Ухвала суду № 37222067, 18.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року справа №805/18140/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у справі № 805/18140/13-а (суддя Кравченко Т. О.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську (далі - УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (арк. спр. 2-3) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську (далі - відділення Фонду) про стягнення з відділення Фонду сум витрат УПФУ за період з 1 липня 2013 року по 30 листопада 2013 року на виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в сумі 2250 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року (арк. спр. 99-102) позовні вимоги УПФУ задоволені. Стягнуто з Фонду на користь УПФУ суми витрат за період з 1 липня 2013 року по 30 листопада 2013 року на виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в сумі 2250 грн.

Відповідач не погодився з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу (арк. спр. 106-108), в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомлені, представників до суду не направили. Відділення Фонду надіслало клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

УПФУ до відповідача направлені акти щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2013 року (арк. спр. 10, 13, 16, 19, 22). Відділення Фонду за наслідками розгляду актів звірки направив до УПФУ листи щодо не прийняття до заліку витрат на виплату пенсій по інвалідності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за листопад 2013 р. в розмірі 450 грн., за жовтень 2013 р. в розмірі 450 грн., за вересень 2013 р. в розмірі 450 грн., за серпень 2013 р. в розмірі 450 грн., за липень 2013 р. в розмірі 450 грн. (арк. спр. 11, 14, 17, 20, 23).

Як свідчать додані УПФУ до позову розрахунки (арк. спр. 7-9), сума витрат на виплату пенсій по інвалідності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не прийнятих до відшкодування відділенням Фонду за період з 1 липня 2013 р. по 30 листопада 2013 р. склала 2250 грн. До справи додані акти про нещасний випадок на виробництві (арк. спр. 25-28), які сталися з ОСОБА_4 5 листопада 1982 р. в сел. Ікабья Катарського району Читинської області Російської СРР, з ОСОБА_2 11 вересня 1980 р. в м. Алдан Якутія Російської СРР, з ОСОБА_3 9 січня 1978 р. в м. Воркута Російської СРР. Тобто, названі особи стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишньої республіки СРСР. До справи додані докази призначення та виплати у спірному періоді пенсій по інвалідності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (арк. спр. 77-98).

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є відділення Фонду, що також передбачено статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (з врахуванням змін та доповнень) (далі - Закон № 1105), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105, відповідно до пункту 5 якої, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Статтею 3 Угоди передбачено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів. Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5)

Таким чином, витрати, понесені УПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 21-1087во06 та від 12 червня 2012 року № 21-165а12.

Відповідно до пункту 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (далі - Порядок), органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

В пункті 2 Порядку визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно з пунктом 7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Зазначений пункт 7 Порядку не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між відділенням Фонду та УПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.

Статтею 16 Закону № 1105 визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730, передбачено, що є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

З огляду на викладене, вимоги УПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 жовтня 2005 р. № 43, крім іншого є виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, а також обов'язків, пов'язаних з координацією страхової діяльності; забезпечення своєчасного та в повному обсязі відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті, здійснення страхових виплат особам, які перебували на його утриманні. Ці правові позиції викладені в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року у справі № 21-129а13.

За частиною 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Між УПФУ в м. Краматорську та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську вже вирішувалися спори про стягнення заборгованості з виплати та доставки пенсій по інвалідності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за попередні періоди.

Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/12959/2012, залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2013 року (арк. спр. 40-58), стягнуто на користь УПФУ з Фонду витрати на виплату пенсії по інвалідності виплаченої ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з 1 квітня 2012 року по 31 серпня 2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2013 року у справі № 805/1904/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року (арк. спр. 59-66), стягнуто на користь УПФУ з Фонду витрати на виплату пенсії по інвалідності виплаченої ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з 1 вересня 2012 року по 31 січня 2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі № 805/10218/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року (арк. спр. 67-76), стягнуто на користь УПФУ з Фонду витрати на виплату пенсії по інвалідності виплаченої ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з 1 лютого 2013 року по 30 червня 2013 року.

Зважаючи на наведені в даній ухвалі правові позиції Верховного Суду України та попередньо прийняті судові рішення зі спірного питання, колегія суддів зазначає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача, тому постанова суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись статтями 200, 205, 206, 211 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва