Ухвала суду № 37222063, 12.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року справа №805/17747/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 805/17747/13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу № Ф-57 від 18 листопада 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу № Ф-57 від 18 листопада 2013 року - задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф -57 від 18 листопада 2013 року у розмірі 11708,79 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він зазначив, що постанова судом прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що пільги щодо звільнення від сплати єдиного внеску, передбачені ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не розповсюджуються на позивача, оскільки останній не досяг пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно частини 1 статті 197 КАС України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_2, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 19.01.2005 р. за № 2 266 000 0000 003098, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серія НОМЕР_2. Позивач є пенсіонером за віком 14.01.2003 року, що підтверджується пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_3 (а. с. 8).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Будьоннівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відповідно до п. 191-1.8 Податкового кодексу України, забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.

18.11.2013 року відповідачем прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-57 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 01.11.2013 року у розмірі 11708,79 грн. (а.с. 7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є пенсіонером за віком та є фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування та сплачує єдиний податок, тому він не був зобов'язаний сплачувати єдиний внесок за себе.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року (далі Закон №2464) визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно ч.4 ст.4 Закону №2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058) визначене поняття «пенсія» - як щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом та поняття «пенсіонер - особа, які відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Колегія суддів вважає, що аналіз норм наведених законів дає підстави для висновку, що «пенсіонер за віком» - це та особа, яка перебуває на обліку у відповідному територіальному управлінні Пенсійного Фонду України та отримує пенсію за віком, незважаючи на те, що її вік менший ніж визначений частиною першої статті 26 Закону №1058, оскільки норми діючого пенсійного законодавства при наявності певних, визначених законом умов, передбачають призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058.

Частиною 4 статті4 Закону №2464 встановлено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу і в ній не встановлено ніяких застережень, зокрема, що не можуть бути звільнені від сплати єдиного внеску особи, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що відповідач при винесені вимоги про стягнення недоїмки № Ф-57 від 18.11.2013 року діяв не у порядку та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 805/17747/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 805/17747/13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу № Ф-57 від 18 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пґять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя - доповідач Блохін А.А.

Судді Міронова Г.М.

Юрко І.В.