт згідно ухвали слідчого судді від 03.12.2013 р. справа № 461/14858/13-к, провадження № 1-кс/461/589/13, на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 78,3 м.кв., реєстраційний номер 17227306, яке перебуває у власності ОСОБА_3, після набрання вироком суду законної сили - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з часу проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішеня не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження , який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Ясиновський Р. Б.