Постанова № 37220251, 29.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 січня 2014 року № 826/19269/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Берко А.О розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Виробничо-будівельна фірма «Берест»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001962260 від 25.06.2013

за участю:

представника позивача - Бойко І.М. (довіреність № 10-10/13 від 10.10.2013),

представника відповідача - Ярошинського І.М (довіреність № 876/9/26-53-10-09 від 31.07.2013),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.01.2014 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Виробничо-будівельна фірма «Берест» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001962260 від 25.06.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує, тим, що ним було проведено операції з експорту товарів на підставі контрактів № 15/02-12 від 15.02.2012 з ТДВ "Ракан - Крупяний Дім", № 19/03-2012 від 19.03.2012 з Vettera Trade S.A., № 27/06-12 від 27.06.2012 з Прайвед лімітед ліабіліті компані "Гатанта ир партнеряй", № 17/07-12 від 17.06.2012 з ТОВ "Лаки Игл", № 18/07-2012 від 18.07.2012 з Armin Consultant LTD, № 25/07-12 від 25.06.2012 з ПП "Еколайнбел" та договору № 25/07-12 від 25.06.2012, що підтверджується належним чином оформленими ВМД. Також позивач посилався на те, що всі ВМД за якими здійснювалось вивезення товару містять напис: "Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі".

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 18.12.2013 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 1763/22-621/02403446 від 29.05.2013. Також відповідач посилався на те, що відповідно до документів котрі посвідчують відправлення вантажу за межі митної території України, позивач є лише відповідальною особою за порядок розрахунків, а також, що ним не було надано жодного підтвердження на право власності на відправлену продукцію за межі митного кордону України.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

В період з 20.05.2013 по 22.05.2013 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 976 від 14.05.2013 було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного акціонерного товариства «Виробничо-будівельна фірма «Берест» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податків за період липень, серпень,жовтень, грудень 2012 та січень 2013.

Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 194.1 статті 194, пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом на загальну суму 203 202,00 грн., а також залишок від'ємного значення наступного періоду на загальну суму 808 724,00 грн., а саме за липень на суму 204 942,00 грн., за серпень на суму 127 570,00 грн., за жовтень 306 414,00 грн., за грудень 2012 на суму 86 772,00 грн., та січень 2013 на суму 83 026,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Згідно поданої звітності, встановлено, що ПАТ «ВБФ «Берест» задекларовано експорт сільськогосподарської продукції (горох шлифований, крупа кукурудзяна, пшоно) за межі митної території України, що оподатковується за ставкою 0% (рядок 2.1. Декларації по податку на додану вартість) на загальну суму 612380,00 грн.

Разом з тим, згідно пункту 3.2 постанови Кабінету міністрів України № 450 від 21.05.2012 для підтвердження експорту товарів за електронною митною декларацією без попереднього оформлення періодичної митної декларації спеціалізований митний орган не пізніше п'яти робочих днів після внесення посадовою особою митного органу в пункті пропуску через державний кордон України до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України передає до відповідного органу державної податкової служби електронне повідомлення, засвідчене електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи, із зазначенням, зокрема номера митної декларації, номера товару в митній декларації, кількості товарів, вивезених за межі митної території України, та дати їх фактичного вивезення.

Після оформлення електронної додаткової декларації на товари, експортовані за межі митної території України на підставі періодичної митної декларації, здійснюється автоматизоване прикріплення відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України за цією періодичною митною декларацію, внесених до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу в пункті пропуску через державний кордон України, які не пізніше п'яти робочих днів після оформлення додаткової декларації надсилаються спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби шляхом передачі електронного повідомлення, засвідченого електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи із зазначенням, закрема, номера митної декларації, номера товару в митній декларації, кількості товарів, вивезених за межі митної території України, та дати їх фактичного вивезення.

За результатами перевірки встановлено, що інформація, повідомлення, відомості відносно здійснення експортних операцій ПАТ «ВБФ «Берест» до бази АРМ «Митниця» ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС не надходила, в результаті чого перетин митного кордону для здійснення експортних операцій не підтверджено.

