Постанова № 37222584, 18.02.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р.Справа № 916/1090/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 1105 від 12.12.2013р. )

При секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

Від позивача - Прибиткова О.О., довіреність № 02/03-10, дата видачі : 09.01.14; Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради;

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2013р.

по справі № 916/1090/13

за позовом Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про зобов'язання повернуто майна та стягнення 132 380,69 грн.

Встановив:

У квітні 2013 року Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до нього в останній редакції від 14.10.2013р. до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просить зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути наступне майно: 6 спарених вмивальників, персональний комп'ютер, який складається з системного блоку "ASUS" б/у, монітора "PHILIPS", країна виробник Корея, 1999р.в., принтер та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати у сумі 4 476,13грн., неустойку за неповернення орендованого майна в розмірі подвійної орендної плати з 03.01.2012р. по 28.05.2013р. в сумі 195 997,59грн. з урахуванням сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.ст. 629,782,785 Цивільного Кодексу України та ст.193 Господарського Кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21 жовтня 2013 року (головуючий суддя - Власова С.Г., судді - Демешин О.А., Д'яченко Т.Г.) позов задоволено частково; стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради 4 476,13 грн. заборгованості з орендної плати; зобов'язано відповідача повернути позивачу наступне майно: 6 спарених вмивальників, принтер; в решті позову відмовлено. Стягнуто з Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради до державного бюджету України 1 713,99 грн. судового збору. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради 3 441 грн. судового збору.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача орендної плати обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Приймаючи рішення суд вирішив, що позовні вимоги в частині зобов'язання повернути майно, а саме 6 спарених вмивальників, персональний комп'ютер та принтер, які були передані згідно акту приймання-передачі від 29.12.2009р. підлягають задоволенню частково, оскільки при поверненні майна за актом приймання-передачі від 28.05.2013р. 6 спарених вмивальників, персональний комп'ютер та принтер були відсутні, але зауваживши, що в акті приймання-передачі від 29.12.2009р. не було зазначено будь-яких індивідуальних особливостей персонального комп'ютера. З огляду на зазначене, місцевий господарський суд вважає недоведеним те, що Фондом було передано ФОП ОСОБА_2 саме персональний комп'ютер, який складається з системного блоку "ASUS" б/у, монітора "PHILIPS", країна виробник Корея, 1999р.в.

Суд відмовив у задоволенні вимоги щодо стягнення неустойки, оскільки позивач нарахував неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, в період з 03.01.2012 р. по 28.05.2013 р., тобто під час дії договору. З урахуванням особливостей укладення та розірвання договору суд дійшов висновку про відмову від договору оренди на підставі рішення Ізмаїльської міської ради від 27.04.2012 р. Судом зазначено, що позивачем не доведено повідомлення орендаря про прийняте рішення, що виключає можливість стягнення неустойки за час користування майном з моменту прийнятого рішення до фактичного повернення орендованого майна.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині в якій було відмолено та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом норм матеріального права , а саме ст. 782 ч.1 Цивільного кодексу України. Сторона вважає, що суд не звернув уваги на належне повідомлення відповідача про відмову від договору, судом не розглядалось питання щодо рішення Ізмаїльської міської ради та повідомлення про нього відповідача під час розгляду справи.

Крім того, скаржник вважає, що у суду першої інстанції відсутні правові підстави для стягнення з позивача до Державного бюджету України судового збору у сумі 1 713,99 грн.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, не скористався не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судове засідання не направив.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача по дату, час та місце судових засідань. Зокрема, ухвала про порушення провадження у справі надіслана за належною адресою відповідача, яка вказана у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. (а.с. 87) Відтак, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом також враховано, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2009р. між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради Одеської області (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства та посвідчено приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №3958, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар приймав у строкове платне користування 24/25 частин цілісного майнового комплексу комунального підприємства бази відпочинку «Прибій» (Підприємство), які розташовані за адресою АДРЕСА_1, що є комунальною власністю на підставі свідоцтва про право власності №1159, виданого Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області 27.11.2007р., виданого на підставі Рішення Виконавчого комітету Озернянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 08.10.2007р. №58.

