Ухвала суду № 37220856, 21.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 р.Справа № 820/7349/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2013р. по справі № 820/7349/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області

про скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області (далі - відповідач або УПФ України в Лозівському районі Харківської області), у якому просить суд скасувати вимогу №Ф-931 від 20.02.2013р. СПД ЮО "УПФУ в м.Лозова".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 повідомив, що, на його думку, вимогу №Ф-931 від 20.02.2013 складено не утвореною та у зв'язку з цим неправоздатною і недієздатною приватною особою - суб'єктом господарської діяльності, яка не має відношення до органів державної влади. Крім того, позивач посилається на те, що вимогу №Ф-931 від 20.02.2013 складено на підставі розрахунку, якого він не отримував і відомості в якому не відповідають дійсності. У зв'язку із зазначеним позивач вважає, що оскаржувана вимога №Ф-931 від 20.02.2013 є незаконною та підлягає скасуванню. Посилається на те що відповідач не є суб'єктом владних повноважень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про скасування вимоги - залишено без задоволення.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права та порушенням правил підсудності, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 року та закрити справу № 820/7349/13-а на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України з визначенням її підсудності у порядку ч.2 ст. 157 КАС України.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

До суду апеляційної інстанції позивачем, з посиланням на ст. 71 КАС України, було надано клопотання про витребування документів щодо державної реєстрації, утворення та діяльності відповідача. Колегія суддів, вивчивши матеріали справи вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи достатньо документів для визначення статусу відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.1992 №39 "Про створення Пенсійного фонду України" для державного управління фінансами пенсійного забезпечення в Україні створено на базі Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР Пенсійний фонд України з управліннями в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N384/2011 зі змінами і доповненнями (в тексті постанови приписи нормативно-правових актів у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин,), Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України встановлено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п.1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002р. N8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008р. N5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002р. за N442/6730, (далі - Положення) управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Пунктом 4.2 Положення встановлено, що Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з п.2.1 Положення основними завданнями Управління є, зокрема, облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Пунктом 2.2 Положення передбачено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань: 3) здійснює реєстрацію та веде облік платників єдиного внеску та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, забезпечує надходження єдиного внеску, сум фінансових санкцій страхових внесків та інших платежів до Фонду; 5) контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач є офіційно зареєстрований як Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області. Згідно довідки управління статистики у Лозівському райолні організаційно-правова форма відповідача - орган державної влади.

Враховуючи зазначене, положення Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» , Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", щодо повноважень Пенсійного фонду, відповідач є суб'єктом владних повноважень.

Позивач - ОСОБА_1 - зареєстрований як фізична особа - підприємець 01.12.2009, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_1 (а.с.49).

ОСОБА_1 зареєстровано платником страхових внесків відповідно до його заяви (а.с.50).

Відповідно до копії свідоцтва платника єдиного податку НОМЕР_2 (а.с.25) ОСОБА_1 обрав (перейшов) спрощену систему оподаткування 01.07.2012.

За визначенням п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Розмір єдиного внеску визначено ч.11 ст.8 Закону, відповідно до абз.1 якої єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.5 ст.9 Закону, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування.

Частиною 8 ст.9 Закону передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ч.12 ст.9 Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених статтею 25 Закону. (Частина 2 ст.25 Закону.)

Частиною 4 ст.25 Закону встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до ч. 6 ст.25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно з п.6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N21-5, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010р. за N994/18289, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Отже, ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування, є платником єдиного внеску та зобов'язаний у встановлений Законом строк, незалежно від фінансового стану, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, сума якого не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Внаслідок порушення відповідачем вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо сплати єдиного внеску у строки та в порядку, що визначені цим Законом, у ОСОБА_1 за несплату в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виникла недоїмка в сумі 2316,57грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який обрав спрощену систему оподаткування (а.с.51).

На виконання вимог ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ОСОБА_1 було направлено вимогу про сплату недоїмки №Ф-931 від 20.02.2013 на суму 2316,57грн. (а.с.14).

Прийнятим за результатами розгляду скарги позивача на вказану вимогу рішенням Пенсійного фонду України від 15.07.2013 №18181/09-10 (а.с.22-24) залишено без змін вимогу про сплату недоїмки УПФ України в Лозівському районі Харківської області №Ф-931 від 20.02.2013 на суму 2316,57грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржувана вимога №Ф-931 від 20.02.2013 прийнята управлінням Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши викладені у позовній заяві доводи позивача суд, з огляду на встановлені обставини та наведені приписи нормативно-правових актів, зазначає, що позивач не повідомив суду про існування обставин, що свідчили б про протиправність оскаржуваної вимоги УПФ України в Лозівському районі Харківської області №Ф-931 від 20.02.2013.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення без задоволення позову ОСОБА_1 та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2013р. по справі № 820/7349/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.01.2014 р.