За результатами перевірки ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндооходів у місті Києві було складено акт № 1763/22-621/02403446 від 29.05.2013.

25.06.2013 на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001962260, накладено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 808 724,00 грн..

Публічне акціонерне товариство «Виробничо-будівельна фірма «Берест» не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0001962260 від 25.06.2013 та вважає його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту "г" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість, зокрема, є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту «б» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України ставка податку на додану вартість встановлюється від бази оподаткування в розмірі 0 відсотків.

Згідно з підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Згідно з пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивачем було проведено операції з експорту товарів на підставі контрактів № 15/02-12 від 15.02.2012 з ТДВ "Ракан - Крупяний Дім", № 19/03-2012 від 19.03.2012, № 148/20-3Е з Vettera Trade S.A., № 27/06-12 від 27.06.2012, № 97/11-3Е з Прайвед лімітед ліабіліті компані "Гатанта ир партнеряй", № 17/07-12 від 17.06.2012 з ТОВ "Лаки Игл", № 18/07-2012 від 18.07.2012 з Armin Consultant LTD, № 25/07-12 від 25.06.2012 з ПП "Еколайнбел" та договору № 19/0609 від 06.09.2012 з ТОВ "Торговий дім Ярмарка", копії яких наявні в матеріалах справи.

Експорт за зазначеними договорами таких товарів як горох шлифований, крупа кукурудзяна, пшоно здійснювався на підставі ВМД: №807100000/2012/427176 від 13.07.2012, №902040000/2012/401768 від 05.07.2012, №902050000/2012/006528 від 31.07.2012, №807100000/2012/431119 від 14.08.2012, №500060702/2012/0010113 від 20.08.2012, №807100000/2012/431505 від 29.08.2012, №807100000/2012/431507 від 29.08.2012, №807100000/2012/431587 від 30.08.2012, №902040000/2012/402101 від 06.09.2012, №902040000/2012/402004 від 06.09.2012, №902040000/2012/402100 від 06.09.2012, №902040000/2012/402516 від 09.10.2012, №807100000/2012/439562 від 23.10.2012, №400040000/2012/005435 від 30.10.2012, №902040000/2012/402568 від 30.10.2012, №902040000/2012/402682 від 30.10.2012, №400040000/2012/005761 від 06.11.2012, №902040000/2012/403004 від 03.12.2012, №807120000/2012/709422 від 17.12.2012, №902040000/2012/403439 від 18.01.2013, №112050000/2012/029907 від 25.01.2013.

З аналізу зазначених ВМД, копії яких наявні в матеріалах справи, вбачається, що вони оформлені відповідно до вимог Митного кодексу України та Наказу Державної митної служби України №307 від 09.07.1997 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» та наказу Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».

Відповідно до пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України № 405 від 21.05.2012 для одержання повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, митне оформлення яких здійснюється з використанням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії, декларант, який здійснив операцію з вивезення товарів, або уповноважена ним особа звертається до митного органу, яким оформлено відповідну митну декларацію, із заявою довільної форми, до якої додається оригінал декларації (аркуші з позначенням "3/8" форми МД-2 та у разі використання інших відповідних аркушів цієї митної декларації - доповнення форми МД-6, додаткові аркуші форми МД-3 або специфікація форми МД-8 та аркуші коригування). У разі наявності такої інформації на зворотному боці аркуша з позначенням "3/8" форми МД-2 відповідної митної декларації посадовою особою митного органу робиться запис "Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі" або "Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в обсязі (зазначається кількість і номери товарів у декларації)", який засвідчується підписом та особистою номерною печаткою посадової особи митного органу, та проставляється дата фактичного вивезення. Митна декларація повертається декларанту або уповноваженій ним особі.

В наданих позивачем копіях митних декларацій містить напис митного органу «Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі території України в повному обсязі…» із зазначенням відповідної дати, що підтверджує експорт продукції позивача.