Договір укладено строком на 10 років (згідно умов конкурсу), що діє з моменту його підписання та строком до 29.12.2019р. (п.10.1. договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору, передача Підприємства в оренду здійснювалась за вартістю, визначеною в акті оцінки цілісного майнового комплексу комунального підприємства бази відпочинку «Прибій», складеному з урахуванням вимог Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 2.4 Договору, вартість майна Підприємства, яке Орендар повинен повернути Орендодавцю, визначалась на підставі передавального балансу Підприємства та акта оцінки, складеного за даними інвентаризації на момент припинення дії договору, звіреного з актом приймання-передачі Підприємства в оренду. Підприємство вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 3.1 Договору визначений розмір орендної плати, що складає 5000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Орендна плата за перший місяць після укладення договору оренди була визначена шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції по перший місяць оренди включно (п.3.1. договору).

У відповідності до п. 3.3 Договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.3.5. Договору, орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на рахунок Орендодавця у відповідальності з діючим законодавством України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення включаючи день оплати

Відповідно до п. 5.1 Договору, у разі розірвання договору оренди або закінчення строку його дії чи відмови від його продовження, Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю об'єкт оренди в належному стані з урахуванням виконаних невід'ємних поліпшень. У випадку невиконання обов'язків відносно повернення орендованого майна при припиненні дії договору оренди, сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочки. Своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату

Орендодавець має право відмовитися від договору оренди та вимагати повернення орендованого майна, якщо Орендар не вносить орендну плату на протязі 3-х місяців (п.8.1. договору).

29.12.2009р. сторони підписали акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу комунального підприємства бази відпочинку «Прибій» з переліком об'єктів нерухомості, які передавались. (а.с. 13-16).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем неодноразово були порушені умови договору щодо сплати орендних платежів.

Так, у листопаді 2010 р., грудні 2010 р. та січні 2011 р. (а.с. 28 ) орендарем не сплачено орендну плату за зазначені 3 місяці поспіль, за лютий, березень, квітень 2011 р. також мала місце заборгованість, про що свідчить платіжне доручення ОСОБА_2 від 26 травня 2011 року № 10 (а.с. 97).

Таким чином невиконання умов договору з боку орендаря щодо сплати орендної плати є правовою підставою для односторонньої відмови від договору.

Судова колегія не погоджується з доводами позивача с відмовою від договору оренди, починаючи з 24 червня 2011 року.

Так, дійсно умовами договору передбачено право орендодавця на відмову від договору у разі несплати орендної плати на протязі 3 місяців підряд, але порядок внесення змін, доповнень та розірвання цього Договору допускається згідно з процедурою, обговореною рішенням Ізмаїльської міської ради, що передбачено пунктом 10.3 Договору.

Рішенням Ізмаїльської міської ради № 2016-VІ від 27.04.2012р. було надано згоду на дострокове розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства бази відпочинку «Прибій» розташованого за адресою АДРЕСА_1 з ФОП ОСОБА_2 у зв'язку із невиконанням умов договору та зобов'язано Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради Одеської області повідомити про прийняте рішення ФОП ОСОБА_2

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про відмову від спірного договору з моменту прийняття відповідного рішення, тобто з 27 квітня 2012 року, а не з 24 червня 2011 року.

04 травня 2012р. вих. № 01/04-303 позивач повідомив відповідача про прийняте рішення № 2016- VІ, просив повернути орендоване майно у 10 денний строк с дня отримання повідомлення та направив копію цього рішення до орендаря. Зазначений лист отримано Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 17 травня 2012 року, про що вказує повідомлення про вручення поштового відправлення.

З матеріалів справи вбачається, що спірне майно було передано відповідачем позивачу тільки 28.05.2013р. , про що між сторонами було складено акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Туристична база "Прибій". (а.с. 38)

Таким чином, з 28 травня 2012 року по 28 травня 2013 року відповідач безпідставно користувався орендованим майном, що надає право позивачеві для стягнення неустойки, передбаченої пунктом 2 ст. 785 ЦК України якою встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За таких обставин, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність нарахування неустойки та стягує з відповідача на користь позивача суму неустойки у розмірі 117 713, 57 грн. з 27 травня 2012 року до 31 березня 2013 року (граничний строк як зазначено у позовній заяві ) виходячи з рахунку, наданому до позовної заяви (а.с. 29-30) , з яких за 4 дні травня 2012 року розмір пені обраховано 1 511,87 грн., а червень - грудень 2012 року та січень - березень 2013 року згідно з наданим позивачем додатком до позовної заяви.

