Ухвала суду № 37225088, 19.02.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області

УХВАЛА

19 лютого 2014 року Справа № 5013/131/11

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю ВП "Зодчий - Р" № 3/332 від 17.02.14 р. у справі № 5013/131/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ВП "ЗОДЧИЙ-Р", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Заготівельна контора "ЕФІРОЛІЯ", м. Кіровоград

про стягнення 37315,80 грн.,

встановив: рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.03.11 р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ВП "ЗОДЧИЙ-Р" задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Заготівельна контора "ЕФІРОЛІЯ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВП "ЗОДЧИЙ-Р" заборгованість в сумі 37 315,80 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 372,16 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

21.03.11 р. на виконання вказаного рішення господарського суду видано відповідний наказ.

17.02.14 р. на адресу господарського суду Кіровоградської області надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю ВП "Зодчий - Р" № 3/332 від 17.02.14 р. про захист прав стягувача у виконавчому провадженні, відповідно до якої скаржник просить:

- скасувати неправомірну постанову Кіровського ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.12.11 р. у справі № 5013/131/11 від 21.03.11 р. про примусове стягнення з ТОВ "Заготівельна контора "Ефіопія" на користь ТОВ ВП "Зодчий-Р" боргу в сумі 37923,96 грн.;

- зобов'язати Кіровський ВДВС відкрити виконавче провадження про примусове стягнення з ТОВ "Заготівельна контора "Ефіопія" на користь ТОВ ВП "Зодчий-Р" заборгованості в сумі 37923.96 грн. згідно наказу господарського суду № 5013/131/11 від 21.03.11 р. (а.с. 57-59).

Разом із скаргою стягувачем у справі також подано письмове клопотання про відновлення пропущеного скаржником десятиденного строку подання даної скарги до суду, мотивуючи тим, що ТОВ ВП "Зодчий-Р" 24.10.13 р. звернувся до начальника Кіровського ВДВС, який встановив втрату наказу № 5013/131/11 від 21.03.11 р., після чого стягувач 31.10.13 р. звернувся до прокуратури Кіровоградської області із заявою про службову недбалість Кіровського ВДВС та укриття від сплати боргу боржника - ТОВ "заготівельна контора "ЕФІРОЛІЯ", а 04.02.14 р. стягувач отримав від прокуратури відповідь, після чого 12.02.14 р. звернувся із скаргою до господарського суду, однак скаргу повернуто без розгляду ухвалою від 13.02.14 р.; після усунення виявлених у скарзі недоліків, скаржник вдруге звернувся до суду з даною скаргою (а.с. 72).

За правилами ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У застосуванні зазначеної норми господарський суд враховує приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відповідно до п. 9.7. якої встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до ст. 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску; скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Крім того, відповідно до п. 9.7-1 зазначеної вище постанови пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.12 р., якщо Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби (як-то статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку.

Зі змісту поданої в порядку ст. 121-2 ГПК України скарги, а також з матеріалів даної справи вбачається, що 15.12.11 р. державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, правомірність саме якої і оскаржується скаржником у справі (а.с. 53, 57-59, 68).

Частиною ч. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби.

Виходячи з наведених вище норм чинного законодавства, стягувач у справі мав оскаржити постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.12.11 р., зокрема у судовому порядку, у десятиденний строк, тобто до 26.12.11 р., однак з відповідною скаргою стягувач звернувся до суду лише 17.02.14 р., тобто більше ніж через 2 роки.

Встановлений ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.

Поданим до суду клопотанням про відновлення строку подання скарги заявник визнав факт пропуску ним процесуального строку на оскарження, однак навів в ньому причини, які останній вважає поважними для відновлення даного строку (а.с. 72).

Однак, господарський суд дійшов висновку про неможливість відновлення пропуску скаржником строку на оскарження, з огляду на те, що наведенні скаржником причини пропуску не є поважними, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом; про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду; про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Законом.

Зі змісту доданої до скарги постанови про відкритті виконавчого провадження, вбачається, що виконавче провадження про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5013/131/11 відкрито 07.04.11 р., про що стягувач був повідомлений (а.с. 70). Цей факт підтверджує сам стягувач у поданій до суду скарзі.

Стягувачу також відомо про те, що відповідно Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. За твердження самого стягувача у скарзі, виконавчі дії мали бути завершені державною виконавчою службою 07.10.11 року і про це стягувач був обізнаний (а.с. 58).

Однак, як стверджує скаржник і це підтверджується матеріалами справи, до органу державної виконавчої служби, стягувач звертався у травні 2011 р., а пізніше лише у березні та липні 2013 року із заявами про ознайомлення з матеріалами справи № 5013/131/11 від 21.03.11 р. (а.с. 63, 64, 67), що свідчить про відсутність зацікавленості стягувача протягом тривалого часу, а саме з травня 2011 р. по березень 2013 року.

Що ж до доводів скаржника про те, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.12.11 р. не була ним отримана, не може бути прийнята судом до уваги, як одна з причин поважності пропуску скаржником процесуального строку на оскарження зазначеної постанови, оскільки дана обставина, не впливає на процесуальний строк оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, а визначений законом десятиденний строк на оскарження не обумовлений фактом отримання стягувачем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Інші наведені скаржником у поданій до суду скарзі обставини також не належать до поважних, з огляду на наступне.

Звернення стягувача із заявами до начальника Кіровського ВДВС та до прокуратури Кіровоградської області, як і отримання від них відповідей у жовтні 2013 р., а також повернення ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 13.02.14 р. скаржнику скарги без розгляду, по-перше, не належать до поважних причин пропуску скаржником встановленого процесуального строку на оскарження дій органу ВДВС, по-друге, всі ці обставини мали місце вже після перебігу значного строку (майже 2 роки), що мав місце вже після спливу процесуального строку на оскарження. До того ж наведені скаржником обставини залежали виключно від волі, а також ініціативи самого скаржника.

З наведеного вбачається, що поважні причини пропуску скаржником строку звернення з даною скаргою до суду, відсутні.

А отже, у господарського суду відсутні правові підстави для відновлення скаржнику строку для подання до суду скарги в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ВП "Зодчий - Р" № 3/332 від 17.02.14 року у справі № 5013/131/11 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити

стягувачу (скаржнику) за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. А. Тарковського, 60, к. 62;

боржнику за адресою: м. Кіровоград, вул. Терешкової, 182

та до відома Кіровському ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 47.

Суддя Л.С. Коротченко