Постанова № 37222369, 14.02.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа № 922/4425/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

при секретарі Шевцові Є.О.

за участю представників:

позивача - Єфременко О.О. (дов. №14-3 від 08.01.2013 р.)

відповідача - Рожкова С.Г. (дов. №3927 від 26.12.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги відповідача (вх. №3777Х/1-8) та позивача (вх. №3862Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2013 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків

про стягнення 44205,24 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути на свою користь з ПАТ "Харківгаз" 7% штрафу у розмірі 17326,44 грн., інфляційні втрати у розмірі 991,07 грн., 3% річних у розмірі 7164,76 грн., пеню у розмірі 18722,97 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 листопада 2013 року по справі № 922/4425/13 (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Харківгаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 7164,76 грн., пеню в розмірі 14978,39 грн., 7% штрафу у розмірі 13861,16 грн., судовий збір у розмірі 1681,92 грн. В частині стягнення інфляційних втрат в сумі 991,07 грн., пені в сумі 3744,58 грн., 7% штрафу в сумі 3465,28 грн. в позові відмовлено.

Відповідач, ПАТ "Харківгаз", з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", з рішенням господарського суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення пені та 7% штрафу не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Просить рішення господарського суду в цій частині скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 3744,58 грн. та 7% штрафу у сумі 3465,28 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

Сторони вимоги ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 р., 19.12.2013 р. та 14.01.2014 р. не виконали, відзиви на апеляційні скарги та документи в обґрунтування своїх заперечень не надали.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечує, вважає рішення господарського суду в частині задоволення позову законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Представник відповідача з вимогами апеляційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не погоджується. Вважає рішення господарського суду в частині відмови в позові законним та обґрунтованим. Апеляційну скаргу позивача просить залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, вислухавши в судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.02.2012 р. між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Харківміськгаз" (покупець) укладений договір №12/1983-ТКЕ(БО) на купівлю-продаж природного газу (а.с.10-14).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у лютому 2012 року природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі газу, зазначеному у п.3.2 цього договору.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1. договору, він зобов'язаний сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Позивачем протягом лютого 2012 року в повному обсязі були виконані зобов'язання за договором з постачання природного газу, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с.15-16).

Відповідач умови договору не виконав, оплату за спожитий природний газ у встановлені строки не здійснив, що підтверджується довідкою про операції по підприємству ПАТ "Харківгаз" з 01.01.12 р. по 30.06.2013 р. (а.с.17).

В зв'язку з неналежним виконанням зобов`язань щодо своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість по нарахованим штрафним санкціям, що і стало підставою для звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПАТ "Харківміськгаз" на свою користь 7% штрафу у розмірі 17326,44 грн., інфляційних втрат у розмірі 991,07 грн., 3% річних у розмірі 7164,76 грн., пені у розмірі 18722,97 грн. Загальна сума, пред'явлена позивачем до стягнення, становить 44205,24 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 7164,76 грн. 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про відповідність розрахунку 3% річних в розмірі 7164,7 грн. нормам чинного законодавства та правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Суд першої інстанції вірно встановив, що при здійснені розрахунку інфляційних витрат позивачем не враховані періоди, коли індекс інфляції складав менше одиниці, тобто коли була дефляція.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачений розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення, і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Тому при розрахунку неприпустимим пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнується весь ланцюг розрахунків.

Отже, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

З огляду на офіційні повідомлення Державної статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у квітні, жовтні 2012 р. становив 100%, у травні, червні, серпні 2012 р. - 99,7 %, у липні 2012 р. - 99,8 %, у вересні 2012 р. - 100,1%, листопаді 2012 р. - 99,9%, грудні 2012 р., січні 2013 р. - 100,2 %. Зазначені показники не були враховані позивачем при розрахунку інфляційних втрат.

Колегія суддів, погоджуючись з позицією господарського суду Харківської області, відносно того, що розрахунок суми заборгованості із урахуванням встановленого індексу інфляції повинен бути здійснений з моменту виникнення заборгованості (квітень 2012 р.) до моменту її погашення (лютий 2013 р.).

Протягом вказаного періоду збільшення суми боргу з урахуванням інфляції відсутнє, відповідно у позивача відсутні збитки від інфляційних процесів, що свідчить про неправомірність та необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 991,07 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи наведене, господарський суд правомірно відмовив позивачу в задоволенні вимог про стягнення 991,07 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати газу, позивачем нараховані 18722,97 грн. пені та 17326,44 грн. - 7% штрафу, розмір яких судом першої інстанції зменшено до 14978,39 грн. та 13861,16 грн. відповідно.

Судова колегія погоджується з висновком суду щодо наявності підстав для зменшення нарахованих штрафних санкцій з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 3.17.4 Постанови Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Господарським судом вірно встановлено, що сплата штрафних санкцій у повному обсязі, в даному випадку, зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, зокрема, можливість забезпечувати централізоване теплопостачання установам бюджетної сфери та надання теплової енергії і послуг з теплопостачання населенню міста Харкова.

Крім того, судами було встановлено винятковість обставин у даній справи, що пов'язано з тим, що прострочка з оплати газу за спірним договором виникла через скрутний фінансовий стан відповідача в зв'язку з тривалою кризою неплатежів у паливно-енергетичному комплексі, оскільки основною категорією споживачів природного газу за договором є населення, рівень оплати якого дуже незадовільний. Зазначене підтверджено довідками, відповідно до яких, станом на 01.01.2011 р. дебіторська заборгованість населення за спожитий природний газ перед відповідачем склала 81383,916 тис. грн., бюджетних організацій - 3316,118 тис. грн.; станом на 01.01.2012 р. дебіторська заборгованість населення за спожитий природний газ перед відповідачем склала 94736,723 тис. грн., бюджетних організацій - 8579,283 тис. грн.; станом на 01.01.2013 р. дебіторська заборгованість населення за спожитий природний газ перед відповідачем склала 126589,153 тис. грн., бюджетних організацій - 4605,615 тис. грн. (а.с.98-99).

Відповідачем були вжиті заходи щодо зменшення дебіторської заборгованості, а саме: протягом 2012 року ПАТ "Харківгаз" було подано 4925 позовних заяв та заявлено позовних вимог про стягнення 26 579 397,52 грн., що підтверджується довідкою №3383 від 13.11.2013 р. (а.с.97).

Беручи до уваги викладене, та те що станом на день звернення до суду із позовом, сума основного боргу відповідачем сплачена у повному обсязі суд першої інстанції правомірно скористався своїм правом щодо зменшення пені в сумі 3744,58 грн. та 3465,28 штрафних санкцій.

Вищевикладене свідчить також про безпідставність та необґрунтованість тверджень ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в апеляційній скарзі на недоведеність обставин, на підставі яких господарський суд зменшив розмір заявлених до стягнення сум пені та 7% штрафу на 20%.

Враховуючи наведене та наявність порушення відповідачем зобов'язання, відповідність розрахунків 3% річних, пені та 7% штрафу (без урахування зменшення на 20 %), нарахованих на суму заборгованості вимогам чинного законодавства та умовам договору, господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 7164,76 грн., пені в розмірі 14978,39 грн., 7% штрафу у розмірі 13861,16 грн., а також відмовив в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 991,07 грн., пені в сумі 3744,58 грн., 7% штрафу в сумі 3465,28 грн.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2013 року по справі № 922/4425/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційні скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Харківгаз" не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2013 року по справі № 922/4425/13 залишити без змін.

Повна постанова підписана 14.02.2014 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.