Таким чином, позивачем доведено фактичне вивезення за межі митної території України товарів, що підтверджується дослідженими судом копіями митних декларацій, а тому висновки податкового органу щодо безпідставного застосування ПАТ «ВБФ «Берест» нульової ставки оподаткування до операцій з реалізації товарно-матеріальних цінностей за період липень 2012 - січень 2013 не відповідають фактичним обставинам.

Крім того, факт перетину товаром митного кордону України на підставі вказаних ВМД підтверджується відбитком гербової печатки митниці про вивезення товару, за межі території України, який містяться на зворотному боці кожної ВМД.

Відповідачем доказів на спростування тверджень позивача суду не надано, як і не надано пояснень щодо неможливості їх надання.

Щодо посилання відповідача на те, що у наданих ВМД позивач значиться тільки в якості особи, відповідальної за фінансове врегулювання, що на думку податкового органу, свідчить про відсутність права на застосування нульової ставки при експортуванні товару, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем з метою виконання договірних зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами № 15/02-12 від 15.02.2012 з ТДВ "Ракан - Крупяний Дім", № 19/03-2012 від 19.03.2012, № 148/20-3Е з Vettera Trade S.A., № 27/06-12 від 27.06.2012, № 97/11-3Е з Прайвед лімітед ліабіліті компані "Гатанта ир партнеряй", № 17/07-12 від 17.06.2012 з ТОВ "Лаки Игл", № 18/07-2012 від 18.07.2012 з Armin Consultant LTD, № 25/07-12 від 25.06.2012 з ПП "Еколайнбел" та договором № 19/0609 від 06.09.2012 з ТОВ "Торговий дім Ярмарка" було укладено:

- договори-доручення з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 № 19/07-12 від 19.07.2012, № 03-07-ДД від 03.07.2012, № 25-09/12 від 25.09.2013 за умовами яких ФОП ОСОБА_3 бере не себе зобов'язання вантажовідправника по зовнішньоекономічному контракту № 17/07-12 від 17.07.2012, № 27/06-12 від 27.06.2012, № 15/02-12 від 15.02.2012;

- договір-доручення на митно-брокерське обслуговування № 48012 від 06.08.2012 з ТОВ «Транспортна компанія Карготранс»;

- договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 19/03 від 19.03.2012 та № ТЄО-17/07 від 17.07.2012 з АПФ «Ранок»;

- договір-доручення 03/10-12 від 03.10.2012 з ПП «Бест Трейд Продакшн» договір-доручення 03/10-12 від 03.10.2012.

У специфікаціях (додатках) до зовнішньоекономічних контрактів укладених позивачем з ТДВ "Ракан - Крупяний Дім", Vettera Trade S.A., Прайвед лімітед ліабіліті компані "Гатанта ир партнеряй", ТОВ "Лаки Игл", № Armin Consultant LTD, ПП "Еколайнбел" т ТОВ "Торговий дім Ярмарка" сторонами погоджено, що вантажовідправнимками товару виступатимуть ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Транспортна компанія Карготранс», АПФ «Ранок» та ПП «Бест Трейд Продакшн».

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації затвердженої наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.1997 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за № 443/2247 та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012, якщо описом графи 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Оскільки зовнішньоекономічні контракти укладалися позивачем, то вказаний суб'єкт господарювання правомірно зазначений у графі 9 ВМД як особа, відповідальна за фінансове врегулювання, а експедитори - ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Транспортна компанія Карготранс», ТОВ "Аграрна приватна фірма "Ранок" та ПП «Бест Трейд Продакшн» - як відправники товару, що не спростовує факту здійснення позивачем експортних операцій.

Реальність перетину товару що імпортувався позивачем за зовнішньоекономічними договорами в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність задекларованих ним податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень, серпень, жовтень, грудень 2012 та січень 2013 року, а тому суд вважає, що відповідачем неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції, у зв'язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00001962260 від 25.06.2013 підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 458,80 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві №№ 00001962260 від 25.06.2013.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на користь Приватного акціонерного товариства «Виробничо-будівельна фірма «Берест» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім грн. 80 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 05.02.2014.