Відносно орендної плати судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , яке ґрунтується на обставинах справи.

Так, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині сплати оренди позивач 07.04.2011р. за №2/04-576 звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості з орендної плати у сумі 10 760,18грн., а саме борг за лютий 2011р. у сумі 5 089,51грн., поточної заборгованості (платіж) за березень 2011р. у сумі 5 670,67грн. в строк до 15.04.2011р. та виставив відповідні рахунки. (а.с. 21)

24 травня 2011р. за №31/04-774 позивач звернувся до відповідача з листом про відмову від договору, повернення об'єкта оренди за актом приймання-передачі та сплати заборгованості з оренди у сумі 16 085,54грн.

Лист від 24.05.2011р. був отриманий відповідачем лише 24.06.2011р., у зв'язку з чим позивачем додатково була нарахована орендна плата за період з 24.05.2011р. (день направлення листа) по 24.06.2011р. (день отримання листа Відповідачем) у сумі 4 476,19грн.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на нездійснення відповідачем орендного платежу, є правомірним та обґрунтованим заявлена позивачем позовна вимога щодо стягнення заборгованості з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 по орендній платі в сумі 4 476,19 грн.

Отже, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 4 476, 19 грн.

18 квітня 2013р. представниками Ізмаїльської міської ради було проведено обстеження об'єкта комунальної власності цілісного майнового комплексу комунального підприємства бази відпочинку "Прибій", яким встановлено те, що ворота на територію бази закриті, орендатора відсутній, технічний та санітарний стан бази незадовільний. Будівлі та надвірні споруди потребують капітального ремонту та благоустрою. Також потребує благоустрою територія, оновлення малих форм зони відпочинку про що було складено акт . Вказаним актом засвідчено, що Відповідач здати майно цілісного майнового комплексу бази відпочинку "Прибій" відмовився.

25 квітня 2013р. представниками Ізмаїльської міської ради було повторно проведено обстеження об'єкта комунальної власності бази відпочинку «Прибій» на предмет його використання та збереження, яким встановлено, що Орендар та охорона на базі відсутні, у зв'язку з чим було прийнято рішення про необхідність залучення до охорони бази представників охоронного агентства з метою збереження комунального майна та укладення договору на охорону об'єкта, що належить громаді міста.

Позивач вказує, що спірне майно було передано відповідачем позивачу тільки 28 травня 2013р., про що між сторонами було складено акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Туристична база "Прибій" з переліком об'єктів нерухомості, які передаються, однак згідно зазначеного переліку Позивачу не було передано наступне майно: 6 спарених вмивальників, персональний комп'ютер, який складається з системного блоку "ASUS" б/у, монітора "PHILIPS", країна виробник Корея, 1999р.в., принтер, які були передані згідно акту приймання-передачі від 29.12.2009р.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в редакції від 14.10.2013р., а саме зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути наступне майно: 6 спарених вмивальників, персональний комп'ютер, який складається з системного блоку "ASUS" б/у, монітора "PHILIPS", країна виробник Корея, 1999р.в., принтер та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати у сумі 4476,13грн., неустойку у сумі 195997,59грн.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову щодо обов'язку відповідача повернути 6 спарених вмивальників та принтер з оглядом на таке.

При поверненні майна за актом приймання-передачі від 28.05.2013р. 6 спарених вмивальників, персональний комп'ютер та принтер були відсутні. (а.с. 90)

Однак, в акті приймання-передачі від 29.12.2009р. не було зазначено будь-яких індивідуальних особливостей персонального комп'ютера, тому судова колегія вважає недоведеним, що позивачем було передано відповідачу саме персональний комп'ютер, який складається з системного блоку "ASUS" б/у, монітора "PHILIPS", країна виробник Корея, 1999р.в.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові у частині обов'язку повернути комп'ютер, який складається з системного блоку "ASUS" б/у, монітора "PHILIPS", країна виробник Корея, 1999р.в.

