Ухвала суду № 37220898, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/800/57247/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради до ОСОБА_4 про стягнення надмірно виплачених коштів, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року та постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 серпня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року позивач - Департамент праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь надміру виплачену державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї в розмірі 7593,84 грн.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій, мотивували свої рішення тим, що сім'єю відповідача навмисно надано позивачу недостовірні дані про майновий стан (наявність двох автомобілів), що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти в розмірі 7593,84 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

У доводах касаційної скарги, відповідач зазначає, що аналогічний позов Департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради вже розглядався Ленінським районним судом м. Вінниці та рішенням вказаного суду від 27.01.2012 року у справі № 2-5470/11 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки при їх ухваленні суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права.

Судами попередній інстанцій встановлено наступні обставини.

На підставі заяв ОСОБА_4 від 07.09.2009 року, 15.03.2010 року, 09.09.2010 року, 01.03.2011 року, 08.09.2011 року Департаментом праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради їй була призначена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям за періоди з 01.10.2010 року по 28.02.2010 року, з 01.03.2010 року по 31.08.2010 року, з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року, з 01.03.2011 року по 30.06.2011 року.

При цьому, ОСОБА_4 була попереджена про обов'язок своєчасно повідомляти про всі обставини, що впливають на виплату допомоги та попереджена про відмову в призначенні або припиненні виплати допомоги (повернення надміру нарахованих коштів) в разі подання неповних чи недостовірних даних про доходи та майновий стан.

30.09.2011 року Головним контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області було проведено ревізію використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (КПКВ 3511340) у Департаменті праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради за 2010 рік та І півріччя 2011 року. За результатами даної перевірки виявлено, подання недостовірних даних відповідачем про доходи та майновий стан її сім'ї, а, саме - в декларації про доходи та майновий стан сім'ї в розділі ІV вказано тільки один транспортний засіб автомобіль VOLKSVAGEN TRANSPORTER 2.4 D, 2003 року випуску (д/н НОМЕР_1), проте приховано відомості про наявність ще одного автомобіля, MERSEDES-BENZ 313 CDI, 2005 року випуску. Таким чином, відповідачем у різні періоди жовтня 2010 року до липня 2011 року були надміру отримані кошти в сумі 7593,84 грн.

Відповідачу було запропоновано добровільно повернути зайву суму, однак кошти не були повернуті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Порядок отримання та припинення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям врегульовано Законом «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» № 1768-III (далі Закон № 1768-III).

Статтею 7 Закону № 1768-III визначено перелік випадків за яких у наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена, зокрема у разі коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є земельна ділянка площею понад 0,60 га або друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму); та коли сім'єю навмисне подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється відповідачем при зверненні до позивача із заявами від 07.09.2009 року, 15.03.2010 року, 09.09.2010 року, 01.03.2011 року, 08.09.2011 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям ОСОБА_4 в декларації про доходи та майновий стан сім'ї вказувала лише один транспортний засіб автомобіль VOLKSVAGEN TRANSPORTER 2.4 D, 2003 року випуску (д/н НОМЕР_1), та жодних відомостей про наявність ще одного автомобіля, MERSEDES-BENZ 313 CDI, 2005 року випуску, не надавала.

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що сім'єю відповідача навмисно надано позивачу недостовірні дані про майновий стан (наявність двох автомобілів), що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти в розмірі 7593,84 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про те, що аналогічний позов Департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради вже розглядався Ленінським районним судом м. Вінниці та постановою вказаного суду від 27.01.2012 року у справі № 2-5470/11 в задоволенні позовних вимог відмовлено, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 48) ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 02.03.2012 року у справі № 2-5470/11 апеляційну скаргу представника Департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради задоволено, а саме: рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.01.2012 року скасовано; провадження у вказаній справі закрито. Мотивами вказаної ухвали було те, що справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Вищезазначена ухвала Апеляційного суду Вінницької області відповідачем не оскаржувалась та вступила в законну силу.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року та постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 серпня 2012 року у справі № 212/7913/2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

М.Г. Кобилянський