Постанова № 37221872, 17.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 лютого 2014 року № 826/63/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПідприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»доДержавної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.10.2013 № 0000132205/14626.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

20.01.2014 представник відповідача звернувся до суду з запереченнями, в яких просив відмовити у задоволенні позову.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судові засідання 16.01.2014 та 23.01.2014 не забезпечив, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.09.2013 за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік ДПІ у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області складено Акт № 1310/2205/23744453/6 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та, як наслідок, заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень 2013 року на суму у розмірі 5585,94 грн.

30.10.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132205/14626, яким у зв'язку з порушенням пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 5585,94 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2792,97 грн.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та, як наслідок, заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень 2013 року на 5585,94 грн., стало визначення позивачем податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень 2013 року у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто у меншому розмірі ніж встановлено пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з матеріалів справи, між позивачем та Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 15.02.2001, який посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 371.

Відповідно до умов вказаного договору, Сумська міська рада передала позивачу у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а.

Згідно з п. 2.3 такого договору розмір орендної плати складає 1870,56 грн. на місяць, що становить 1,5 % на рік від встановленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 1496448 грн. При цьому, п. 5.1 встановлено, що зміни умов договору можливі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до пп.пп. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Водночас, відповідно до п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, податковим законодавством не передбачено конкретного розміру орендної плати за землю, а лише вказано порядок її визначення та граничні розміри, у зв'язку з чим зміна коефіцієнтів до ставок земельного податку може бути підставою для перегляду сторонами договору оренди землі розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до такого договору, проте зазначене не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди та, відповідно, донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 11.06.2013 у справах № 21-443а12 та № 21-166а13.

Згідно з ч. 1 ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що висновки відповідача в Акті перевірки про порушення позивачем пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та, як наслідок, заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень 2013 року на суму у розмірі 5585,94 грн. є безпідставними, у зв'язку з чим, винесене ДПІ у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 № 0000132205/14626 - протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати у розмірі 10 відсотків ставки судового збору, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на його користь з Державного бюджету України, а решта суми судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» (02140, м. Київ, вул. Гришка, 7, код ЄДРПОУ 23744453) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 № 0000132205/14626, прийняте Державною податковою інспекцією у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 172,05 грн. (сто сімдесят дві гривні 05 коп.) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (40000, м. Суми, площа Покровська, 2, код ЄДРПОУ 38724743) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяК.С. Пащенко