Апеляційна інстанція зробивши власний перерахунок розподілу судових витрат дійшла наступних висновків.

У квітні 2013 року Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просив зобов'язати відповідача повернути 24/25 частини цілісного майнового комплексу комунального підприємства бази відпочинку «Прибій», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за актом приймання-передачі та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати у сумі 4 476,19грн., неустойку в сумі 127 904,50грн.

При поданні позовної заяви Фондом було сплачено судовий збір в розмірі 4 015,97 грн., згідно з платіжним дорученням № 3 від 20.03.2013р. (а.с. 7)

Позивач неодноразово змінював позовні вимоги та в останній остаточній редакції від 14.10.2013р. (а.с. 168) просив суд зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути наступне майно: 6 спарених вмивальників, персональний комп'ютер, який складається з системного блоку "ASUS" б/у, монітора "PHILIPS", країна виробник Корея, 1999р.в., принтер та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 4 476,13грн., неустойку у сумі 195 997,59грн.

Ціна позову становить 207 083,70 грн. із розрахунку:

5 880,58 грн.(6 спарених вмивальників) + 202 грн. (комп'ютер) + 527,40 грн. (принтер) + 4 476,13 грн. (орендна плата) + 195 997,59 грн. (неустойка).

Згідно статті 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України „Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 р.

За вимогами п.2 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відтак, у відповідності до вимог чинного законодавства розмір судового збору за розгляд позовної заяви у даній справі становить 4 141,67 грн. ( 2 % від 207 083,70 грн.)

Отже, позивач недоплатив при збільшенні позовних вимог судовий збір в сумі 125, 70 грн.

З урахуванням викладеного, суд помилково стягнув з позивача судовий збір у сумі 1 713,99 грн.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 21.10.2013р. стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради 3 441 грн. судового збору.

Апеляційна інстанція вважає за необхідне скасувати в цій частині рішення суду першої інстанції та керуючись приписами ст. 49 ГПК України призвести розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи рішення, судова колегія задовольнила позовні вимоги на загальну суму 128 597,68 грн. (117 713,57 грн. - пеня; 4 476,13 грн. - орендна плата; 5 880,58 грн. - 6 спарених вмивальників; 527,40 грн. принтер)

Внаслідок цього, слід стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради 2 571,95 грн. витрат судового збору за подачу позовної заяви до суду першої інстанції та 50% від цієї суми за подачу апеляційної скарги, тобто 1 285,97 грн., що взагалі складає 3 857,93 грн.

Крім того, скаржником до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 21 від 20.11.2013р. згідно якої сторона сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 004,74 грн.

За вимогами п.2 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Оскільки позивач оскаржує рішення суду першої інстанції частково, розмір судового збору за розгляд апеляційної скарги у даній справі становить 1 962 грн.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір сплачений за платіжним дорученням № 21 від 20.11.2013р. у сумі 42,74 грн.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, воно підлягає частковому скасуванню в частині стягнення неустойки та судового збору, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.4, 104 п.4, 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2013р. по справі № 916/1090/13 - частково скасувати , в частині стягнення пені та судового збору, в решті рішення залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРПОУ 22514515) 4 476 (чотири тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 13 коп. заборгованості з орендної плати та 117 713 (сто сімнадцять сімсот тринадцять) грн. 57 коп. пені.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) повернути Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРПОУ 22514515) наступне майно: 6 спарених вмивальників, принтер.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРПОУ 22514515) 3 857 (три тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 93 коп. судового збору.

Стягнути з Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРПОУ 22514515) до Державного бюджету України 125 (сто двадцять п'ять) грн. 70 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Повернути Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРПОУ 22514515) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 42 (сорок дві) грн. 74 коп. сплачений за платіжним дорученням № 21 від 20.11.2013р. у сумі 42,74 грн. на реквізити: - отримувач коштів: ГУ ДКС України в Одеській області, - код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, - банк отримувача: ГУ ДКС України в Одеській області, - МФО 828011, - № рахунку: 31217206782002, - код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), символ звітності 206, - код ЄДРПОУ суду 26016990.

Господарському суду першої інстанції доручити видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 19.02.2014р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Н.В. Ліпчанська